- •Загальна характеристика теорії держави і права. Державознавство та його методологія
- •§ 1. Теорія держави і права як юридична наука. Місце теорії держави і права у системі суспільних та юридичних наук
- •§ 2. Предмет теорії держави і права, її завдання та функції
- •§ 3. Методологія теорії держави і права
- •Держава як історичне явище
- •§ 1. Основні причини та етапи виникнення держави
- •§ 2. Основні форми та теорії виникнення держави
- •Поняття, зміст, соціальне призначення держави
- •§ 1. Загальне поняття держави та її основні ознаки
- •§ 2. Зміст та соціальне призначення держави
- •Типологія держав
- •§ 1. Критерії типології
- •§2. Формаційний підхід в типології держав
- •§3 Рабовласницька держава: соціально-економічна основа та сутність
- •Ознаки стародавньо - східного рабовласництва:
- •Ознаки греко-римського рабовласництва:
- •Загальні ознаки рабовласницької держави:
- •§4. Феодальна держава
- •Основні внутрішні функції феодальної держави
- •Основні зовнішні функції феодальної держави
- •Складовими частинами феодального права було:
- •§5. Капіталістична держава
- •Ознаки капіталістичної держави:
- •Ознаки буржуазного права
- •§ 6. Соціалістична держава
- •§7. Держава перехідного типу
- •§8. Цивілізаційний підхід до типології держави
- •Держава у політичній системі суспільства
- •§1. Політична система суспільства: поняття, структура, функції
- •§2. Типологія політичних систем
- •§3. Місце та роль держави в політичній системі суспільства
- •§4. Роль політичних партій в функціонуванні політичної системи суспільства
- •§5.Проблеми взаємозв’язку держави та особи в межах політичної системи суспільства
- •Держава, особа, громадянське суспільство
- •§1. Взаємовідносини держави та особи
- •§2. Громадянське суспільство: поняття та основі засади
- •§3. Основні права та обов’язки людини та громадянина
- •§4. Правовий статус особи та його структурні елементи
- •§5. Гарантія прав і свобод особи: поняття та класифікація
- •Форма держави
- •§1. Поняття форми держави
- •§2. Форми державного правління
- •§3. Форми державного устрою
- •§4.Політичний (державний) режим
- •Функції держави
- •§1. Поняття та ознаки функцій держави
- •§2. Критерії класифікації функцій держави
- •§3. Форми та методи здійснення функцій держави
- •Механізм держави
- •§1. Механізм держави: поняття, ознаки, структура
- •§2. Поняття, ознаки та види органів держави
- •§3. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •§4. Глава держави
- •§5. Місцеві державні органи та органи місцевого самоврядування
- •Сучасні теорії держави
- •§1. Основні тенденції сучасного державорозуміння
- •§2. Теорії держави, що базуються на елітарних засадах формування складу вищих органів влади (теорія політичних еліт, концепція технократичної держави)
- •§3. Теорії держави, що базуються на демократичних засадах формування складу вищих органів влади (теорія плюралістичної демократії)
- •§4. Теорії держави, що базуються на ліберальному підході до визначення ролі держави в соціально-економічній сфері життя суспільства (теорія "держави-нічного сторожа")
- •§6. Авторитарні (тоталітарні) теорії держави
- •§7. Концепції юридичного спрямування
- •§8. Теорія анархізму
- •Правова держава: поняття, суть, ознаки
- •§1. Ідея правової держави
- •§2. Правова держава: поняття та основні ознаки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
§5. Гарантія прав і свобод особи: поняття та класифікація
Без гарантій права і свободи людини і громадянина перетворюються на цілі та наміри, які не мають цінності ні для особи, ні для суспільства. Гарантії прав і свобод – це обумовлена закономірностями суспільного розвитку система умов та засобів, що забезпечують процес реалізації прав і свобод людини і громадянина, тим самим сприяючи можливості вільного розвитку особистості.
Поняття гарантій базується на основних принципах, що вироблені людством: гуманізмі, справедливості, законності, доцільності, рівноправ’ї. За своєю суттю гарантії є системою умов, які забезпечують задоволення інтересів людини. Їх основною функцією є виконання зобов’язань державою та іншими суб’єктами у сфері реалізації прав особи. Об’єктом гарантій є суспільні відносини, пов’язані з охороною та захистом прав людини, задоволенням майнових та немайнових інтересів громадян.
Зміст гарантій досить динамічний та обумовлений їх цільовою, інституційною та функціональною спрямованістю, залежить від суспільно-політичних, духовних та інших процесів, що відбуваються в державі на певних етапах її історичного розвитку.
Вирізняють матеріальні, політичні, духовні та юридичні гарантії прав людини та громадянина.
Матеріальні гарантії – це єдність економічного простору, вільне переміщення товарів, послуг та фінансових ресурсів, підтримка конкуренції, свобода економічної діяльності, визнання та захист приватної, колективної, державної власності, соціальне партнерство між людиною та державою, працівником та роботодавцем, виробником та споживачем.
Політичні гарантії – це система народовладдя, можливості особи брати участь в управлінні справами держави та суспільства. В Україні визнаються та гарантуються місцеве самоврядування, політичне багатоманіття, а також можливості користуватися правами людини та основними свободами, захищати свої інтереси.
Духовні гарантії – це система культурних цінностей, що засновані на любові та повазі до Батьківщини, вірі в добро та справедливість. До них можна віднести: ідеологічне багатоманіття, заборона монополізації ідеології, розпалювання соціальної, расової, національної та релігійної ворожнечі, свобода літературної, художньої, наукової, технічної та інших видів творчості.
Юридичні гарантії – це система юридичних засобів і способів охорони та захисту прав людини і громадянина. Перш за все мова йде про обов’язок держави забезпечити особі права на судовий та інші способи захисту, право на отримання кваліфікованої юридичної допомоги, на доступ до правосуддя та на компенсацію завданої шкоди. Серед юридичних гарантій розрізняють гарантії реалізації та гарантії охорони. До першої групи відносять: межі прав і свобод людини, їх конкретизація в поточному законодавстві; юридичні факти, з якими пов’язується їх реалізація; заходи заохочення та пільги для стимулювання правомірної поведінки. Другу групу юридичних гарантій складають конституційний контроль та нагляд; заходи захисту та відповідальність винних за порушення прав і свобод особи; заходи попередження та профілактики порушення прав особи.
Крім того гарантії прав людини та громадянина визначають на національному та міжнародному рівні. Якщо національні (внутрішньодержавні) гарантії – це система соціально-економічних, політичних, моральних та правових засобів та умов, що забезпечують безпосередній захист прав людини і громадянина, то міжнародні механізми гарантій прав особи – це колективні засоби світової спільноти економічного, політичного, ідеологічного, організаційного характеру, що забезпечують охорону та захист прав людини та громадянина. Ці засоби включають програми професійно-технічного навчання та підготовки, шляхи та методи культурного розвитку та повної зайнятості населення, формування міжнародно-правових принципів та норм з прав людини. У політико-правову систему міжнародних гарантій прав людини входять Всесвітня декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Європейська конвенція прав людини та низка додаткових протоколів, інші міжнародні документи.
У багатьох країнах світу (республіках) гарантом прав і свобод людини і громадянина є президент, який у випадках виявлення їх порушень уповноважений призупиняти дію актів, що призводять до цього. Крім того, важливу роль у питаннях охорони та захисту прав людини відіграють органи конституційної юрисдикції ряду держав (Конституційні суди).
Правовий статус особи та правовий статус громадянина мають як багато спільного, так і деякі відмінності. Зокрема, правовий статус громадянина є частиною правового статусу особи, однак ґрунтується виключно на тісному правовому зв’язку з державою. Підставою для наявності правового статусу громадянина є правосуб’єктність та громадянство. В той же час, правовий статус особи, крім правового статусу громадянина, має в своєму складі правовий статус іноземного громадянина (ґрунтується на правовому зв’язку з державою, громадянином якої він є, та з державою, на території якої він перебуває) та правовий статус особи без громадянства (ґрунтується на правовому зв’язку з державою, на території якої він перебуває).
Питання для самоконтролю:
Що розуміється під поняттями «людина», «особа», «громадянин» ?
У чому полягає сутність правового статусу особи та правового статусу громадянина?
Які ознаки характеризують поняття «громадянське суспільство»?
Які структурні елементи утворюють поняття «правовий статус» ?
Які покоління прав людини відомі науці?
В чому полягають різновиди прав, свобод та обов’язків людини і громадянина?
Які лінії взаємодії держави та громадянського суспільства?
Що є гарантіями прав і свобод людини і громадянина?
