- •Передмова
- •Тема 1. Соціологія як особлива суспільна наука
- •§ 1.1 Соціологія та її місце в системі сучасних наук
- •§ 1.2 Предмет, структура та метод соціології
- •§ 1.3 Функції соціології
- •§ 1.4 Взаємовідносини соціології та інших суспільних наук
- •3. Функції соціології
- •Тема 2. Становлення та основні етапи розвитку соціології
- •§ 2.1 О. Конт та г. Спенсер — основоположники соціології
- •§ 2.2 Соціологія марксизму
- •§ 2.3 Соціологічна думка в Росії
- •§ 2.4 Головні парадигми і напрямки сучасної соціології
- •Тема 3. Психологічна парадигма в соціології кінця XIX - початку XX ст. Психологізм проти натуралізму
- •§ 3.1 Психологічні концепції в західноєвропейській соціології
- •§ 3.2 Еволюційно-психологічний напрямок в американській соціології
- •Тема 4. Антипозитивізм в соціології і формування німецької соціологічної школи
- •§ 4.1 Джерела німецької соціології. Ф. Тьонніс
- •§ 4.2 Формальна соціологія г. Зіммеля
- •3. Формальна соціологія г. Зіммеля.
- •Тема 5. Теорія "соціальної дії" м. Вебера
- •§ 5.1 Методологія соціологічного пізнання м. Вебера
- •§ 5.2 Теорія "соціальної дії"
- •§ 5.3 Політична соціологія м. Вебера
- •§ 5.4 Релігія в соціологічній концепції м. Вебера
- •2. Політична соціологія м. Вебера.
- •3. Релігія в соціологічній концепції м. Вебера.
- •Тема 6. Соціологія як об'єктивний аналіз "соціальних фактів". Е. Дюркгейм
- •§ 6.1 Теоретичні і світоглядні підстави соціології е. Дюркгейма
- •§ 6.2 "Соціологізм" е. Дюркгейма як методологія наукового дослідження суспільства
- •§ 6.3 Ідея соціальної солідарності
- •§ 6.4 До синтезу теорії й емпірії в соціологічному дослідженні
- •Тема 7. Інтегральна соціологія п. Сорокіна
- •§ 7.1 Теорія соціальної мобільності
- •§ 7.2 Вчення п. Сорокіна про соціокультурну динаміку
- •1. Теорія соціальної мобільності.
- •3. Вчення п. Сорокіна про соціокультурну динаміку.
- •Тема 8. Формування соціологічної думки в україні
- •§ 8.1 Витоки соціально-політичних вчень в Україні
- •§ 8.2 Розвиток соціології в Україні на сучасному етапі
- •Тема 9. Суспільство як цілісна система
- •§ 9.1 Суспільство і природа
- •§ 9.2 Суспільство з позицій соціального детермінізму і функціоналізму
- •§ 9.3 Концепція суспільства в індивідуалізмі. Індивідуалістичні теорії соціальної взаємодії
- •Тема 10. Соціальні зміни
- •§ 10.1 Сутність, причини і фактори соціальних змін
- •§ 10.2 Види і форми соціальних змін
- •§ 10.3 Соціальний прогрес і типізація суспільства
- •2. Види і форми соціальних змін.
- •Тема 11. Соціологія політики
- •§ 11.1 Об'єкт і предмет політично соціології
- •§ 11.2 Основні проблеми політичної соціології
- •Тема 12. Соціологія права
- •§ 12.1 Соціологія права як специфічна галузь соціології
- •§ 12.2 Становлення і розвиток соціології права
- •Тема 13. Соціологія особистості
- •§ 13.1 Поняття особистості. Особливості соціологічного аналізу особистості
- •§ 13.2 Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи
- •§ 13.3 Соціальний статус і соціальні ролі особистості
- •§ 13.4 Соціальна структура та типи особистості
- •1. Поняття особистості. Особливості соціологічного аналізу особистості.
- •3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості.
- •4. Соціальна структура та типи особистості.
- •Тема 14. Соціальна структура суспільства
- •§ 14.1 Сутність та основні елементи соціально! структури
- •§ 14.2 Соціальна стратифікація: поняття та види
- •Тема 15. Соціальні норми як регулятори соціальної взаємодії
- •§ 15.1 Інтерактивна роль цінностей, норм
- •§ 15.2 Девіантна поведінка
- •3. Девіантна поведінка.
- •Тема 16. Етносоціологія
- •§ 16.1 Етносоціологія та предмет її дослідження
- •§ 16.2 Основні підходи до вивчення етнічних спільнот
- •§ 16.3 Концептуальні схеми етносоціології і соціології нації
- •§ 16.4 Національне відродження України та роль етносоціології в розбудові українського суспільства
- •Тема 17. Соціально-поселенська структура суспільства
- •§ 17.1 Урбанізація як тенденція розвитку поселенської структури
- •§ 17.2 Соціологічні дослідження соціальних переміщень, способу життя
- •Тема 18. Соціальні конфлікти: генезис та механізм їх розв'язання
- •§ 18.1 Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції
- •§ 18.2 Структура та причини виникнення конфліктів
- •§ 18.3 Управління соціальними конфліктами
- •§ 18.4 Соціальні конфлікти у сучасній Україні
- •Тема 19. Соціальні інститути
- •§ 19.1 Поняття "соціальний інститут". Інституціоналізація громадського життя
- •§ 19.2 Види та функції соціальних інститутів
- •§ 19.3 Сім'я як важливий соціальний феномен
- •2. Види та функції соціальних інститутів.
- •Тема 20. Соціальні організації і самоорганізації
- •§ 20.1 Основні риси соціальної організації
- •§ 20.2 Марксистське вчення про державу як соціальну організацію. Держава і цивільне суспільство
- •1. Основні риси соціальної організації.
- •Тема 21. Інституціоналізація релігії і формування церкви
- •§ 21.1 Закономірності формування релігії як соціального інституту
- •§ 21.2 Основні етапи становлення християнської церкви як соціальної організації
- •2. Основні етапи становлення християнської церкви як соціальної організації.
- •Тема 22. Соціологія праці та управління
- •§ 22.1 Предмет соціології праці та управління
- •§ 22.2 Зв'язок соціології та управління з іншими науками про працю
- •§ 22.3 Соціологія праці й управління та менеджмент
- •Тема 23. Культура суспільства. Соціокультурний прогрес
- •§ 23.1 Сутність культури суспільства
- •§ 23.2 Культура — спосіб функціонування цінностей
- •2. Культура — спосіб функціонування цінностей.
- •Тема 24. Об'єкт I предмет соціології культури
- •§ 24.1 Природа, функції і структура культури
- •§ 24.2 Відношення соціології культури і соціології науки, освіти і моралі
- •1. Природа, функції і структура культури.
- •Тема 25. Освіта як соціальний інститут
- •§ 25.1 Основні віхи становлення соціологи освіти
- •§ 25.2 Освіта та її функції і зв'язок з іншими науками
- •§ 25.3 Тенденції і проблеми модернізації сучасної вітчизняної освіти
- •Тема 26. Соціологія виховання
- •§ 26.1 Соціальна поведінка особистості та фактори її формування
- •§ 26.2 Взаємодія між суспільством, особистістю I вихованням
- •1. Соціальна поведінка особистості та фактори її формування.
- •Тема 27. Наука як соціальний інститут
- •§ 27.1 Наука як складний багатогранний феномен
- •§ 27.2 Інституціоналізація науки
- •§ 27.3 Наука, наукова діяльність як об'єкт соціологічного аналізу
- •Тема 28. Економіка як соціальний інститут
- •§ 28.1 Економічна сфера, її місце в системі суспільних зв'язків
- •§ 28.2 Місце економічної культури в економічній соціології
- •§ 28.3 Взаємозв'язок економічної соціології з іншими науками
- •3. Взаємозв'язок економічної соціології з іншими науками.
- •Тема 29. Суспільна думка як об'єкт соціологічного аналізу
- •§ 29.1 Поняття суспільної думки, її відмінність від оцінного судження, знання, переконання, настрою
- •§ 29.2 Функції суспільної думки. Критерії і показники соціальної зрілості
- •Тема 30. Соціологічне дослідження: методологія та методика
- •§ 30.1 Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види
- •§ 30.2 Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження
- •§ 30.3 Методи збору соціологічної інформації
- •3. Методи збору соціологічної інформації.
§ 22.3 Соціологія праці й управління та менеджмент
При розгляді взаємозв'язку соціології праці та управління з іншими науками про працю виникає ще одна важлива й актуальна проблема. Йдеться про менеджмент, його розгортання та впровадження в умовах переходу нашої країни до ринку.
Першим спробував обґрунтувати головні засади наукового менеджменту американський інженер Ф.-В. Тейлор.
Система Тейлора заклала основи наукової організації праці, вимагала нової організації управління, нових обов'язків управляючих менеджерів.
Уточнимо, що ж розуміють нині під менеджментом. Менеджмент (від англ. Managment — управління, керівництво). Нині менеджмент трактується принаймні в таких чотирьох значеннях:
• як специфічний соціальний і економічний інститут, який впливає на підприємницьку діяльність і породжує специфічний спосіб життя у ринковому суспільстві (який, наприклад, дуже відрізняється від способу життя у суспільстві розвинутого соціалізму, чому ми так важко і звикаємо до оточуючих нас нових реалій);
• як сукупність осіб, зайнятих управлінською працею у сферах приватного та суспільного бізнесу, тобто це своєрідний клас управляючих;
• як наукова дисципліна, що вивчає проблеми управління суспільним виробництвом. У цьому плані виділяють два рівні менеджменту. З одного боку, це загальні теорії соціального управління, які по суті є нічим іншим, як загальними політико-економічними чи соціально-філософськими концепціями (наприклад, теорії революції менеджерів, постіндустріального суспільства, наукового менеджменту, менеджменту людських відносин та ін.). З другого боку, це прикладні теорії організації й управління, тобто спрямовані на вироблення конкретних підходів щодо раціоналізації та вдосконалення управління (наприклад, бригадні форми організації праці чи "гуртки якості");
• як своєрідне, мистецтво управління, поєднання керівництва виробництвом і практичних зразків ефективного управління, які становлять основу професійної кваліфікації менеджера. Тобто йдеться про формування у менеджерів і застосування ними на практиці якихось загальних принципів, методів, прийомів управління.
Таким чином, коли йдеться про взаємозв'язок соціології праці й управління, з одного боку, і менеджменту — з другого, то мається на увазі третє значення менеджменту (тобто менеджмент як наука управління).
Відмінність нашої ситуації від ситуації на Заході полягає не в тому, що там соціологія праці й управління (індустріальна соціологія), з одного боку, і менеджмент — з другого, конституювалися як різні наукові дисципліни, а в тому, що і індустріальна соціологія, і менеджмент там реально існують та мають порівняно тривалу історію розвитку. Так, соціологія праці розвивається на Заході понад сторіччя, виникла задовго до менеджменту, у її межах були здійснені досить глибокі дослідження соціальних проблем праці (роботи Ф. Тейлора, Е. Мейо та ін.). Щодо вітчизняної соціології праці, то її розвиток не був перманентним, постійно стримувався різноманітними ненауковими чинниками (наприклад у роки культу особи).
Крім того, менеджмент, що існує на Заході як могутній соціальний інститут, за яким стоять великі монополії і корпорації, не міг виникнути у нас із загальновідомих причин. Однак навіть незалежно від розвитку соціології праці й управління (це, наприклад, у США головним чином академічна дисципліна, представники якої теоретично вивчають проблеми праці або займаються соціоінженерною діяльністю на виробництві), проблеми менеджменту, управління виробництвом там розвивалися.
Таким чином, у нас нині склалася така ситуація, що треба наздоганяти Захід, паралельно і швидко розвивати, соціологію праці й управління та менеджмент.
Якщо тепер розглянути предмети цих наук сумісно, то можна зробити такі висновки. Менеджмент, по-перше, пов'язаний лише з проблемами управління виробництвом (звичайно, у найширшому плані), по-друге, розглядає ці проблеми комплексно, поєднуючи соціологічні, економічні, організаційні, психологічні та інші підходи.
Соціологія праці й управління, по-перше, розглядає не тільки проблеми управління виробництвом, а й методологічні й інші аспекти функціонування і розвитку соціальних інститутів, специфіку соціально-трудових відносин, різноманітні соціальні групи в сфері праці тощо. По-друге, коли вона розглядає проблеми управління, вона це робить, виходячи з найбільш широкого соціального змісту, використовуючи принципи, методи, закономірності соціального управління.
Таким чином, предмети соціології праці та управління, з одного боку, і менеджменту — з другого, взаємно перехрещуються, а не знаходяться у відносинах підпорядкованості. Отже, соціологія праці й управління йде попереду менеджменту, вивчає найбільш глибокі загальні тенденції, притаманні розвитку соціальних інститутів, соціально-трудових відносин і процесів, найважливіші методологічні принципи і методи їх регулювання. Менеджмент, використовуючи ці підходи, поєднуючи їх з підходами економічними, організаційними, правовими, психологічними та іншими, виробляє і застосовує на практиці найбільш ефективні моделі, технології, засоби, методи управління виробництвом.
План семінарського заняття
(2 год.)
1. Предмет і основні категорії соціології праці и управління.
2. Зв'язок соціології праці й управління з іншими науками про працю.
3. Соціологія праці та управління і менеджмент: відмінність і взаємозв'язок предметів дослідження.
Теми рефератів, доповідей і контрольних робіт
1. Об'єкти дослідження соціології праці й управління.
2. Соціологія праці та управління і менеджмент.
3. Значення соціології праці та управління у вирішенні соціально-економічних проблем сучасного українського суспільства.
Додаткова література з теми
1. Андрушків Б. М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. — Львів, 1995.
2. Гурьянов С. Т. Социология управления. — M.1990.
3. Кравченко А. И. Социология труда в XX веке: Историко-критический очерк. — М., 1987.
4. Лесів Й. Сучасні методи менеджменту. — Ужгород, 1994.
5. Маркевич Д. Социология труда. — М., 1988.
6. Мескон М. X, Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента /Пер. с англ. —М., 1992.
7. Наука управлять. —К., 1993.
8. Пилипенко В. Трудова поведінка за умов ринкової економіки і проблеми соціологічного дослідження // Філософська і соціологічна думка. — 1993. — №6.
9. Полторак В. А. Соціологія: Основи соціології праці та управління. — К, і 992.
10. Соціологія праці та управління: Термінологічний словник-довідник / Відп. ред. В. А. Полторак. —К., 1993.
11. Социология труда: Учебник / Под. ред. Н. Й. Дряхлова, А. И. Кравченко— М.Р 1993.
12. Удальцова М. В. Социология управления: Учебник для вузов. — М., Новосибирск, 2002.
13. Хміль Ф.1. Менеджмент. —К, 1995.
