5. Методика оцінки хо (метод прогнозування)

Для розгляду методики оцінки ХО методом прогнозування в повному об'ємі, виберемо 2-й варіант (табл. 15 – 24).

Приклад. На об'єкті, розташованому в 5 км від міста, відбулася аварія з ємкістю, що містить 40 тонн зрідженого хлору, висота розливу склала h = 0,05 м. Метеоумови: ізотермія, швидкість вітру – 5 м/с, нап- рям – у бік міста, температура повітря 0 ⁰С. Для захисту населення в місті є ПРУ, протигазами населення забезпечене на 40%.

Оцінити можливу хімічну обстановку на території міста на 1 годину після аварії, визначити можливі масштаби і наслідки зараження хлором. Зробити висновки.

Рішення:

1. Визначаємо еквівалентну кількість хлору в первинній хмарі за формулою (9):

Для зручності подальших обчислень, значення отриманої кількості хлору в первинній хмарі округлимо до 1 т. Надалі, при здійсненні розрахунків і визначення кількості СДОР в первинній і вторинній хмарі, розрахунок набутого значення необхідно вести до 3-го знака після коми. Округлення значень допустимо тільки після 3-го знака.

2. За табл. 21 знаходимо мінімально можливу глибину зараження первинною хмарою Г₁ по заданій швидкості вітру V_вітру = 5 м/с і розрахованому Q_є1 = 1 т.

Г₁ = 1,68 км.

3. Визначаємо можливий час зараження території міста, що минув після аварії (час підходу хмари зараженого повітря до певного рубежу) за формулою (14):

*V_вітру визначаємо за табл. 20 для ізотермії.

4. Визначаємо еквівалентну кількість хлору у вторинній хмарі за формулою (10):

5. За табл. 21 знаходимо максимально можливу глибину зараження території вторинною хмарою за значенням Q_є2 і швидкості вітру V_вітру= 5 м/с

Після лінійної інтерполяції набули значення:

Г2 = 5,86 км.

6. Знаходимо повну глибину зараження території первинною і вторинною хмарами за формулою (12):

Г _зар = max{Г₁; Г₂} + 0,5 mín {Г₂; Г₁} = 5,86 + 0,5 × 1,68 = 6,7 км.

7. За табл. 22 знаходимо можливу, граничну глибину перенесення повітряних мас за ізотермією і швидкості вітру, що станове 5 м/с.

Гт = 116 км.

8. Потім, порівнявши значення граничної глибини перенесення повітряних мас (Гт = 116км) із загальною глибиною зараження первинною і вторинною хмарами (Г_зар = 6,7км), менше значення приймаємо за глибину зони хімічного зараження, таким чином, глибина зони хімічного зараження: Гзхз = 6,7 км.

9. За табл. 19 знаходимо кутові розміри зони можливого хімічного зараження. Задана швидкість вітру 5 м/с, більше 2 м/с вказаних в таблиці, отже, кутові розміри зони хімічного зараження, відповідатимуть φ = 45⁰.

10. Визначаємо площу зони можливого зараження за формулою (11):

S_вз = 8,72 × 10^-3× Г²_зхз× φ = 8,72 × 10^-3 × 6,7² × 45 = 17,615км²;

11. Визначаємо площу зони фактичного зараження за формулою (13):

S_фз = К₉ × Г²_зхз × Т ^0,2 = 0,133 × 6,7² × 0,172 ^0,2 = 4,179 км²;

12. Визначимо тривалість вражаючої дії хлору за формулою (15):

13. Можливі втрати людей визначають за табл. 27 виходячи із забезпеченості населення протигазами (40%) і умов знаходження:

на відкритій місцевості – 58% від загального числа тих людей, що знаходяться в зоні хімічного зараження;

у простих укриттях і будівлях – 30% від загального числа людей, що сховалися в них.

Висновки з оцінки хімічної обстановки (метод прогнозування):

1. При руйнуванні ємкості з хлором, хмара зараженого повітря через 10 хвилин може досягти міста.

2. Частина території міста потрапить в зону можливого і фактичного зараження, де тривалість вражаючої дії хлора не менш 2-х хвилин.

3. Виникає небезпека ураження людей парами хлору, можливі втрати можуть скласти від 30% до 58%.