- •Загальна характеристика теорії держави і права. Державознавство та його методологія
- •§ 1. Теорія держави і права як юридична наука. Місце теорії держави і права у системі суспільних та юридичних наук
- •§ 2. Предмет теорії держави і права, її завдання та функції
- •§ 3. Методологія теорії держави і права
- •Держава як історичне явище
- •§ 1. Основні причини та етапи виникнення держави
- •§ 2. Основні форми та теорії виникнення держави
- •Поняття, зміст, соціальне призначення держави
- •§ 1. Загальне поняття держави та її основні ознаки
- •§ 2. Зміст та соціальне призначення держави
- •Типологія держав
- •§ 1. Критерії типології
- •§2. Формаційний підхід в типології держав
- •§3 Рабовласницька держава: соціально-економічна основа та сутність
- •Ознаки стародавньо - східного рабовласництва:
- •Ознаки греко-римського рабовласництва:
- •Загальні ознаки рабовласницької держави:
- •§4. Феодальна держава
- •Основні внутрішні функції феодальної держави
- •Основні зовнішні функції феодальної держави
- •Складовими частинами феодального права було:
- •§5. Капіталістична держава
- •Ознаки капіталістичної держави:
- •Ознаки буржуазного права
- •§ 6. Соціалістична держава
- •§7. Держава перехідного типу
- •§8. Цивілізаційний підхід до типології держави
- •Держава у політичній системі суспільства
- •§1. Політична система суспільства: поняття, структура, функції
- •§2. Типологія політичних систем
- •§3. Місце та роль держави в політичній системі суспільства
- •§4. Роль політичних партій в функціонуванні політичної системи суспільства
- •§5.Проблеми взаємозв’язку держави та особи в межах політичної системи суспільства
- •Держава, особа, громадянське суспільство
- •§1. Взаємовідносини держави та особи
- •§2. Громадянське суспільство: поняття та основі засади
- •§3. Основні права та обов’язки людини та громадянина
- •§4. Правовий статус особи та його структурні елементи
- •§5. Гарантія прав і свобод особи: поняття та класифікація
- •Форма держави
- •§1. Поняття форми держави
- •§2. Форми державного правління
- •§3. Форми державного устрою
- •§4.Політичний (державний) режим
- •Функції держави
- •§1. Поняття та ознаки функцій держави
- •§2. Критерії класифікації функцій держави
- •§3. Форми та методи здійснення функцій держави
- •Механізм держави
- •§1. Механізм держави: поняття, ознаки, структура
- •§2. Поняття, ознаки та види органів держави
- •§3. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •§4. Глава держави
- •§5. Місцеві державні органи та органи місцевого самоврядування
- •Сучасні теорії держави
- •§1. Основні тенденції сучасного державорозуміння
- •§2. Теорії держави, що базуються на елітарних засадах формування складу вищих органів влади (теорія політичних еліт, концепція технократичної держави)
- •§3. Теорії держави, що базуються на демократичних засадах формування складу вищих органів влади (теорія плюралістичної демократії)
- •§4. Теорії держави, що базуються на ліберальному підході до визначення ролі держави в соціально-економічній сфері життя суспільства (теорія "держави-нічного сторожа")
- •§6. Авторитарні (тоталітарні) теорії держави
- •§7. Концепції юридичного спрямування
- •§8. Теорія анархізму
- •Правова держава: поняття, суть, ознаки
- •§1. Ідея правової держави
- •§2. Правова держава: поняття та основні ознаки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
§3. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
Законодавчі органи державної влади здійснюють діяльність, яка пов’язана з розробкою та прийняттям нормативно-правових актів (законів), що мають вищу юридичну силу в порівнянні з іншими правовими регуляторами ( нормативними актами підзаконного характеру, нормативними договорами, звичаями). Органи законодавчої влади є, як правило, виборними. Вони мають різні назви: Верховна Рада, Державна дума, Конгрес, Народні збори.
Найпоширенішою назвою законодавчих органів державної влади став парламент. Існує декілька різновидів парламенту: однопалатний (Верховна Рада в Україні), двопалатний (Конгрес в США) та парламент, який складається з трьох палат ( парламент Об’єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії).
Парламент – це загальнонаціональний представницький орган державної влади, що діє постійно і головним призначенням якого є здійснення законотворчості.
Функції парламенту: представницька (реалізується через обов’язок представляти інтереси народу), законодавча ( реалізується через право видавати закони), фінансова (право щорічно затверджувати бюджет країни), установча (реалізується через право брати участь у формуванні вищих виконавчих та судових органів), контрольна ( право здійснювати контроль за діяльністю уряду та інших вищих органів та посадових осіб), політична ( реалізується через право визначати основи внутрішньої та зовнішньої політики та брати участь у її здійсненні).
Виконавча влада – це гілка державної влади, яка володіє правом безпосередньо здійснювати управління країною, виконувати закони та інші нормативно-правові акти, ухвалені законодавчою владою.
В масштабах всієї країни носієм виконавчої влади є уряд як вищий виконавчий та розпорядчий орган державної влади. В різних країнах уряд може мати різну назву. Так, наприклад, в Україні – це Кабінет Міністрів, у Швейцарії - Федеративна Рада, в Японії – Кабінет.
В унітарних державах утворюється лише один уряд, а в федеративних – загальнофедеративний уряд та уряд членів федерації.
Кабінет міністрів, як вищий орган виконавчої влади в Україні, очолюється прем’єр-міністром. До компетенції Кабінету Мінiстрів України відноситься:
1) забезпечення державного суверенітету і економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;
2) вживання заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
3) здійснення державної політики в галузі освіти, науки, культури, охорони здоров’я тощо.
До системи виконавчої влади в Україні, крім Кабінету Міністрів, входять центральні органи виконавчої влади, а саме: міністерства, державні комітети, інші відомства, місцеві (обласні і районні ) державні адміністрації.
Перелік мінiстерств та інших центральних державних установ в різних країнах неоднаковий. Однак всі вони покликані забезпечувати безпеку країни, підтримувати суспільний порядок, здійснювати ефективне управління найбільш важливими сторонами життя суспільства.
Міністерства, державні комітети, відомства формуються виходячи з тих конкретних завдань, які стоять перед суспільством на відповідному етапі розвитку.
Функції органів виконавчої влади:
1) виконавча – спрямована на безпосереднє виконання нормативно -правових актів, які приймаються органами законодавчої влади;
2) розпорядча – це здійснення управління шляхом видання підзаконних нормативно-правових актів та виконання відповідних розпоряджень.
В системі гілок державної влади судова влада є головним урівноважуючим механізмом, який дає можливість ефективно спрямовувати діяльність законодавчої та виконавчої влади в правове русло.
На сьогоднішній день домінують дві моделі судової влади, а саме: американська ( централізована)і німецька (децентралізована). Централізована модель передбачає об’єднання всіх судів в єдину систему під егідою Верховного суду. Суть децентралізованої моделі полягає в тому, що перeдбачається існування чинних і утворення нових самостійних спеціалізованих судів. Саме децентралізована модель є властивою для України, яка характеризується тим. що існують:
1) Конституційний Суд Укрaїни – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні;
2) суди загальної юрисдикції ( місцеві суди, апеляційні суди, Апеляційний суд України, Касаційний суд України, Вищі спеціалізовані суди, Верховний суд України).
Систему місцевих загальних судів утворюють: районні, районні у містах, міські, міжрайонні, військові суди гарнізонів.
Апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, апеляційний суд АРК, військові апеляційні суди регіонів та Апеляційний суд Військово-Морських сил України, Апеляційний суд України.
Спеціалізованими судовими органами в Україні є:
1)господарські суди АРК, областей, міст Києва і Севастополя, апеляційні господарські суди, Вищий господарський суд України;
2) окружні адміністративні суди України, апеляційні адміністративні суди, Вищий адміністративний суд України та інші спеціалізовані суди України.
Функції судової влади:
1) охоронна – охорона прав і свобод людини, винесення окремих ухвал щодо виявлення судом порушень прав громадян;
2) контрольна – стримування інших гілок влади в межах права за допомогою судового контролю;
3) захисна – захист та відновлення порушених прав, притягнення винних осіб до юридичної відповідальності;
4) конституційного нагляду – нагляд за відповідністю Конституції нормативно-правових актів.
Конституційний Суд України – це єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.
