4. Прикладне програмне забезпечення.

У структурі прикладного програмного забезпечення можна виділити: прикладні програми, як загального так і спеціального призначення.

Прикладне ПЗ загального призначення - це комплекс програм, який одержав широке використання серед різних категорій користувачів. Найбільш відомими серед них є: текстові редактори, графічні системи, електронні таблиці, системи управління базами даних та інші.

Текстові редактори дозволяють готувати текстові документи. Найбільш відомі: Лексикон, Word, Wd 7.

Графічні системи багато чисельні, а їх функції – різноманітні. Серед них можна виділити: системи ділової графіки, художньої графіки, які ще називають просто графічними редакторами; інженерної графіки та автоматизованого проектування; універсальні графічні системи.

Програми роботи з електронними таблицями дозволяють розв’язувати широке коло задач, зв’язаними з числовими розрахунками.

Системи управління базами даних (СУБД) призначені для об’єднання наборів даних з метою створення єдиної інформаційної моделі об’єкта.

Крім перерахованих систем до складу ПЗ загального призначення слід віднести і інтегровані системи. Ці системи об’єднюють в собі можливості текстових редакторів, графічних систем, електронних таблиць та СУБД. Головна перевага інтегрованих систем перед окремими системами ППЗ загального призначення полягає у тому, що вони мають єдині правила роботи для користувача, тобто вони мають єдиний інтерфейс як при роботі з текстом, так і при роботі з електронними таблицями та ін.

До складу прикладних програм спеціального призначення можна також віднести пакети прикладних програм (ППП). Наявність в комп’ютерів різноманітних ППП дозволяє розв’язувати значну частину простих прикладних задач, майже без програмування. В цілому випадку завдання на розв’язування тієї чи іншої задачі записується у вигляді директиви спеціального проблемно – орієнтованою мовою та повідомляється комп’ютеру.

2. 2. Операційна система Windows.

План

1. Мультипрограмна операційна система Windows. Робочий стіл Windows. Структура типового вікна.

2. Головне меню ОС Windows. Робота з довідковою інформаціею.

3. Робота з об’єктами: створення, копіювання, переміщення, пошук, знищення та відновлення об’єктів.

1. Мультипрограмна операційна система Windows. Робочий стіл Windows. Структура типового вікна.

WINDOWS - це операційна система, яка забезпечує одночасну роботу кількох програм. Порівняно з іншими операційними системами у ній використовують сучасні механізми забезпечення такого режиму роботи.

Простий та зручний інтерфейс системи забезпечує природність спілкування користувача з комп'ютером. Головна особливість інтерфейса - наявність панелі завдань , на якій розміщена кнопка Пуск. Натискання цієї кнопки відкриває допуск до головного меню системи. При запуску будь-якого додатку або відкритті будь-якої папки на панелі завдань з'являється кнопка, яка представляє цей додаток чи папку.

Друга важлива особливість інтерфейса- наявність так званого контексного меню. Відкривається це меню натискуванням правої клавіші миші. Зміст контексного меню залежить від положення вказівки миші у відкритих вікнах чи головному вікні системи.

Основні поняття. При роботі з операційною системою використовують ряд нових понять і термінів. Наприклад, дуже широко використовують поняття об'єкт. Під цим терміном потрібно розуміти все, з чим оперує WINDOWS: програма, група програм, диск, папка, файл, документ, піктограма, ярлик.

Потрібно підкреслити одну дуже важливу особливість – WINDOWS допускає використання довгих імен файлів. Допустима довжина файла - 255 символів, включаючи пропуски. Ім'я файлу може складатися з букв ( маленьких і великих), цифр, пропусків, а також символів. Всередині однієї папки не допускається наявність двох папок чи двох файлів з однаковими іменами. WINDOWS працює із іменами МS - DOS, які побудовані за системою (ім'я файла – до 8 символів, розширення – до 3 символів), причому система автоматично довгі імена скорочує і утворює короткі імена. Потрібно пам'ятати, що робота програм, які не підтримують довгі імена у середовищі WINDOWS , може призвести до руйнування файлової системи WINDOWS.

Новим типом об'єктів є ярлик (вказівка). Його використання прискорює доступ до додатків, папок і документів. Ярлик це посилання на деякий об'єкт, який захований десь у файловій системі. Для знаходження ярлика необхідно двічі клацнути мишею по значку ярлика Як правило, ярлик носить те саме ім'я, що й об'єкт який він представляє. Оскільки ярлик не є сам об'єктом, а тільки посилання на нього,- допускається використання багатьох ярликів. Найчастіше ярлики використовують для запуску програм.

Для представлення об’єктів у WINDOWS використовують значки (піктограми). За виглядом значка майже завжди можна визначити тип об'єкта, який він представляє. Значок ярлика відрізняється від усіх інших тим, що у лівому куті піктограми розміщений маленький квадрат, всередині якого зображена стрілка

Кожний значок супроводжується позначкою з іменем об'єкта, який він представляє. Це ім'я легко редагувати прямо на місці відображення значка без застосування будь-яких текстових редакторів. За бажанням користувач може змінити будь-який значок на інший зі спеціальної бібліотеки. WINDOWS має вбудовані засоби зміни розміру, а також створення нових значків.

Використання значків значно спрощує роботу з об'єктами WINDOWS, оскільки подвійним клацанням вказівки миші по піктограмі можна у будь-який час відкрити будь-яку папку, запустити будь-який додаток, або відкрити документ.