Конвекція ізотермія ізотермія

Рис. 5. Графік для оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря за даними прогнозу погоди

Точніше ступінь вертикальної стійкості повітря можна визначити за швидкістю вітру V₁ на висоті 1 м і температурним градієнтом Δt, за допомогою графіка (рис. 6).

Рис. 6. Графік для визначення ступеню вертикальної стійкості повітря по даним метеорологічних спостережень

,

д е – температура повітря на висоті 50 см від поверхні землі;

– температура повітря на висоті 200 см від поверхні землі.

4.3.1. Оцінка хо на об’єктах хімічної промисловості за даними розвідки

Оцінка ХО проводиться методом прогнозування та за даними розвідки.

На хімічно небезпечних об'єктах, хімічну обстановку визначають і оцінюють ситуацію пости РХС, а також групи і ланки радіаційної і хімічної розвідки.

При виникненні аварії внаслідок руйнування ємностей із СДОР, оцінка ХО проводиться за обстановкою, що конкретно складається, тобто беруться реальні об’єми речовини, що потрапили в оточуюче середовище і реальні метеорологічні умови.

Оцінка ХО за даними розвідки, включає:

визначення характеру масштабів і площі зон хімічного зараження;

визначення часу підходу зараженого повітря до певного рубежу;

визначення часу вражаючої дії АХНР;

визначення кордонів можливих осередків хімічного ураження (ОХУ);

визначення можливих втрат людей в ОХУ;

аналіз впливу АХНР на діяльність ОГД, дії сил ЦО і МНС, а також життєдіяльність населення;

вибір найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключається ураження людей.

Масштаби і можливі наслідки хімічного зараження місцевості характеризуються:

1. Площею зони можливого зараження (S _в.з, км²).

Зона можливого зараження – це територія, в межах якої під впливом вітру може пересуватися хмара АХНР.

2. Площею зони фактичного зараження (S _ф.З, км²).

Зона фактичного зараження – це територія, заражена АХНР в небезпечних для життя людини концентраціях.

3 . Часом підходу хмари зараженого повітря (Т, год.).

4. Тривалістю вражаючої дії СДОР ( , год.).

5. Можливими втратами людей.

Усі АХНР і їх похідні мають різний агрегатний стан, крім того, багато речовин володіє властивістю кипіти при температурі навколишнього середовища, а при взаємодії з іншими речовинами (наприклад: повітря, вода) можуть запалати або вибухати, тим самим істотно ускладнюючи обстановку.

При руйнуванні місткостей, що містять АХОВ, можуть утворюватися первинні і вторинні хмари зараженого повітря.

Первинна хмара (Q₁) – це хмара АХНР, що утворюється в результаті миттєвого викиду в атмосферу рідини, що знаходиться в ємкості, при її розгерметизації або руйнуванні (1 – 3 хвилини). Як правило, АХНР у цих ємкостях знаходяться під тиском.

Вторинна хмара (Q₂) – це хмара АХНР, що утворюється в результаті випаровування речовини з розгерметизованої ємкості або випаровування речовини, що розлилася, з підстилаючої поверхні.

Правило. Масштаби зараження місцевості СДОР або ОР, залежно від їх фізичних властивостей і агрегатного стану, розраховуються за первинною та вторинною хмарами (Q₁; Q₂):

- для стислих газів – тільки за первинною хмарою (Q₁);

- для зріджених газів – за первинною та вторинною хмарами (Q₁, Q₂);

- для АНХР, що знаходяться у рідкому стані – тільки за вторинною хмарою (Q₂).

Початковими даними для прогнозування масштабів зараження АНХР є:

1. Вид СДОР або ОР.

2. Q₀ – кількість речовини, у тонах (т).

3. Агрегатний стан АНХР.

4. h – висота шару речовини, що розлилася, у метрах (м).

5. R – відстань до джерела аварії (км).

6. t – час, що минув після аварії, у годинах (год.).

7. t₀ – температура повітря (⁰С).

8. V – швидкість вітру (м/с).

9. Н – висота піддону, призначеного для обваловки складських ємкостей, у метрах (м).

10. Ступінь вертикальної стійкості повітря.

У розрахунки необхідно включати топографічні умови місцевості і характер забудови на шляхи розповсюдження зараженого повітря, ступінь захищеності виробничого персоналу і населення.

Прийняті допуски при оцінці ХО для СДОР (метод прогнозування)

При визначенні ХО методом прогнозування в основу повинні бути покладені дані з одночасного викиду (розливу) в оточуюче середовище всього запасу АХНР, що є на об'єкті, при сприятливих для розповсюд- ження зараженого повітря метеорологічних умовах, а саме – інверсія, швидкість вітру 1 м/с.

Отже:

1. Ємкості, що містять СДОР, при аваріях руйнуються повністю.

2. Висота шару СДОР, що розлилася:

а) при вільному розливі на підстилаючу поверхню h = 0,05 м;

б) при розливі в піддон h = Н - 0,2 м, де Н – висота піддону (обваловки).

3. Граничний час перебування людей на зараженій території і тривалість метеорологічних умов зберігаються незмінними протягом 4 годин. Після закінчення вказаного часу, прогноз обстановки уточнюється.

4. Розрахунок вражаючої дії СДОР проводиться за кількістю хлору, еквівалентного масштабам зараження (за конкретних атмосферних умов) даною речовиною.

5. Усі аналітичні формули одержані емпіричним шляхом, тобто заснованому виключно на дослідах.

При прогнозуванні масштабів і можливих наслідків ХЗ у першу чергу визначають:

а) еквівалентну кількість СДОР у первинній хмарі (Q_е1) за формулою:

( 9)

б) еквівалентну кількість СДОР у вторинній (Q_е2) хмарі за формулою:

(10)

Коефіцієнти К₀, К₁, К₂, К₃, К₇, К₈ визначаються за табл. 15;

К₄ – за табл. 16;

К₅ – за табл. 17;

К₆ – за табл. 18.

Ці коефіцієнти визначають:

К₀ – щільність речовини;

К₁ – умови зберігання СДОР (для стислих газів К₁ = 1);

К₂ – фізико-хімічні властивості СДОР;

К₃ – відношення порогової токсодози хлора до порогової токсодози інших СДОР;

К₄ – швидкість вітру;

К₅ і К₉ – стан приземного шару повітря;

К₆ – час, що минув після аварії;

К₇ і К₈ – температура повітря (для стислих газів К₇ = 1).

Примітка. Табл. 15 – 20 подані для визначення значень коефіцієнтів К₀, К₁, К₂, К₃, К₄, К₅, К₆, К₇, К₈, К₉.

Таблиця 15