4.2.1. Оцінка радіаційної обстановки (метод прогнозування)

Під радіаційною обстановкою розуміють сукупність наслідків радіоактивного зараження (забруднення) місцевості і розташованих на ній предметів і об'єктів радіоактивними речовинами, унаслідок чого виявляється істотний вплив на виробничу діяльність об'єктів економіки, дії сил ГО, а також на життєдіяльність населення.

Джерелами РЗ і радіоактивного випромінювання можуть служити:

об'єкти ядерної промисловості, виробництва, що займаються видобутком, переробкою і приготуванням ядерного палива, а також об'єкти, що займаються транспортуванням і зберіганням РР;

ядерні реактори АЕС (особливо небезпечні при виникненні нештатних ситуацій, пов'язаних з викидом у навколишнє середовище радіоактивних речовин);

ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту (атомні підводні човни та ін.);

об'єкти радіохімічної промисловості, куди поступають відпрацьовані твели (тепловиділяючі елементи АЕС);

місця переробки і тривалого поховання радіоактивних відходів;

усі, без винятку, виробництва і всі прилади науково-дослідних інститутів, які використовують радіоактивні ізотопи в мирних цілях як закриті джерела іонізуючих випромінювань (у медицині, сільському господарстві, промисловості);

радіоактивні випромінювання і зараження навколишнього середовища, що виникають після проведення випробувань (вибухів) ядерних зарядів (у мирних і воєнних цілях).

Радіаційна обстановка характеризується:

масштабами (розмірами зон) радіоактивного зараження;

рівнями радіації (ступенем радіоактивного зараження).

Це основні показники ступеня небезпеки радіоактивного зараження для людей.

Масштаби і ступінь небезпеки РЗ місцевості залежать від:

потужності і виду ядерного вибуху;

кількості радіоактивних ізотопів, що потрапили в навколишнє середовище, і періоду їх напіврозпаду;

метеорологічних умов і рельєфу місцевості;

типу реактора АЕС;

відстані до місця аварії або ядерного вибуху;

напряму середнього вітру і інших чинників.

Середній вітер – це середній за напрямом і швидкістю вітер у всьому шарі атмосфери від поверхні землі до максимальної висоти підйому хмари вибуху.

Швидкість середнього вітру вимірюється в кілометрах в годину, а напрям – у градусах, відлічуваних за стрілкою годинника від напряму на північ до лінії, звідки дме вітер. Наприклад, при напрямі середнього вітру 270^º радіоактивна хмара переміщатиметься на схід.

На підставі багаторічних спостережень складені атласи про вірогідні пануючі напрями середнього вітру в різних районах Землі. На їх основі можна завчасно скласти вірогідну картину радіоактивного зараження місцевості при заданій потужності ядерного вибуху або знаючи тип реактора АЕС.

Серед вражаючих чинників ядерної аварії і ядерного вибуху особливе місце займає РЗ місцевості, воно розповсюджується на сотні кілометрів. При цьому величезні площі земної поверхні стають небезпечними для мешкання і непридатними для ведення господарської діяльності на дуже тривалі терміни.

Радіоактивне забруднення місцевості, предметів і об'єктів, розташованих на ній, відбувається в результаті дії на них радіоактивних речовин, які випали з хмари ядерного вибуху. Радіоактивні речовини, розпадаючись, випромінюють, головним чином, бета-частки і гамма-кванти, перетворюючись на стійкі (нерадіоактивні) речовини.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!!!

Найбільшу небезпеку для біологічної тканини (для людини) представляють радіоактивні речовини, у яких період напіврозпаду складає від декількох діб до декількох років.

Інтенсивність іонізуючих випромінювань залежить від кількості радіоактивної речовини. Проте зміряти інтенсивність іонізуючого випромінювання скрутно, оскільки радіоактивні ізотопи знаходяться в суміші з іншими речовинами. Тому кількість радіоактивної речовини прийнято оцінювати її активністю, тобто числом радіоактивних розпадів ядер атомів в одиницю часу.

Примітка: Одиниці вимірювання активності РР і прийняті дози іонізуючих випромінювань, подані у табл. 2; 3; [15, с. 345 – 348].

Таблиця 2