Порядок виконання роботи

Робота виконується в 2 етапи.

1-й етап.

Прослуховування лекції, самостійне вивчення теоретичного матеріалу і прикладів рішення типових задач.

2-й, етап.

1. Одержати персональне завдання у керівника.

2. Скласти звіт про виконану роботу.

3. Надати розрахунки для перевірки і відповісти на поставлені питання.

У звіті необхідно відобразити:

мету роботи;

результати розрахунків;

порівняння результатів з нормативними значеннями, запропонувати заходи які необхідно виконати для мінімізації наслідків хімічного зараження;

зробити висновки.

Контрольні запитання:

1. Надайте визначення поняттю «хімічна обстановка».

2. Перерахуйте класи, на які умовно розділені всі шкідливі речовини за ступенем дії на організм людини.

3. Які виробництва відносяться до хімічно небезпечних? Приведіть приклади.

4. Усі об'єкти, відповідно до класифікатора небезпеки і виходячи із загальної кількості АХНР, їх агрегатного стану і фізико-хімічних властивостей розділені на 4 категорії хімічної небезпеки, назвіть ступені хімічної небезпеки об'єктів і дайте їх характеристику.

5. Поясніть, яка відмінність вкладена в поняття:

сильнодіючі отруйні речовини (СДОР);

отруйні речовини (ОВ).

бойові отруйні речовини (БОР), хімічна зброя.

6. Перелічіть основні заходи які необхідно проводити при плануванні та при проведенні оцінці ХО.

7. Від яких параметрів залежить загальна глибина і ширина хімічного зараження на місцевості? Наведіть приклади.

8. Поясніть, від яких параметрів залежать масштаби ХЗ і можливі втрати людей.

9. Поясніть, що є площею зони можливого зараження (S_вз) місцевості і чим вона відрізняється від площі зони фактичного зараження (S_фз) місцевості.

10. Як утворюються в атмосфері хмари зараженого повітря?

11. Назвіть три ступені вертикальної стійкості повітря в атмосфері і назвіть їх характерні відмінності.

12. Дайте визначення поняттю «середній вітер».

13. Поясніть, що необхідно робити в першу чергу, якщо ви опинилися на місцевості, яка найближчим часом може бути «накрита» хмарою зараженого повітря.

14. Які завдання необхідно вирішувати в першу чергу при оцінці хімічної обстановки?

15. Перелічіть сигнали оповіщення штабу ЦО при загрозі хімічного зараження. Порядок дій при загрозі хімічного зараження.

4.4. Практичне заняття 4 (2 години) Основи оцінки інженерної і пожежної обстановки

4.4.1. Основи оцінки інженерної обстановки (1 година)

Загальні положення

Скорочення найменувань, що зустрічаються по тексту:

РІНР – рятувальні та інші невідкладні роботи;

ОГД – об'єкт господарської діяльності.

Під інженерною обстановкою розуміють сукупність наслідків, викликаних діями стихії, техногенними аваріями і катастрофами, у результаті дії яких відбувається руйнування будівель, споруд, комунально-енергетичних мереж, засобів зв'язку, транспортних систем, мостів, дамб, різного виробничого устаткування і т. п., що істотно впливає на стійку роботу об'єктів економіки, життєдіяльність населення, .дії сил ЦО і МНС.

В результаті стихійних лих, наприклад землетрусу, в населених пунктах і об'єктах економіки можуть виникнути НС локального характеру, до яких відносяться вибухи, пожежі, затоплення, зараження місцевості і атмосфери, обвалення конструкцій будівель і споруд. Наприклад: вибухи, що виникають унаслідок руйнування газових ємкостей або магістральних газопроводів, комунікацій і агрегатів; пожежі, що виникають через руйнування опалювальних печей, замикання електропроводки, ємкостей і трубопроводів з легкозаймистими рідинами; зараження місцевості, атмосфери і водоймищ, що виникає при руйнуванні резервуарів і технологічних комунікацій з сильнодіючими отруйними речовинами; затоплення місцевості при руйнуванні дамб гідроелектростанцій та інших.

Слід зазначити, що за певних умов, руйнування і пошкодження викликані вибухами і пожежами, за своїми масштабами можуть перевершити дію сил природи. Наприклад, у результаті просідання ґрунту, дії обвалу, повеню або не професійних дій персоналу, нарешті – диверсії, може руйнуватися великий склад горючих речовин, підприємство нафтопереробної і хімічної промисловості і т. п. (наприклад, трагедія в Бхопалі та Чорнобильська катастрофа).

На ряді сучасних підприємств, головним чином хімічної і нафтохімічної промисловості, за добу споживаються десятки тонн хлору, фосгену, синильної кислоти, сірчистого ангідриду, аміаку, які дуже небезпечні через свою токсичність і можливість утворювати зони хімічного зараження. При руйнуванні холодильників (великі м'ясокомбінати, склади продовольства державного резерву і т. п.) відбувається зараження атмосфери аміаком у концентраціях, небезпечних для життя. Це необхідно враховувати при організації ЦО на таких підприємствах і в прилеглих районах.

Руйнування і пошкодження будівель, споруд, технологічних установок, місткостей і трубопроводів на підприємствах з взриво- і пожежною технологією може призвести до витікання газоподібних і зріджених вуглеводневих продуктів. При перемішуванні їх з повітрям утворюються взриво- або пожежонебезпечні суміші.

Запам'ятайте! Найбільш взриво- і пожежонебезпечні суміші з повітрям вуглеводневих газів: пропан, метан, бутан, етилен, пропилен, бутилен і ін. Вибух або спалах цих газів наступає при певній наявності газу в повітрі. Наприклад, вибух пропану можливий при змісті в 1 м³ повітря 21 літр газу, а спалах – при 95 літрах.

При вибуху газоповітряної суміші утворюється вогнище вибуху з ударною хвилею, що викликає руйнування будівель, споруд і устаткування. У осередках ураження можуть знаходитися люди. Виходячи з цього, основним завданням оцінки інженерної обстановки, що проводиться за даними розвідки в осередку ураження, є визначення умов, видів і об'ємів робіт для порятунку і евакуації людей, які опинилися в зоні біди, а також запобігання виникненню повторних вибухів, спалахів, затоплень та інших негараздів.

Оцінка інженерної обстановки включає:

1. Визначення масштабів і ступеня руйнувань елементів інженерно-технічного комплексу і об'єкта в цілому (ступінь руйнування будівель, споруд, комунально-енергетичних мереж, захисних споруд і т. п.).

2. Аналіз їх впливу (руйнувань) на стійку роботу окремих елементів і об'єкта в цілому, а також вплив на життєдіяльність населення.

3. Визначення об'єму і трудомісткості інженерних робіт.

4. Можливості об'єктових і доданих формувань ЦО і МНС з проведення РІНР.

5. Висновки про стійкість окремих елементів і об'єкта в цілому до дії вражаючих чинників і рекомендації щодо її підвищення, розробка плану з проведення РІНР і робіт з відновлення виробництва.

Оцінка інженерної обстановки проводиться на основі даних прогнозу і інженерної розвідки, тобто до НС або після її виникнення.

Початковими даними для оцінки інженерної обстановки є:

дані про найбільш вірогідні стихійні лиха (наприклад: землетрус, цунамі, виверження вулканів), техногенних аварій і катастроф, які можуть відбутися на даній території;

відомості про супротивника (конкурента), його наміри і можливості з застосування ОМЗ і інших сучасних засобів ураження;

характеристики (параметри) первинних і вторинних вражаючих чинників НС різного походження і засобів ураження;

характеристика інженерно-технічного комплексу ОГД і його окремих елементів;

характеристика захисних споруд, призначених для укриття виробничого персоналу і непрацюючого населення від вражаючих чинників НС.

Ступінь руйнувань класифікується на декілька видів: повне, сильне, середнє і слабке.

Кожному виду руйнувань відповідає своє значення збитків, об'єму рятувальних робіт (при необхідності), об'єм і терміни проведення відновлювальних робіт.

Довідка. Об'єм і терміни проведення РІНР залежать від ступеня руйнувань будівель, споруд і об'єктів господарської діяльності. Тому, при обліку і визначенні ступеня руйнувань необхідно враховувати – характер руйнувань, збитки (фінансові і матеріальні), можливість подальшого використання конкретної будівлі, споруди і ОГД в цілому.

Повне руйнування – руйнування всіх елементів будівель, включаючи і підвальні приміщення, загибель людей, що знаходилися в них. Збитки складають 70% і більше від вартості основних виробничих (ОВФ) фондів (більше 70% балансової вартості будівель, споруд і комунікацій), коли надалі їх експлуатація і використання не можливі.

Відновлення можливе тільки за умови нового будівництва.

Сильне руйнування – часткове руйнування стін і перекриттів верхніх поверхів, утворення тріщин у стінах, деформація перекриттів нижніх поверхів, часткове ураження і загибель людей, які знаходилися в них. Збитки складають від 30% до 70% вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будівель, споруд, комунікацій), можливе обмежене використання потужностей, що збереглися. Відновлення можливе у разі капітального ремонту.

Середні руйнування – руйнування, головним чином, другорядних елементів конструкцій будівель і споруд (руйнування кровлі, внутрішніх не носійних перегородок, дверних і віконних отворів), утворення тріщин у стінах. Носійні перекриття, як правило, збережені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей відбулося уламками конструкцій. Збиток складає від 10% до 30% вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будівель, споруд, комунікацій). Промислове устаткування, техніка і засоби транспорту відновлюються при проведенні середнього ремонту, а будівлі і споруди після капітального ремонту.

Слабкі руйнування – руйнування дверних і віконних отворів і внутрішніх не носійних перегородок. Можливе ураження людей уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи повністю збереглися і придатні до тимчасового використання після поточного ремонту будівель, споруд і комунікацій. Збитки складають до 10% вартості основних виробничих фондів (будівель і споруд). Відновлення можливе після середнього або поточного ремонту.