- •Загальна характеристика теорії держави і права. Державознавство та його методологія
- •§ 1. Теорія держави і права як юридична наука. Місце теорії держави і права у системі суспільних та юридичних наук
- •§ 2. Предмет теорії держави і права, її завдання та функції
- •§ 3. Методологія теорії держави і права
- •Держава як історичне явище
- •§ 1. Основні причини та етапи виникнення держави
- •§ 2. Основні форми та теорії виникнення держави
- •Поняття, зміст, соціальне призначення держави
- •§ 1. Загальне поняття держави та її основні ознаки
- •§ 2. Зміст та соціальне призначення держави
- •Типологія держав
- •§ 1. Критерії типології
- •§2. Формаційний підхід в типології держав
- •§3 Рабовласницька держава: соціально-економічна основа та сутність
- •Ознаки стародавньо - східного рабовласництва:
- •Ознаки греко-римського рабовласництва:
- •Загальні ознаки рабовласницької держави:
- •§4. Феодальна держава
- •Основні внутрішні функції феодальної держави
- •Основні зовнішні функції феодальної держави
- •Складовими частинами феодального права було:
- •§5. Капіталістична держава
- •Ознаки капіталістичної держави:
- •Ознаки буржуазного права
- •§ 6. Соціалістична держава
- •§7. Держава перехідного типу
- •§8. Цивілізаційний підхід до типології держави
- •Держава у політичній системі суспільства
- •§1. Політична система суспільства: поняття, структура, функції
- •§2. Типологія політичних систем
- •§3. Місце та роль держави в політичній системі суспільства
- •§4. Роль політичних партій в функціонуванні політичної системи суспільства
- •§5.Проблеми взаємозв’язку держави та особи в межах політичної системи суспільства
- •Держава, особа, громадянське суспільство
- •§1. Взаємовідносини держави та особи
- •§2. Громадянське суспільство: поняття та основі засади
- •§3. Основні права та обов’язки людини та громадянина
- •§4. Правовий статус особи та його структурні елементи
- •§5. Гарантія прав і свобод особи: поняття та класифікація
- •Форма держави
- •§1. Поняття форми держави
- •§2. Форми державного правління
- •§3. Форми державного устрою
- •§4.Політичний (державний) режим
- •Функції держави
- •§1. Поняття та ознаки функцій держави
- •§2. Критерії класифікації функцій держави
- •§3. Форми та методи здійснення функцій держави
- •Механізм держави
- •§1. Механізм держави: поняття, ознаки, структура
- •§2. Поняття, ознаки та види органів держави
- •§3. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •§4. Глава держави
- •§5. Місцеві державні органи та органи місцевого самоврядування
- •Сучасні теорії держави
- •§1. Основні тенденції сучасного державорозуміння
- •§2. Теорії держави, що базуються на елітарних засадах формування складу вищих органів влади (теорія політичних еліт, концепція технократичної держави)
- •§3. Теорії держави, що базуються на демократичних засадах формування складу вищих органів влади (теорія плюралістичної демократії)
- •§4. Теорії держави, що базуються на ліберальному підході до визначення ролі держави в соціально-економічній сфері життя суспільства (теорія "держави-нічного сторожа")
- •§6. Авторитарні (тоталітарні) теорії держави
- •§7. Концепції юридичного спрямування
- •§8. Теорія анархізму
- •Правова держава: поняття, суть, ознаки
- •§1. Ідея правової держави
- •§2. Правова держава: поняття та основні ознаки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
§2. Критерії класифікації функцій держави
В юридичній літературі існують різноманітні підходи щодо класифікації функцій держави. Серед них доцільно виділити наступні:
1) за сферами державної діяльності – внутрішні та зовнішні;
2) за тривалістю в часі – постійні та тимчасові;
3) за соціальною значимістю – основні та неосновні;
4) за сферами суспільного життя – політичні, економічні, соціальні, культурні, екологічні та ін.;
5) за соціальним змістом – загальносоціальні, класові;
6) за відповідністю конкретної діяльності держави її стратегічним завданням – відкриті та латентні.
Внутрішні функції держави характеризують її діяльність в межах власної території.
Доцільно виділити такі види внутрішніх функцій сучасної Української держави залежно від сфери суспільного життя:
1) в гуманітарній сфері – це соціальна, екологічна, охоронна, культурно - виховна;
2) в економічній сфері – це господарсько-стимулююча, господарсько-організаційна, науково-організаторська ( економічна функція держави складається з таких основних напрямків як: фінанси, оподаткування, валютне регулювання, регулювання питань власності, регулювання підприємницької діяльності);
3) в політичній сфері – розробка внутрішньої політики держави, регулювання політичних відносин, забезпечення політичної стабільності тощо;
Зовнішні функції Української держави:
1) в гуманітарній сфері - участь в міжнародному забезпеченні та захисті прав людини, допомога населенню інших країн, участь у захисті природного середовища, участь у міжнародному культурному співробітництві;
2) в економічній сфері – участь у створенні світової економічної системи, участь у вирішенні господарських та наукових проблем;
3) в політичній сфері – організація та розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних принципів міжнародного права, оборона країни від зовнішнього нападу, участь у забезпеченні ненасильницького миру в усіх регіонах планети, участь у боротьбі з порушеннями міжнародного правопорядку.
В залежності від часу здійснення виділять постійні та тимчасові функції держави.
Постійні функції держави не обмежені в часі і, як правило, здійснюються державою на протязі всього періоду свого існування.
Постійною функцією є функція захисту прав і свобод людини і громадянина, яку іноді називають генеральною функцією держави, а також функція міжнародного співробітництва і захисту державного суверенітету.
Тимчасові функції здійснюються державою на протязі відповідного періоду, наприклад, тимчасовими є функції, які здійснюються державою в умовах надзвичайної ситуації.
За соціальною значимістю функції держави розподіляються на основні та неосновні.
Основні функції – це найбільш загальні напрямки діяльності держави щодо здійснення «стратегічних» завдань, які стоять перед нею у відповідний історичний період.
Неосновні функції представляють собою більш вузькі та конкретні напрямки державної діяльності, які в сукупності утворюють основні функції. Наприклад, якщо розглядати в якості основної політичну функцію держави, то в якості додаткових будуть виступати функція формування державного апарата, функція делегування владних повноважень органам місцевого самоврядування, функція здійснення законотворчої діяльності.
Розглядаючи функції держави доцільно виділити глобальні напрямки її діяльності ( глобальні функції), до яких належать:
1) функція захисту прав і свобод людини;
2) функція співробітництва з іншими державами у вирішенні демографічних, сировинних та енергетичних проблем,
3) функція попередження екологічних катастроф і ліквідація їх наслідків;
4) функція співробітництва у сфері освоєння космічного простору;
5) інформаційна функція;
6) функція підтримання світового порядку.
