- •Загальна характеристика теорії держави і права. Державознавство та його методологія
- •§ 1. Теорія держави і права як юридична наука. Місце теорії держави і права у системі суспільних та юридичних наук
- •§ 2. Предмет теорії держави і права, її завдання та функції
- •§ 3. Методологія теорії держави і права
- •Держава як історичне явище
- •§ 1. Основні причини та етапи виникнення держави
- •§ 2. Основні форми та теорії виникнення держави
- •Поняття, зміст, соціальне призначення держави
- •§ 1. Загальне поняття держави та її основні ознаки
- •§ 2. Зміст та соціальне призначення держави
- •Типологія держав
- •§ 1. Критерії типології
- •§2. Формаційний підхід в типології держав
- •§3 Рабовласницька держава: соціально-економічна основа та сутність
- •Ознаки стародавньо - східного рабовласництва:
- •Ознаки греко-римського рабовласництва:
- •Загальні ознаки рабовласницької держави:
- •§4. Феодальна держава
- •Основні внутрішні функції феодальної держави
- •Основні зовнішні функції феодальної держави
- •Складовими частинами феодального права було:
- •§5. Капіталістична держава
- •Ознаки капіталістичної держави:
- •Ознаки буржуазного права
- •§ 6. Соціалістична держава
- •§7. Держава перехідного типу
- •§8. Цивілізаційний підхід до типології держави
- •Держава у політичній системі суспільства
- •§1. Політична система суспільства: поняття, структура, функції
- •§2. Типологія політичних систем
- •§3. Місце та роль держави в політичній системі суспільства
- •§4. Роль політичних партій в функціонуванні політичної системи суспільства
- •§5.Проблеми взаємозв’язку держави та особи в межах політичної системи суспільства
- •Держава, особа, громадянське суспільство
- •§1. Взаємовідносини держави та особи
- •§2. Громадянське суспільство: поняття та основі засади
- •§3. Основні права та обов’язки людини та громадянина
- •§4. Правовий статус особи та його структурні елементи
- •§5. Гарантія прав і свобод особи: поняття та класифікація
- •Форма держави
- •§1. Поняття форми держави
- •§2. Форми державного правління
- •§3. Форми державного устрою
- •§4.Політичний (державний) режим
- •Функції держави
- •§1. Поняття та ознаки функцій держави
- •§2. Критерії класифікації функцій держави
- •§3. Форми та методи здійснення функцій держави
- •Механізм держави
- •§1. Механізм держави: поняття, ознаки, структура
- •§2. Поняття, ознаки та види органів держави
- •§3. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •§4. Глава держави
- •§5. Місцеві державні органи та органи місцевого самоврядування
- •Сучасні теорії держави
- •§1. Основні тенденції сучасного державорозуміння
- •§2. Теорії держави, що базуються на елітарних засадах формування складу вищих органів влади (теорія політичних еліт, концепція технократичної держави)
- •§3. Теорії держави, що базуються на демократичних засадах формування складу вищих органів влади (теорія плюралістичної демократії)
- •§4. Теорії держави, що базуються на ліберальному підході до визначення ролі держави в соціально-економічній сфері життя суспільства (теорія "держави-нічного сторожа")
- •§6. Авторитарні (тоталітарні) теорії держави
- •§7. Концепції юридичного спрямування
- •§8. Теорія анархізму
- •Правова держава: поняття, суть, ознаки
- •§1. Ідея правової держави
- •§2. Правова держава: поняття та основні ознаки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
§4. Феодальна держава
Феодальний тип держави історично приходить на зміну рабовласницькому типу. Існує два основні шляхи його виникнення:
шлях поступового розпаду рабовласницького економічного і соціального ладу і зародження феодальних суспільно-економічних відносин;
шлях поступового розвитку, а потім розпаду первісно-суспільного ладу і виникнення на його основі феодальних відносин. Цим шляхом розвивалися держави у східних і західних слов’ян.
Старійшини роду, вожді, родова знать поступово перетворювалися в великих власників землі і худоби. Йшов процес формування земельної аристократії та повністю залежних від неї селян.
Відбувався процес перетворення органів родового ладу в органи феодальної держави: родового вождя – в короля; ради старійшин – в раду наближених монарха. Виникає постійно діюча дружина або армія.
Матеріальну основу феодального ладу складала феодальна власність на землю. Експлуатація селян поміщиками здійснювалася шляхом стягування з них феодальної ренти, серед яких розрізняли три їх основні форми: барщина, при якій кріпосний селянин повинен був відпрацювати на феодала відповідну кількість днів в тиждень; натуральний оброк, при якому селянин повинен був віддати феодалу відповідну кількість вирощеної ним сільськогосподарської продукції, а ремісник – продукції свого ремесла; грошова рента, відповідно до якої селянин або ремісник повинен був виплатити феодалу відповідну суму грошей.
Поряд з економічними формами експлуатації кріпосних селян і ремісників велике значення мав також і позаекономічний примус, що знаходило своє відображення в різноманітних формах прямого насильства (оголошення людини поза законом, вторгнення в приміщення, встановлення застав на дорогах тощо).
Багато хто віддавав себе, своїх нащадків, своє майно святим, обкладаючи себе повинностями по своїй добрій волі; продавали себе, свою сім’ю, впадаючи в бідність; віддавали себе в кріпаки з метою захисту від інших осіб тощо.
Основні внутрішні функції феодальної держави
утримання кріпосних селян в повній залежності і підкорення їх класу феодалів;
закріплення і охорона феодальної власності на землі та інші засоби виробництва;
ідеологічна боротьба і духовне пригнічення трудящих мас;
організація і консолідація сил класу феодалів і регулювання відносин всередині пануючого класу;
створення найбільш сприятливих умов для здійснення панування і експлуатації кріпосних селян, ремісників та інших верств населення.
Основні зовнішні функції феодальної держави
загарбання феодальною державою чужих територій;
встановлення і підтримання торгово-економічних зв’язків з іншими державами;
захист власної території від зовнішніх зазіхань.
Як внутрішні так і зовнішні функції феодальної держави здійснювалися за допомогою державного механізму, складовими частинами якого були: армія, феодальні дружини, поліція, жандармерія, військово-адміністративний і судовий апарат. Характерною особливістю феодальної держави було об’єднання в одних руках земельної власності і політичної влади, апарата управління господарськими справами і здійснення адміністративних, фіскальних, поліцейських і судових функцій.
Надзвичайно важливу роль у період існування феодальної держави відіграла церква. ЇЇ влада досить часто прирівнювалася до влади імператора і короля. Вона володіла величезними економічними, політичними і ідеологічними засобами впливу на населення і поведінку людей, насаджуючи і закладаючи релігійне світосприйняття, освячуючи феодальний лад, ведучи непримириму боротьбу з будь-якими відхиленнями від церковних канонів і догм. Це знаходило своє широке відображення і в феодальному праві.
Які ж особливості феодального права? По-перше, воно виражало волю та інтереси феодалів. По-друге, основними званнями його було юридичне визнання та закріплення феодальної власності на землю та інші засоби виробництва; по-третє, закріплення вже існуючої системи експлуатації і підтримання порядку вигідного пануючому класу; по-четверте, феодальне право регулювало систему ієрархічних відносин, які існували всередині пануючого класу, забезпечувало економічне, політичне і духовне панування феодалів, охороняло феодальну власність і владу.
Особливістю феодального права було те, що воно виступало як право більш сильного над менш сильним, як «кулачне право», залишаючи широкий простір для свавілля феодалів над кріпосними селянами. Воно мало партикулярний характер, тобто характеризувалося відсутністю єдиної системи права в масштабі своєї країни і домінуванням в ньому місцевих звичаїв і актів окремих феодалів.
