Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Українська мова_лекції.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
314 Кб
Скачать
☆

3. Складні випадки узгодження і керування.

Узгодження присудка з підметом.

Іноді в ОДС присудок не узгодження із підметом за ознаками роду, числа або особи й це ускладнює сприйняття інформації, призводить до її спотворення. Розглянемо деякі складні моменти узгодження.

1.Підмет, до складу якого входить числівник один (сорок один, дев’ятсот шістдесят один), потребує присудка у формі однини, бажано в описовій конструкції:

неправильно правильно

Фірма отримала нові часописи в На адресу фірми надійшов двадцять кількості двадцяти одного примірника. один примірник нових часописів.

2. Присудок у речення має стояти у множині, якщо до складу підмета вхо-дять числівники два, обидва, три, чотири:

Обидва пристрої вийшли з ладу.

Три автомобілі потребували ремонту.

Але якщо вжито безособову конструкцію з дієприкметником на –но, -то, присудок має стояти в однині:

Було розглянуто три перших варіанти.

3.Якщо до підмета входять числівники п’ять і більше, присудок може сто-яти як в однині, так і в множині, залежно від контекстового значення підме­та. Коли підмет називає пасивні особи, предмети, що подаються у вигляді ці­ліс­ної, нерозчленованої групи, присудок, як правило, ставиться в однині:

Шість суттєвих доповнень увійшло до резолюції зборів.

Але якщо підмет називає групу осіб, предметів, кожний із яких діє активно й самостійно, присудок переважно ставиться у формі множини:

Шість аспірантів склали іспити достроково.

4.Коли треба зазначити приблизну кількість осіб, істот, предметів, явищ, уживають слова багато, більшість, декілька, меншість, решта частина й под., які узгоджуються з іменником у формі Р. в. множини:

Багато теплих слів почули сьогодні наші ветерани.

Частина дослідів довели правильність теорії професора.

5. Якщо до складу підмета входить питальний, заперечний чи інший за­ймен­ник без ознаки числа, то узгоджуваний з ним присудок ставиться лише в однині:

Ніхто з учасників конкурсу не встиг вчасно виконати завдання.

Дехто із присутніх почав голосно вимагати перерви.

6.Якщо підмет, виражений займенником ви (т. зв. пошанна множина), по­зна­чає однину (у формі звертання, Кл. в.) то узгодження з присудком здій­сню­ється за ознакою числа:

Ви уклали річний контракт?

Сьогодні ви внесли доречну пропозицію.

Але коли в реченні наявний складений іменний присудок із прикмет­ни­ко­вою іменною частиною, він може вживатися як у формі множини, так і у формі множини:

Ви призначені (призначений) на цю посаду.

Складні випадки керування

Інформація, яка міститься в службовому документі, повинна бути вираже­на максимально точно і зрозуміло для адресата. Недостатньо чітке формулю­ван­ня, з одного боку, збільшує обсяг тексту, а з другого – викривлює зміст на­пи­саного.

1.Особливо часто помилки виникають внаслідок того, що при дієсловах, які вимагають неоднакових відмінків, уживається спільний додаток: у доповіді було також відзначено, що ми повинні прагнути до вдосконалення і повного опанування методами.

Порівн.: опанування – методами, але вдосконалення – методів.

2.Помилки з’являються і тоді, коли в стійкому словосполученні зміню­ють­ся окремі слова або вводяться нові слова. Від цього словосполучення руйнуєть­ся, а текст стає неграмотним: кожного взяло за самолюбство, за робітничу гор­дість (замість взяло за живе), для відома і для діла, для розуму і для душі (за­мість до відома) та ін.

3. Близькозначні слова можуть вимагати після себе неоднакових відмінків; ми підміняємо одне слово іншим, зберігаючи спосіб керування – і робимо по-мил­ку. Наприклад:

властивий (кому?) і характерний (для кого?)

опанувати (що?) і оволодіти (чим?)

завідувач (чого?) і завідуючий (чим?)

сповнений (чого?) і наповнений (чим?)

оснований (на чому?) і заснований (ким?)

дорівнювати (чому?) і рівнятися (на що?)

торкатися (чого?) і доторкатися (для чого?)

4.Часом помилка є результатом нерозрізнення засобів української і росій­сь­кої мов: те саме (за значенням) дієслово може вимагати в обох мовах від до­датків, неоднакових відмінкових форм:

Російське Українське

благодарить (кого?) дякувати (кому?)

причинять (что?) завдавати (чого?)

снабжать (чем?) постачати (що?)

нуждаться (в чём?) потребувати (чого?)

подражать (кому?) наслідувати (кого?)

Те саме за змістом дієслово в обох мовах може мати різні прийменники (при наявності прийменникового типу керування):

Російське Українське

подготовиться к підготуватися до

стремиться к прагнути до

предупреждать о (об) попереджувати про

думать о (об) думати про

забота о піклуватися про

работать по (совместительству) працювати за (сумісництвом)

обратиться по (адресу) звернутися за (адресою)

5.У діловому стилі є ряд особливо часто повторюваних усталених слово­спо­лучень дієслівного типу, де вибір прийменників неможливий: витрати на…, відрахування на…, винагорода за…, покладається на та ін.

Тому при складанні службових документів особливо важливо стежити за правильністю вживання прийменників у таких усталених словосполученнях.