- •1. Тематичний план семінарських і практичних занять модуля «Цивільна оборона»
- •Варіант розподілу годин змістовного модуля «Цивільна оборона»
- •2. Загальні методичні рекомендації
- •3. Плани проведення семінарських занять
- •3.1. Загальні вимоги та послідовність підготовки до семінарських занять
- •3.2. Розгорнутий план семінарського заняття 1
- •Тема 1. Класифікація надзвичайних ситуацій (нс) природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру (2 години).
- •Тема 2. Основи захисту об'єкта господарської діяльності (2 години)
- •4. Плани проведення практичних занять
- •4.1. Практичне заняття 1 (2 години)
- •Тема 2. Основи захисту об'єкта господарської діяльності
- •3.3. Розгорнутий план семінарського заняття 2
- •Тема 1. Класифікація надзвичайних ситуацій (нс) природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру.
- •4.1.1. Визначення кількісних показників критеріїв та рівнів нс, що трапляються в Україні Загальні положення
- •Постанова кму
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок класифікації нс (кількісні показники критеріїв, які визначають рівні реагування на нс)
- •4.1.2. Оповіщення населення при загрозі виникнення нс різного характеру. Сигнали оповіщення мирного і воєнного часу. Порядок дії за сигналами оповіщення Загальні положення
- •Зразки текстів повідомлень
- •Порядок виконання роботи
- •4.2. Практичне заняття 2 (2 години) Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Загальні положення
- •4.2.1. Оцінка радіаційної обстановки (метод прогнозування)
- •Одиниці вимірювання радіоактивності (зараження) і дози іонізуючих випромінювань
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на аес за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Висота підйому хмари і радіуси зон зараження в районі епіцентра залежно від потужності вибуху
- •Розміри зон зараження на сліді радіоактивної хмари наземного ядерного вибуху (км) залежно від потужності вибуху і швидкості вітру
- •Час початку формування сліду рз після аварії на рно, год.
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на будь-яку задану годину t, що пройшла після аварії на аес
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на будь-яку задану годину t, що пройшла після ядерного вибуху
- •Коефіцієнт ослаблення доз радіації будівлями, спорудами і транспортними засобами Косл
- •4.2.2. Приклади рішення типових задач з оцінки ро
- •Тривалість перебування людей на радіоактивно зараженій місцевості при виникненні аварій на аес, Тпр (години, хвилини) (скорочений варіант таблиці для визначення значень φ і Тн)
- •Визначення можливих радіаційних втрат
- •Визначення залишкової дози опромінювання
- •Радіаційні втрати людей при зовнішньому опромінюванні
- •Вихід з строю людей особового складу формувань цо залежно від одержаної дози радіації і розподілу втрат у часі (одноразове опромінювання (до 4-х днів))
- •Порядок виконання роботи
- •4.3. Практичне заняття 3 (2 години) Оцінка хімічної обстановки
- •Загальні положення
- •Конвекція ізотермія ізотермія
- •4.3.1. Оцінка хо на об’єктах хімічної промисловості за даними розвідки
- •Значення допоміжних коефіцієнтів деяких сдор
- •Значення коефіцієнта к4 залежно від швидкості вітру
- •1. Визначення розмірів і площі зони хз
- •Можлива глибина зараження території сдор, км
- •Граничні значення глибин перенесення повітряних мас за 4 години при різних швидкостях вітру, Гт (км)
- •Глибина розповсюдження хмар забрудненого повітря з вражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємкості не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибина розповсюдження хмар забрудненого повітря з вражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємкості не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •2. Визначення часу підходу зараженого повітря до певного рубежу
- •Середня швидкість перенесення хмари зараженого повітря, м/с
- •3. Визначення часу вражаючої дії сдор
- •Час випаровування деяких сдор, год.
- •4. Визначення можливих втрат людей в оху
- •Можливі втрати виробничого персоналу і населення від дії сдор в осередку ураження, %
- •Результати оцінки хімічної обстановки (приклад заповнення)
- •5. Методика оцінки хо (метод прогнозування)
- •Порядок виконання роботи
- •4.4. Практичне заняття 4 (2 години) Основи оцінки інженерної і пожежної обстановки
- •Загальні положення
- •1. Оцінка руйнувань міст і населених пунктів
- •Ступінь руйнування міст, населених пунктів, %
- •Ступінь руйнування об'єкта господарської діяльності залежно від ступеня руйнування міста (населеного пункту)
- •Визначення втрат серед населення залежно від ступеня руйнувань міста (населеного пункту)
- •2. Оцінка інженерної обстановки на об'єкті економіки
- •Визначення ступеня руйнування об'єкта господарської діяльності залежно від характеру дії на нього
- •Кількість аварій на системах і комунікаціях залежно від ступеня руйнувань огд
- •3. Методика визначення ступеня руйнування елементів об'єкта, адміністративних будівель, споруд і деяких видів устаткування при вибуху газоповітряної суміші (надмірний тиск ударної хвилі, кПа)
- •Ступінь руйнування елементів об'єкта при різному надмірному тиску ударної хвилі, кПа (скорочений варіант)
- •4.4.2. Основи оцінки пожежної обстановки (1 година) Загальні положення
- •Орієнтовний розмір площі масових пожеж (км2) залежно від ступеня ураження міста (руйнування населеного пункту)
- •Протяжність фронту вогню (км) залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
- •Потреба в пожежних відділеннях (одиниць) для ліквідації пожеж
- •Швидкість розповсюдження вогню (м/год.) залежно від швидкості вітру і характеристики району
- •Характеристика категорій приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Значення коефіцієнта z
- •Фізико-хімічні характеристики деяких легкозаймистих та горючих рідин
- •Порядок виконання роботи
- •5. Модульна робота №2, (1 година)
- •Варіант модульного завдання
- •1. Метою планування евакуаційних заходів є:
- •6. Які заходи і способи захисту населення, можуть бути застосовані при загрозі радіоактивного зараження:
- •7. На загальнодержавному рівні керівництво цо України у разі виникнення нс здійснюють:
- •8. Дезінсекція – це:
- •6. Використана література
- •Додатки
- •Закон україни Про Цивільну оборону України
- •Про Цивільну оборону України
- •Загальні засади
- •Повноваження органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій з питань цивільної оборони
- •Сили цивільної оборони
- •Утримання і матеріально-технічне забезпечення цивільної оборони
- •Міжнародне співробітництво україни в галузі цивільної оборони
- •Загальні ознаки віднесення надзвичайних ситуацій до відповідного рівня за критерієм розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків
- •Перелік
- •Класифікаційна карта конкретної надзвичайної ситуації (приклад заповнення)
- •Методичні рекомендації
Надзви-
чайна
подія
Класифікація
події
за пороговими значеннями НС.
Наказ
№119
МНС
України
від
22. 04. 03 р.
Класифікація
НС
за
природою
походження.
ДК
019 – 2001
Техногенні
НС.
Природні
НС.
Соціально-політичні
НС.
Воєнні
НС
Класифікація
НС
за
рівнем
реагування.
від
24.03.2004 р.
№368
НС
державного рівня.
НС
регіонального рівня.
НС
місцевого рівня.
НС
об'єктового
рівняПостанова кму
Рис. 1. Класифікація НС
1-й етап. Визначення порогового значення події, що дозволяє віднести ситуацію до надзвичайної.
Для того, щоб визначити, чи віднести надзвичайну подію до НС, необхідно порівняти фактичні наслідки події (кількість загиблих, масштаби руйнувань, розміри забруднення та ін.) з пороговими значеннями показників ознак надзвичайної ситуації.
Надзвичайна подія вважається надзвичайною ситуацією, якщо фактичними показниками події перевищені її негативні порогові значення!
Класифікаційні ознаки події, що дозволяють віднести її до розряду надзвичайної ситуації:
загибель людей або значне порушення нормальних умов життєді-
яльності;
істотне погіршення стану навколишнього середовища;
матеріальний збиток, нанесений подією.
До надзвичайних ситуацій слід відносити події або ситуації, які істотно порушують нормальні умови життя і діяльності людей на об'єктах економіки або на певній території держави.
Ці події та ситуації можуть бути викликані:
техногенними аваріями або катастрофами;
стихійними лихами;
епідеміями старих і нових хвороб;
епізоотією;
епіфітотією;
великими пожежами;
зброєю масового ураження, застосованою під час ведення воєн і виникнення різних локальних конфліктів, а також зброя масового знищення може бути застосована терористами;
в інших ситуаціях, які призвели або можуть призвести до загибелі людей і порушення нормальних умов життєдіяльності, значних матеріальних і економічних втрат.
2-й етап. Класифікація НС за природою походження.
Якщо надзвичайну подію на першому етапі віднесли до розряду надзвичайної ситуації, то ця НС залежно від причин походження далі класифікується з використанням Державного класифікатора ДК 019 – 2001.
За формою ДК 019 – 2001 складається з блоку ідентифікації і блоку класифікаційних груп. Блок ідентифікації має ієрархічну систему класифікації НС з трьома рівнями: клас, підклас та група цифрового коду в 5 розрядів.
У класифікаторі прийнятий метод послідовного кодування (рис. 2.)
Х
ХХ
ХХХ
група
підклас
клас
Рис. 2. Загальна структура кодового позначення НС
Слід зазначити, що об'єктами класифікації в нашій практичній роботі виступають тільки НС техногенного і природного характеру.
3-й етап. Класифікація НС за рівнем реагування на них.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року №368 «Про затвердження Порядку класифікації НС техногенного і природного характеру по їх рівнях» встановлено чотири рівні НС: державний, регіональний, місцевий і об'єктовий (далі – порядок класифікації).
Ознаки НС затверджені наказом МНС України від 19 квітня 2003 р. №119 «Про затвердження Класифікаційних ознак НС».
Порядок виконання роботи
Робота виконується в 2 етапи:
1-й етап. Прослуховування лекції, самостійне вивчення теоретичного матеріалу.
2-й етап.
1. Одержати ситуаційне завдання у керівника.
2. Скласти звіт про виконану роботу.
3. Надати звіт для перевірки і відповісти на поставлені запитання.
У звіті необхідно відобразити:
1. Мету роботи.
2. Використовуючи дані табл. 1, і доповнень 1-го і 2-го до Постанови КМУ від 15.07.1998 р. №1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» (додаток Д) визначити:
порогові значення події, які дозволяють віднести її до надзвичайної ситуації;
загальні ознаки, що дозволяють віднести НС до відповідного рівня за критерієм (розміром) заподіяного або очікуваного економічного збитку;
код сфери виникнення і найменування НС;
міністерства й інші центральні органи виконавчої влади, відповідальні за визначення класифікаційних ознак і інформування;
рівень НС;
до якого рівня реагування відноситься дана НС;
порівняти результати з нормативними значеннями, запропонувати заходи, які необхідно виконати для мінімізації подібних подій.
3. Зробити висновки.
Таблиця 1
