§2. Типологія політичних систем

Існують різні критерії щодо типології політичних систем, а саме:

1) за характером взаємовідносин політичних систем із зовнішнім середовищем – відкриті та закриті політичні системи;

2) за політичним режимом - тоталітарні, авторитарні та демократичні;

3) в залежності від змісту і форм управління – ліберальні демократії, комуністичні, традиційні, популістські, авторитарно-консервативні;

4) за типом політичної культури і розподілом політичних ролей між учасниками політичного процесу – англо-американська, європейсько-континентальна , доіндустріальна і частково індустріальна, тоталітарна.

Відкриті політичні системи характеризуються тим, що активно обмінюються ресурсами із зовнішнім світом, успішно засвоюють передові цінності інших систем. Такими є політичні системи, наприклад, розвинутих демократичних країн Заходу.

Закриті політичні системи не сприймають цінності інших систем і мають обмежені зв’язки із зовнішнім середовищем ( колишній СРСР).

Тоталітарна політична система характеризується повним підкоренням особистості і суспільства владі та контроль за всіма сферами життя з боку держави.

Авторитарна політична система базується на необмеженій владі однієї особи чи групи осіб при збереженні деяких економічних, громадянських, духовних свобод для громадян.

Демократична політична система передбачає перевагу прав особистості та контроль суспільства над владою.

При функціонуванні політичної системи в межах ліберальної демократії політичні рішення орієнтовані на реалізацію цінностей індивідуалізму, свободи та власності.

Комуністичні політичні системи спрямовані на цінності соціальної справедливості та рівності.

Традиційні політичні системи спираються на олігархічні форми правління і орієнтуються на нерівномірний розподіл економічних ресурсів і соціальних статусів.

Популістські політичні системи характерні для країн, які розвиваються та використовують авторитарні методи управління та принцип рівності у розподілі благ.

Авторитарно-консервативні політичні системи передбачають збереження соціальної та економічної рівності, обмеження політичної участі населення.

Англо-американська політична система характеризується високим рівнем розподілу політичних ролей і функцій між учасниками політичного процесу (державою, партіями, групами тощо). Вона орієнтована на захист загальновизнаних в суспільстві ліберальних цінностей, а саме: свободи, безпеки, власності тощо (США, Великобританія).

Європейсько-континентальна політична система відрізняється розколом політичної культури, наявністю національних культур протилежних орієнтацій. Розподіл політичних ролей і функцій відбувається не в масштабі суспільства, а в середині класу, групи, партії. Однак це не заважає знаходити згоду в суспільстві, тому що існує загальна культурна основа – ліберальні цінності ( країни Західної Європи)

Доіндустріальна і частково індустріальна політичні системи мають змішану політичну культуру, яка складається з місцевих політичних субкультур, в основі яких – цінності клану, роду, общини, племені. За таких умов знайти згоду та компроміс не застосовуючи насильство практично неможливо, а це призводить до концентрації влади в руках вузького кола людей.

В основу функціонування тоталітарних політичних систем покладено перевагу класових, національних або ж релігійних цінностей. Влада зосереджується в руках партії, яка править монопольно або групи осіб. Здійснюється контроль над всіма сторонами життя суспільства та особи.