Надзви-

чайна

подія

Класифікація

події за пороговими значеннями НС.

Наказ №119

МНС України

від 22. 04. 03 р.

Класифікація НС за природою

походження.

ДК 019 – 2001

Техногенні НС.

Природні НС.

Соціально-політичні НС.

Воєнні НС

Класифікація НС за рівнем реагування.

Постанова кму

від 24.03.2004 р.

№368

НС державного рівня.

НС регіонального рівня.

НС місцевого рівня.

НС об'єктового рівня

Рис. 1. Класифікація НС

1-й етап. Визначення порогового значення події, що дозволяє віднести ситуацію до надзвичайної.

Для того, щоб визначити, чи віднести надзвичайну подію до НС, необхідно порівняти фактичні наслідки події (кількість загиблих, масштаби руйнувань, розміри забруднення та ін.) з пороговими значеннями показників ознак надзвичайної ситуації.

Надзвичайна подія вважається надзвичайною ситуацією, якщо фактичними показниками події перевищені її негативні порогові значення!

Класифікаційні ознаки події, що дозволяють віднести її до розряду надзвичайної ситуації:

загибель людей або значне порушення нормальних умов життєді-

яльності;

істотне погіршення стану навколишнього середовища;

матеріальний збиток, нанесений подією.

До надзвичайних ситуацій слід відносити події або ситуації, які істотно порушують нормальні умови життя і діяльності людей на об'єктах економіки або на певній території держави.

Ці події та ситуації можуть бути викликані:

техногенними аваріями або катастрофами;

стихійними лихами;

епідеміями старих і нових хвороб;

епізоотією;

епіфітотією;

великими пожежами;

зброєю масового ураження, застосованою під час ведення воєн і виникнення різних локальних конфліктів, а також зброя масового знищення може бути застосована терористами;

в інших ситуаціях, які призвели або можуть призвести до загибелі людей і порушення нормальних умов життєдіяльності, значних матеріальних і економічних втрат.

2-й етап. Класифікація НС за природою походження.

Якщо надзвичайну подію на першому етапі віднесли до розряду надзвичайної ситуації, то ця НС залежно від причин походження далі класифікується з використанням Державного класифікатора ДК 019 – 2001.

За формою ДК 019 – 2001 складається з блоку ідентифікації і блоку класифікаційних груп. Блок ідентифікації має ієрархічну систему класифікації НС з трьома рівнями: клас, підклас та група цифрового коду в 5 розрядів.

У класифікаторі прийнятий метод послідовного кодування (рис. 2.)

Х ХХ ХХХ

група

підклас

клас

Рис. 2. Загальна структура кодового позначення НС

Слід зазначити, що об'єктами класифікації в нашій практичній роботі виступають тільки НС техногенного і природного характеру.

3-й етап. Класифікація НС за рівнем реагування на них.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року №368 «Про затвердження Порядку класифікації НС техногенного і природного характеру по їх рівнях» встановлено чотири рівні НС: державний, регіональний, місцевий і об'єктовий (далі – порядок класифікації).

Ознаки НС затверджені наказом МНС України від 19 квітня 2003 р. №119 «Про затвердження Класифікаційних ознак НС».

Порядок виконання роботи

Робота виконується в 2 етапи:

1-й етап. Прослуховування лекції, самостійне вивчення теоретичного матеріалу.

2-й етап.

1. Одержати ситуаційне завдання у керівника.

2. Скласти звіт про виконану роботу.

3. Надати звіт для перевірки і відповісти на поставлені запитання.

У звіті необхідно відобразити:

1. Мету роботи.

2. Використовуючи дані табл. 1, і доповнень 1-го і 2-го до Постанови КМУ від 15.07.1998 р. №1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» (додаток Д) визначити:

порогові значення події, які дозволяють віднести її до надзвичайної ситуації;

загальні ознаки, що дозволяють віднести НС до відповідного рівня за критерієм (розміром) заподіяного або очікуваного економічного збитку;

код сфери виникнення і найменування НС;

міністерства й інші центральні органи виконавчої влади, відповідальні за визначення класифікаційних ознак і інформування;

рівень НС;

до якого рівня реагування відноситься дана НС;

порівняти результати з нормативними значеннями, запропонувати заходи, які необхідно виконати для мінімізації подібних подій.

3. Зробити висновки.

Таблиця 1