Програми з багатьма формами
Складні програми часом вимагають створення безлічі форм, кожна з яких вирішує ту або іншу конкретну задачу. Наприклад, при створенні систем управління базами даних типовою для проекту буде розробка від 50 до 100 і більш за форми. Процес створення такого проекту зазвичай розтягується на декілька місяців, а над його реалізацією трудяться одночасно декілька програмістів. Все це утрудняє орієнтацію програміста, його здатність швидко пригадати призначення тієї або іншої форми. В цьому випадку істотну допомогу може надати файл проекту. Як вже мовилося, поряд з описом включеного в проекту модуля міститься рядок коментаря, в якій Delphi указує ім'я файлу форми. Цей коментар з'являється в діалоговому вікні після клацання по інструментальній кнопці вибору форми або вибору опції view | Forms головного меню. Якщо ви помістите в цьому коментарі довільний текст, він також буде видний у вікні і допоможе вам пригадати призначення конкретної форми. На мал. 3 показана копія екрану з вікном проекту, що містить декілька десятків форм, а на мал. 4 - відповідне діалогове вікно вибору форм.
Якщо ви захочете скористатися моєю радою, врахуйте, що ім'я файлу повинне відділятися від вашого коментаря тільки пропусками. Не користуйтеся для розділення клавішею табуляції
Мал. 3 Файл проекту з багатьма формами
Мал. 4. Діалогове вікно вибору форми
Загальні принципи використання стандартних діалогових вікон
До складу Windows входить ряд типових діалогових вікон, таких як вікно відкриття і збереження файлу, вікна вибору шрифту, кольору, настроювання принтера, пошуку і заміни тексту.
Робота зі стандартними діалоговими вікнами здійснюється в три етапи.
1. На формі розміщується відповідний компонент із панелі компонентів DIALOGS і здійснюється настроювання його властивостей (сам компонент - діалог невидимий у момент роботи програми, видно лише створюване їм стандартне вікно). Настроювання властивостей може проходити як на етапі конструювання, так і в ході виконання програми.
2. Здійснюється виклик стандартного для діалогів методу Execute, що створює і показує на екрані діалогове вікно. Виклик цього методу розташовується усередині обробника події, що відповідає елементу управління (кнопка, пункт меню і т.д.).
Тільки після звертання до Execute на екрані з'являється відповідне діалогове вікно. Вікно діалогу є модальним вікном, тому відразу після звертання до Execute подальше виконання програми припиняється доти, поки користувач не закриє вікно. Оскільки Execute - логічна функція, вона повертає в програму значення True, якщо результат діалогу з користувачем був успішним.
Проаналізувавши результат Execute, програма може виконати третій етап
3. Використання введених за допомогою діалогового вікна даних - імені файлу, настроювань принтера, обраного шрифту і т.д.
Розробка системи меню пз Компоненти тиу MainMenu
Головне меню (компонент MainMenu), знаходиться у стандартній панелі компонентів. При розміщені на формі компонент відображається іконкою, але при додаванні пунктів, головне меню відразу з’явиться вздовж верхнього краю форм. Кожен пункт меню має власні сторінки в вікні ІО (подія OnClick – процедура обробки вибору команди меню).
Якщо розмістити на формі компонент MainMenu, а після цього два рази клацнути на полі властивісті Items, або два рази клацнути на піктограмі компонента, то відкриється вікно Menu Designer (Конструктор меню). Створення меню починається з введення назви першого пункту меню. Що б ввести відразу декілька пунктів підменю, потрібно клацнути в полі Caption вікна інспектора об’єктів, клацнути на пустому прямокутнику у нижній частині підменю у вікні конструктора і ввести потрібні заголовки, натискаючи клавішу Enter.
Якщо пункти меню поділяються на групи, можна вставити роздільну лінію, якщо ввести в якості заголовка пункту меню значок дефіса “ – “.
При проектуванні меню можна змінювати порядок розташування його пунктів, перетягуючи їх мишею, або вставити чи знищити пункт меню через його контекстне меню.