- •Передмова
- •Тема 1. Соціологія як особлива суспільна наука
- •§ 1.1 Соціологія та її місце в системі сучасних наук
- •§ 1.2 Предмет, структура та метод соціології
- •§ 1.3 Функції соціології
- •§ 1.4 Взаємовідносини соціології та інших суспільних наук
- •3. Функції соціології
- •Тема 2. Становлення та основні етапи розвитку соціології
- •§ 2.1 О. Конт та г. Спенсер — основоположники соціології
- •§ 2.2 Соціологія марксизму
- •§ 2.3 Соціологічна думка в Росії
- •§ 2.4 Головні парадигми і напрямки сучасної соціології
- •Тема 3. Психологічна парадигма в соціології кінця XIX - початку XX ст. Психологізм проти натуралізму
- •§ 3.1 Психологічні концепції в західноєвропейській соціології
- •§ 3.2 Еволюційно-психологічний напрямок в американській соціології
- •Тема 4. Антипозитивізм в соціології і формування німецької соціологічної школи
- •§ 4.1 Джерела німецької соціології. Ф. Тьонніс
- •§ 4.2 Формальна соціологія г. Зіммеля
- •3. Формальна соціологія г. Зіммеля.
- •Тема 5. Теорія "соціальної дії" м. Вебера
- •§ 5.1 Методологія соціологічного пізнання м. Вебера
- •§ 5.2 Теорія "соціальної дії"
- •§ 5.3 Політична соціологія м. Вебера
- •§ 5.4 Релігія в соціологічній концепції м. Вебера
- •2. Політична соціологія м. Вебера.
- •3. Релігія в соціологічній концепції м. Вебера.
- •Тема 6. Соціологія як об'єктивний аналіз "соціальних фактів". Е. Дюркгейм
- •§ 6.1 Теоретичні і світоглядні підстави соціології е. Дюркгейма
- •§ 6.2 "Соціологізм" е. Дюркгейма як методологія наукового дослідження суспільства
- •§ 6.3 Ідея соціальної солідарності
- •§ 6.4 До синтезу теорії й емпірії в соціологічному дослідженні
- •Тема 7. Інтегральна соціологія п. Сорокіна
- •§ 7.1 Теорія соціальної мобільності
- •§ 7.2 Вчення п. Сорокіна про соціокультурну динаміку
- •1. Теорія соціальної мобільності.
- •3. Вчення п. Сорокіна про соціокультурну динаміку.
- •Тема 8. Формування соціологічної думки в україні
- •§ 8.1 Витоки соціально-політичних вчень в Україні
- •§ 8.2 Розвиток соціології в Україні на сучасному етапі
- •Тема 9. Суспільство як цілісна система
- •§ 9.1 Суспільство і природа
- •§ 9.2 Суспільство з позицій соціального детермінізму і функціоналізму
- •§ 9.3 Концепція суспільства в індивідуалізмі. Індивідуалістичні теорії соціальної взаємодії
- •Тема 10. Соціальні зміни
- •§ 10.1 Сутність, причини і фактори соціальних змін
- •§ 10.2 Види і форми соціальних змін
- •§ 10.3 Соціальний прогрес і типізація суспільства
- •2. Види і форми соціальних змін.
- •Тема 11. Соціологія політики
- •§ 11.1 Об'єкт і предмет політично соціології
- •§ 11.2 Основні проблеми політичної соціології
- •Тема 12. Соціологія права
- •§ 12.1 Соціологія права як специфічна галузь соціології
- •§ 12.2 Становлення і розвиток соціології права
- •Тема 13. Соціологія особистості
- •§ 13.1 Поняття особистості. Особливості соціологічного аналізу особистості
- •§ 13.2 Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи
- •§ 13.3 Соціальний статус і соціальні ролі особистості
- •§ 13.4 Соціальна структура та типи особистості
- •1. Поняття особистості. Особливості соціологічного аналізу особистості.
- •3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості.
- •4. Соціальна структура та типи особистості.
- •Тема 14. Соціальна структура суспільства
- •§ 14.1 Сутність та основні елементи соціально! структури
- •§ 14.2 Соціальна стратифікація: поняття та види
- •Тема 15. Соціальні норми як регулятори соціальної взаємодії
- •§ 15.1 Інтерактивна роль цінностей, норм
- •§ 15.2 Девіантна поведінка
- •3. Девіантна поведінка.
- •Тема 16. Етносоціологія
- •§ 16.1 Етносоціологія та предмет її дослідження
- •§ 16.2 Основні підходи до вивчення етнічних спільнот
- •§ 16.3 Концептуальні схеми етносоціології і соціології нації
- •§ 16.4 Національне відродження України та роль етносоціології в розбудові українського суспільства
- •Тема 17. Соціально-поселенська структура суспільства
- •§ 17.1 Урбанізація як тенденція розвитку поселенської структури
- •§ 17.2 Соціологічні дослідження соціальних переміщень, способу життя
- •Тема 18. Соціальні конфлікти: генезис та механізм їх розв'язання
- •§ 18.1 Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції
- •§ 18.2 Структура та причини виникнення конфліктів
- •§ 18.3 Управління соціальними конфліктами
- •§ 18.4 Соціальні конфлікти у сучасній Україні
- •Тема 19. Соціальні інститути
- •§ 19.1 Поняття "соціальний інститут". Інституціоналізація громадського життя
- •§ 19.2 Види та функції соціальних інститутів
- •§ 19.3 Сім'я як важливий соціальний феномен
- •2. Види та функції соціальних інститутів.
- •Тема 20. Соціальні організації і самоорганізації
- •§ 20.1 Основні риси соціальної організації
- •§ 20.2 Марксистське вчення про державу як соціальну організацію. Держава і цивільне суспільство
- •1. Основні риси соціальної організації.
- •Тема 21. Інституціоналізація релігії і формування церкви
- •§ 21.1 Закономірності формування релігії як соціального інституту
- •§ 21.2 Основні етапи становлення християнської церкви як соціальної організації
- •2. Основні етапи становлення християнської церкви як соціальної організації.
- •Тема 22. Соціологія праці та управління
- •§ 22.1 Предмет соціології праці та управління
- •§ 22.2 Зв'язок соціології та управління з іншими науками про працю
- •§ 22.3 Соціологія праці й управління та менеджмент
- •Тема 23. Культура суспільства. Соціокультурний прогрес
- •§ 23.1 Сутність культури суспільства
- •§ 23.2 Культура — спосіб функціонування цінностей
- •2. Культура — спосіб функціонування цінностей.
- •Тема 24. Об'єкт I предмет соціології культури
- •§ 24.1 Природа, функції і структура культури
- •§ 24.2 Відношення соціології культури і соціології науки, освіти і моралі
- •1. Природа, функції і структура культури.
- •Тема 25. Освіта як соціальний інститут
- •§ 25.1 Основні віхи становлення соціологи освіти
- •§ 25.2 Освіта та її функції і зв'язок з іншими науками
- •§ 25.3 Тенденції і проблеми модернізації сучасної вітчизняної освіти
- •Тема 26. Соціологія виховання
- •§ 26.1 Соціальна поведінка особистості та фактори її формування
- •§ 26.2 Взаємодія між суспільством, особистістю I вихованням
- •1. Соціальна поведінка особистості та фактори її формування.
- •Тема 27. Наука як соціальний інститут
- •§ 27.1 Наука як складний багатогранний феномен
- •§ 27.2 Інституціоналізація науки
- •§ 27.3 Наука, наукова діяльність як об'єкт соціологічного аналізу
- •Тема 28. Економіка як соціальний інститут
- •§ 28.1 Економічна сфера, її місце в системі суспільних зв'язків
- •§ 28.2 Місце економічної культури в економічній соціології
- •§ 28.3 Взаємозв'язок економічної соціології з іншими науками
- •3. Взаємозв'язок економічної соціології з іншими науками.
- •Тема 29. Суспільна думка як об'єкт соціологічного аналізу
- •§ 29.1 Поняття суспільної думки, її відмінність від оцінного судження, знання, переконання, настрою
- •§ 29.2 Функції суспільної думки. Критерії і показники соціальної зрілості
- •Тема 30. Соціологічне дослідження: методологія та методика
- •§ 30.1 Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види
- •§ 30.2 Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження
- •§ 30.3 Методи збору соціологічної інформації
- •3. Методи збору соціологічної інформації.
§ 18.4 Соціальні конфлікти у сучасній Україні
Започаткований проголошенням незалежності України процес демократизації та переходу до ринкових відносин, які передбачають "вільну гру" різноманітних соціальних та індивідуальних інтересів та прагнень, різко посилив дію конфліктогенних факторів в усіх сферах життя українського суспільства. Практичний досвід останнього десятиліття XX ст. яскраво демонструє значне загострення боротьби за владу, статус і ресурси, права і сфери впливу найрізноманітніших соціальних суб'єктів від владних структур центрального і регіонального рівня до трудових колективів, профспілок, політичних партій і громадських рухів, національних та релігійних спільнот, соціальних груп та окремих особистостей. Протиборство конфліктуючих сторін набуває різноманітних форм — від трудових суперечок, страйків до масових акцій соціального протесту з вимогами зміни існуючої системи влади, що супроводжуються внутрішніми розколами соціальних спільнот, рухів, соціальних інститутів.
Провідною тенденцією розвитку соціальних процесів у сучасній Україні є наростання дезінтеграції традиційних соціальних структур та зв'язків і поступове формування якісно нового типу інтеграції диференціації суспільства. Внаслідок глибоких економічних і соціальних перетворень від початку 90-х pp. XX ст. суттєво змінилась соціальна структура українського суспільства, формуються його нові соціальні групи, зокрема, власників та підприємців. Значно зміцнились і такі групи, як номенклатурна бюрократія, представники "тіньового" бізнесу, фінансова олігархія. Водночас, інтенсивно відбувається маргіналізація суспільства і "декомпозиція" його соціальної структури. Посилюється розходження між її елементами у характері праці, розмірах доходів, рівні освіти тощо. Внаслідок цього зростає соціальна нерівність, яка є головним джерелом реальних та ймовірних соціальних конфліктів.
За усього розмаїття факторів, що впливають на ступінь конфліктності у суспільстві, головну роль відіграють протиріччя між трьома головними суспільними структурами та всередині них. Мова йде про владу (законодавчу, виконавчу та судову), підприємництво (державне, колективне, приватне, спекулятивне, мафіозне, компрадорське) та виробників матеріальних та духовних благ (інтелігенція, службовці, робітники і селяни, фермери, студентство та ін.). Протиріччя між ними посилюються, деякі з них набувають форму соціальних антагонізмів. Антагоністичного характеру, зокрема, набуло протиріччя між прихильниками та супротивниками центральної виконавчої влади, що особливо яскраво виявилось під час так званого "касетного скандалу", парламентських виборів 2002 року, коли "партія влади", по суті, виявилась аутсайдером парламентських перегонів. Цей антагонізм охопив усі рівні соціального організму — класи, соціальні групи, соціальні інститути, суспільство у цілому.
Посилюється конфлікт новонародженого класу буржуазії з іншими класами та соціальними групами, який розгортається навколо розподілу кредитів, механізмів приватизації, податкового законодавства. Наростають страйки шахтарів, працівників бюджетної сфери, організовані виступи трудящих у протест проти невиплати заробітної плати, заборгованостей з пенсій, підвищення цін на товари та комунальні послуги. Почастішали акції трудящих, пов'язані із відстоюванням свого права власності на майно підприємств. Поряд з економічними вимогами трудящі все частіше висувають політичні вимоги зміни існуючої системи влади, відставки уряду, переобрання президента України.
Загалом трудові конфлікти є реакцією на перекоси в економічній та соціальній політиці уряду і пов'язані з перерозподілом власності та становленням ринкових відносин, які неминуче призводять до поляризації соціальних груп.
Більшість соціально-політичних конфліктів виникають з приводу перерозподілу влади, домінування тих чи інших політико-бізнесових груп, прагненням розширення ними сфери свого впливу. Тут домінують конфлікти між різними гілками влади (зокрема, законодавчою та виконавчою), конфлікти між політичними партіями та блоками (як, наприклад, нинішній конфлікт між провладним блоком "За єдину Україну" та опозиційними політичними силами, представленими блоком "Наша Україна", Соціалістичною та Комуністичною партіями України та блоком Юлії Тимошенко), конфлікти між центральною та регіональною владою.
Суттєву роль у сучасній українській дійсності відіграють такий різновид політичних конфліктів, як конфлікти з приводу вибору стратегії та головних векторів суспільного розвитку, зокрема, між прихильниками ліберальної та соціально-орієнтованої стратегії, європейської інтеграції та проросійської орієнтації, входження України в НАТО та збереження позаблокового статусу української держави тощо. Розв'язання таких конфліктів можливе лише за умов досягнення широкого суспільного консенсусу шляхом проведення публічних дискусій, відкритого обговорення у засобах масової інформації, проведення референдумів з найбільш гострих проблем суспільного розвитку.
Особливістю сучасної ситуації в Україні є те, що значна частина конфліктів, причини яких знаходяться поза політикою, набуває політичного забарвлення внаслідок спекулятивного використання політичними партіями та рухами історичних, соціокультурних, духовних проблем сьогодення у своїх вузькопартійних інтересах. Це, зокрема, стосується проблеми двомовності в Україні, оцінки окремих історичних подій та особистостей, міжконфесійних взаємин.
План семінарського заняття
(2 год.)
1. Сутність конфлікту, його види та функції в суспільстві.
2. Порівняльний аналіз основних соціологічних концепцій конфлікту.
3. Стратегії виходу з конфліктів та умови застосування основних методів їх вирішення.
Теми рефератів, доповідей і контрольних робіт
1. Розвиток соціології конфлікту в Україні.
2. Особливості виробничих конфліктів та способи їх подолання.
3. Умови ненасильницького вирішення міждержавних конфліктів.
Додаткова література з теми
1. Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика: у 3-х частинах. — Київ-Чернівці, 1995.
2. Паніш Н. Готовність населення до соціального протесту //Політологічні читання. — 1992. —№2.
3. Пірен М.І. Дентологія конфліктів та управління. — К, 2001.
4. Пірен М.І. Основи конфліктології. —К, 1997.
5. Пірен М.І. Конфлікт і управлінські ролі. Соціально-психологічний аналіз. — К., 2000.
6. Піжес Ж. П. Конфликты и общественное мнение // СОЦИС. — 1991. — № 7,10.
7. Платонов Ю. Л. Социальные конфликты на производстве // СОЦИС. — 1991. — МП.
8. Преторнус Райнет Теория конфликтов //Полис — 1991. — №5.
9. Скотт Д. Г. Конфликты и пути их преодоления. — К., 1991.
10. Соціологія конфлікту // Соціологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. Г. Городяненка. — К, 2002.
11. Социальный конфликт: современные исследования. — М., 1991.
12. Фромм 3. Анатомия человеческой деструктивности. — М„ 1994.
13. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию или переговоры без поражения. — М, 1990.
