§2. Формаційний підхід в типології держав

Тривалий час в теорії держави питання типології держав розглядались переважно з позицій формаційного підходу. Суть його полягала в тому в основі типології держав лежить категорія «суспільна формація», яка ґрунтується на відповідному способі виробництва, класовій сутності держави.

При формаційному підході в основу поділу історії соціального розвитку покладена ідея природно-історичного процесу зміни однієї суспільної інформації іншою. Первинна (архаїчна) суспільна формація змінюється іншою (економічною), яка охоплює ряд суспільств з відповідними способами виробництва. Третя – це комуністична суспільна формація.

Першою суспільною формацією вважається первісно-суспільна, яка не знала ні приватної власності, ні класів, ні товарного виробництва. Спосіб виробництва базувався на колективній формі власності, а влада спиралась на авторитет, виражаючи інтереси всього суспільства в цілому. Виникнення держави пов’язано із змінами в способі виробництва, виникненням приватної власності, класів і різних соціальних груп з протилежними економічними і соціальними інтересами. Розрізняють рабовласницький, феодальний, буржуазний (капіталістичний), соціалістичний і перехідний тип держави.

§3 Рабовласницька держава: соціально-економічна основа та сутність

Рабовласницька держава – це історично перший тип державної організації, який виник на руїнах первісно-суспільного ладу в силу розпаду суспільства на класи і виникнення перших антагоністичних соціальних сил рабовласників і рабів. Такі держави утворилися в кінці ІV- початку III тисячоліття до н.е. в Стародавньому Єгипті – Єгипетське царство, в долинах азіатських рік Тигра і Євфрата - Шумерийські держави, а також Ассирійська держава (ІІІ тис. до н.е.), держави Індії і Китаю (ІІ тис. до н.е.). Більш пізніми рабовласницькими державами були держави Стародавньої Греції і Стародавнього Риму.

Розрізняють 2 основні стадії розвитку рабовласницької держави:

1) стародавньо-східне рабовласництво;

2) греко-римське рабовласництво.

Ознаки стародавньо - східного рабовласництва:

1. наявність значних залишків первісно-суспільного ладу;

2. існування примітивних форм патріархального рабства і ведення господарства (рабу дозволялося мати своє майно і навіть сім’ю);

3. збереження приватної власності на рабів і колективне рабоволодіння (раби, що належали окремим храмам держави);

4. необхідність застосування колективної праці на будівництві ірригаційних систем, вирощуванні сільськогосподарських культур, обробці землі.

Ознаки греко-римського рабовласництва:

1. більш високий рівень розвитку рабовласницького способу виробництва;

2. повна відсутність будь-яких залишків первісно-суспільного ладу

3. найбільш високий ступінь розвитку рабовласницької державної машини;

4. більш розвинуті форми експлуатації рабів.

Загальні ознаки рабовласницької держави:

1. необмежена влада рабовласників і повне безправ’я рабів, які постійно залишалися в становищі речей;

2. наявність неосновних класів і соціальних груп (ремісники в Вавилоні, Індії, Китаї, торгові люди тощо).

Рабовласницька держава здійснювала цілий ряд внутрішніх та зовнішніх функцій.

До числа внутрішніх функцій належали:

1. функція створення і підтримання найбільш оптимальних умов для експлуатації розорених вільних мас і рабів;

2. функція організації суспільних робіт по будівництву і постійному використанню каналів, великих ірригаційних систем;

3. функція охорони рабовласницької приватної власності;

4. функція придушення опору рабів та інших пригноблених мас.

До зовнішніх функцій рабовласницької держави відносяться такі напрями як: функція завоювання, приборкання і пограбування інших народів;

1. оборони країни від зовнішніх ворогів;

2. управління завойованими територіями;

3. встановлення і підтримання з іншими державами дипломатичних, торгових та інших зв’язків;

Внутрішні та зовнішні функції, які були властиві рабовласницькій державі здійснювались за допомогою спеціально створених органів, які утворювали державний апарат. Складовими частинами його були: армія, поліція, судові органи, органи державної влади, адміністративний і управлінський апарат.