- •Українська православна церква
- •Київський Патріархат
- •Київська Православна Богословська Академія
- •Курс лекцій
- •З предмету
- •Історія походження священної писемності та формування канону священних книг Старого Завіту.
- •Історія старозавітного канону після завершення його формування
- •Історія канону Священного Писання Старого Завіту в Християнській Церкві
- •Біблійна Ісагогіка. Поняття про предмет та методи дослідження.
- •Текстуальна критика
- •Історія священного старозавітного тексту
- •Літературна критика
- •Історична критика
- •Біблійна ісагогіка
- •Неписемні засоби збереження у пам’яті народу священних подій з його історії.
- •Історія виникнення священної писемності та формування канону священних книг Старого Завіту.
- •Поняття про канон і богонатхненність священних книг.
- •Богонатхненність Священного Писання.
- •Католицький погляд на богонатхненність.
- •Протестантський погляд на богонатхненність.
- •Б.Паскаль
- •Імена Божі і древність монотеїзму.
- •Теорія фрагментарного походження п’ятикнижжя
- •Священна Старозавітня писемність за часів Ісуса Навина, суддів, Самуїла.
- •Давид і Соломон продовжувачі старозавітної священної писемності
- •Десятий син Давида – Соломон (мирний),
- •Історія священної старозавітної письменості в період служіння пророків – письменників.
- •Ранні пророки (Небії′м Рішоні′м)
- •Пізні пророки (Небії′м Ахароні′м)
- •Головні релігійно-філософські доктрини, що виникли і мали поширення в період служіння пророків-письменників.
- •Позабіблійні аналогії. Пророки-екстатики, професійні пророки.
- •Історія старозавітного канону напередодні та в період Вавилонського полону. Знайдення у Храмі Книги Закону за часів юдейського царя Іосії. Пророк Єремія – охоронець священних старозавітних книг.
- •Збереження священних книг у Вавилонському полоні пророками Єзекиїлем і Даниїлом
- •Історія старозавітнього канону в період післяполонного відродження Юдеї. Пророки Аггей, Захарія, Малахія. Діяльність Ездри і Неемії. Велика Синагога.
- •Неканонічні книги.
- •Старозавітні апокрифи.
- •Апокаліпсиси
- •Мідраши
- •Писання Мудреців
- •Свідчення книги Премудрості Ісуса, сина Сираха про формування старозавітного канону.
- •Свідчення іі-ї Маккавейської книги про формування старозавітного канону.
- •Свідчення Йосифа Флавія про формування старозавітного канону.
- •Свідчення Талмуду та інших давньоєврейських творів про формування старозавітного канону.
- •Визнання авторитету юдейського передання про священний канон християнськими письменниками.
- •Поділ юдейського канону на розділи та особливості розташування у них священних книг.
- •Розгляд історії розвитку негативно-критичних версій завершення формування старозавітного канону.
- •Історія старозавітного канону після завершення його формування.
- •Канон палестинських і олександрійських юдеїв
- •Канон новозавітніх письменників
- •Старозавітній канон в Христовій Церкві. Канон палестинських і вавилонських юдеїв.
- •Історія старозавітного канону в олександрійській діаспорі.
- •Старозавітний канон у священних новозавітних письменників. Надання найвищого авторитету старозавітним книгам Господом нашим Ісусом Христом.
- •Погляд на старозавітний канон апостолів – священних новозавітних письменників.
- •Ставлення Христа Спасителя до неканонічних книг та апокрифів. Критичний аналіз тверджень вчених – раціоналістів.
- •Авторитет канонічних і неканонічних книг в новозавітних писаннях. Критичний аналіз католицького погляду на це питання.
- •Історія канону Священного Писання Старого Завіту в Християнській Церкві.
- •Перший період історії старозавітнього канону в Християнській Церкві. І-ііі ст.
- •Тут згадуються одні лише канонічні книги;
- •До них приєднуються три книги Маккавейські;
- •Для юнаків призначається книга Сираха.
- •Історія старозавітного канону в Західній Церкві. І-ііі ст. Становище давньо-італійського перекладу Біблії та свідчення Вікторина Піктавійського.
- •Третій період Історії старозавітного канону в Християнській Церкві.
- •Питання старозавітного канону в працях православних каноністів.
- •Історія старозавітнього канону у Західній церкві
- •Четвертий період історії старозавітнього канону в Християнській Церкві
- •Критопул не визнає неканонічні книги “джерелом церковного вчення, чого ніколи не робили православні отці і собори. Це прийнято лише у протестантів”.
- •Критопул не вважає правильним називати неканонічні книги “Священним Писанням”, що завжди робили отці і православні собори. Тому позиція Критопула тут до певної міри тотожна протестантській.
- •Назва неканонічних книг апокрифами.
- •Неканонічні книги (або, за Лукарисом, - апокрифи) не повинні входити до складу Священного Писання.
- •Постанови Костянтинопольського і Єрусалимського соборів 1672р. Про неканонічні книги.
- •Питання старозавітнього канону в богословських працях грецьких і руських богословів.
- •Історія старозавітного канону протягом XVI-XX століть у католиків і протестантів.
- •Головні висновки розділу
- •Історія священного старозавітного тексту (зовнішня і внутрішня історія тексту)
- •Матеріали, інструменти і спосіб єврейського письма
- •Мова священних старозавітних писань
- •Історія єврейської абетки
- •Коли з’явився спосіб позначення голосних літер - нині існуюча пунктуація, яку вчені називають масоретською?
- •Поділ священних книг на відділи, розділи та вірши.
- •Питання ймовірності навмисного перекручення священного тексту.
- •Внутрішня історія старозавітнього тексту
- •Період Соферимів. Від часу завершення старозавітного канону до початку формування Талмуду
- •Мужі Великого Собору
- •Четвертий період
- •П’ятий період Від укладення Масори до винайдення книгодрукування (хі-xVст.)
- •Шостий період Від винайдення книгодрукування і до сьогодні.
- •Біблійна Хронологія
- •Іv. Поділення царства: Юда та Ізраїль
- •Єровоам і Ровоам
- •V. Відродження Юдеї (538-333)
- •Боротьба наступників Олександра.
- •Vіі. Палестина під владою Риму
- •Рекомендована література Базова література:
Мідраши
Кн. Ювілеїв містить легенди на тему сказань кн. Буття і кн. Виходу. Написана ревнісним законником, який намагався довести, що обряди Мойсеєвого законодавства дотримувались ще в патріархальну епоху. Автор вважає, що Закон був написаний на небесних скрижалях ще до створення світу. Назва книги пов’язана з тим, що автор поділив усю історію на цикли по 50 років. На книгу Ювілеїв посилаються Епіфаній Кіпрський і бл. Єроним. Написана кн. наприкінці 2-го ст. до Р.Х. автор або фарисей або член кумранської секти єссеїв.
Книга життя Адама і Єви. Художній переклад історії перших людей. Падіння сатани тут пояснюється заздрістю до людини, якій як Образу Божому він не хотів поклонитись. Книга написана у 1ст. християнської ери.
Апокриф книги Буття – вільний переказ 12-15 глав кн. Буття. Уціліли лише фрагменти на арамейській мові в Кумранській бібліотеці.
Мучеництво прор. Ісаї – переказує легенду про смерть пророка, який за переданням був перепилений пилкою за часів гоніння Манасії. Книга оброблена християнським автором бл. 2 ст. на основі юдейських мідрашів 1-го ст. до Р.Х.
Писання Мудреців
Послання Аристея до Філократа. Твір містить в собі історичне зерно і оповідає про те, як був створений переклад LXX. Окрім розповіді про цю подію, апокриф містить апологію релігії Старого Завіту, в якій віра не протирічить розуму.Звертаючись до язичників автор не відкидає, що під іменем Зевса вони могли вшановувати істинного Бога.
4-та Макк. Книга (або Про володарювання розуму) містить філософські бесіди, мідраш до розповіді 2-ї Макк. про Елеазара і братів мучеників. В давнину книга приписувалась Йосифу Флавію. Вона є характерним твором олександрійсько-юдейської літератури, в якій біблійне вчення поєднується з античною філософією. На цю книгу часто посилались свв. отці. Дата її написання не встановлена.
Завіти
Завти 12-ти Патріархів. Її частини були написані в різні часи, а деякі з них оброблені вже християнськими переписчиками. Наслідуючи завіт патріарха Якова (Бут. 49), викладаються завіти – пророцтва його синів про тайни неба і судьби Ізраїля. Книга цікава тим, що у ній міститься вчення про двух Месій – сина Давидового, і сина Левія. Передбачається відречення від Месії юдейського народу, що вважається вже характерною вставкою. Фрагменти Завітів, знайдені в Кумрані, вказують на зв’язок автора з єссейством. У нинішньому вигляді книга є обробкою юдео-християнина, що жив у Палестині.
Завіт Авраама, Завіт Адама, Завіт Ісаака, усі три книги відомі вже в обробці християнського автора.
Псалми
Псалми Соломонові написані як викриття і критика негідних юдейських правителів, де говориться про їх покарання руками західних ворогів. Пришестя Месії змальовується як подія надприродня і одночасно політична. За стилем викладу Псалми Соломонові схожі до канонічних псалмів. Вцілів лише грецький переклад з єврейського. Псалми Соломона стали відомі науці лише з 17 ст. Вважається, що вони були написані в період завоювання Юдеї Помпеєм (63р. до Р.Х.)
Оди або пісні Соломона – християнські гімни гностичного характеру, вперше видані в 1909р.
Старозавітні Апокрифи цінні тим, що вони відтворюють те духовне середовище, в якому жила старозавітня Церква на порозі християнської ери, у т.зв. “міжзавітний” період. Тут ми бачимо напружені есхатологічні і месіанські сподівання. В Апокрифах є проблиски істини, коли вони говорять про Месію, як про надприродню Особистість, але ці проблиски поєднані з необузданою апокаліптичною фантазією і впевненістю у політичному відродженні Ізраїльського Царства з приходом Месії. Таким чином Апокрифи пояснюють несприйняття юдеями Христа і фактори, які сприяли вірі в Нього. Деякі вислови з Апокрифів дуже близькі до євангельських. В повному розумінні старозавітні апокрифи є немов мостом між двома Завітами.
З російських біблеїстів для вивчення апокрифів особливо багато зробив проф. Каз.Д.А. прот. Олександр Смирнов, який на межі 19, 20 ст. видав свої переклади найважливіших старозавітніх апокрифів з вичерпними коментарями до них.
