74. Конституційний лад України: поняття, сутність та засади.

Конституційний лад — це система соціальних, економічних і по-літико-правових відносин, які встановлюються й охороняються конституцією та іншими конституційно-правовими актами держави.

По суті конституційний лад — це певний тип конституційно-правових відносин, зумовлених рівнем розвитку суспільства, дер­жави і права.

За змістом конституційний лад охоплює передбачені й гаран­товані конституцією державний і суспільний лад, конституційний статус людини й громадянина, систему безпосереднього народо­владдя.

За формою конституційний лад становить систему передбаче­них конституцією основних організаційних і правових форм сус­пільних відносин, тобто основних видів організації і діяльності держави, суспільства та інших суб'єктів конституційно-правових відносин. Конституційний лад — це насамперед передбачені конс­титуцією форма держави за характером державного устрою й дер­жавного правління і форми безпосереднього народовладдя (вибо­ри, референдум тощо).

Передбачений Конституцією України конституційний лад Ук­раїни характеризується низкою загальних принципів: суверенністю, демократизмом, гуманізмом, реальністю, системністю, наступніс­тю, програмним характером та ін.

Суверенність конституційного ладу полягає насамперед у ви­значенні, встановленні конституційного ладу народом і можливості його зміни лише волею народу.

Суверенітет (від фр. souverainete — верховна влада) — це вер­ховенство і незалежність влади.

Суверенітет держави — це верховенство державної влади всере­дині країни і її незалежність у зовнішньополітичній сфері, а також її незалежна діяльність, яка регулюється сукупністю суверенних прав, що юридично гарантують реалізацію цієї діяльності.

Демократизм конституційного ладу означає насамперед існу­вання необмеженої влади народу (як щодо її належності народу, так і щодо здійснення її народом).

Гуманізм конституційного ладу полягає в закріпленні Конституцією України такого порядку, який грунтується на реальній і всебічній повазі до особи, людини й громадянина, забезпеченні прав і свобод особи, їх гарантуванні.

Реальність і дійсність конституційного ладу — це наявність цього ладу де-юре і де-факто.

Системність конституційного ладу означає послідовність, ло­гічність, всебічність і повноту закріплення в конституції основних інститутів суспільства й держави.

Наступність конституційного ладу України — це акумулюван­ня того позитивного, що було в українському державотворенні, у державному й суспільному ладі України в минулому (у тому числі далекому).

Конституційний лад України містить елементи програмного ха­рактеру щодо розвитку держави, суспільства та їх окремих інсти­тутів.

Засади конституційного ладу - це система вихідних принципів організації державної влади в конституційній державі, взаємовідносин конституційної держави з людиною та інститутами громадянського суспільства. Ці принципи, як зазначається в літературі, визначають і закріплюють основи правового статусу суб'єктів конституційно-правових відносин².

До засад конституційного ладу Конституція України відносить:

- народовладдя (народний суверенітет);

- державний суверенітет і незалежність України;

- республіканську форму правління, яка відповідає вимогам демократії та поділу влад;

- унітарний устрій України;

- визнання людини як найвищої соціальної цінності, утвердження і забезпечення її прав і свобод;

- соціальний захист людини;

- статус української мови як державної;

- поділ влади;

- гарантованість місцевого самоврядування;

- політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність;

- вищу юридична силу Конституції України і пряму дію її норм;

- рівність усіх суб'єктів права власності перед законом. Терміном «засади конституційного ладу України» позначають

також загальний конституційно-правовий інститут, що закріплює основні принципи організації Української держави, які характеризують її як конституційну державу, а також визначає засади і найважливіші принципи взаємовідносин держави з людиною та інститутами громадянського суспільства.

Норми цього інституту містяться в розділі І Конституції України «Загальні засади». Вони відіграють надзвичайно важливу роль у системі національного права України і характеризуються такими специфічними рисами:

-  особливим предметом регулювання - регулюють суспільні відносини, що визначають найважливіші питання організації державного і суспільного життя;

- загальним характером - закріплюють засади і принципи організації держави в найбільш загальній формі, а їх конкретизація здійснюється в інших розділах Конституції України та в актах чинного законодавства;

-  найвищою юридичною силою - всі інші норми Конституції України, всі нормативно-правові акти держави базуються на конституційних нормах, що закріплюють засади конституційного ладу і, отже, не можуть їм суперечити;

- підвищеною стабільністю - відповідно до ч. З ст. 5 Конституції України право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить лише народові, а законопроекти про внесення змін до розділу І Конституції України затверджуються всеукраїнським референдумом (ч. І ст. 156)'.

Норми інституту «Засади конституційного ладу України» складають певну систему, і їх можна розподілити по таких групах:

-  норми, що визначають гуманістичні засади конституційного ладу України;

-  норми, що визначають республіканську форму правління та унітарний державний устрій України;

-  норми, в яких дається характеристика основних якісних рис України як конституційної держави;

-  норми, що закріплюють економічні, політичні, соціальні та духовно-культурні засади конституційного ладу України.