- •Тема 1: Вступ. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі, типи і форми мовлення.
- •Література
- •Українська мова – державна мова в Україні.
- •2. Стилі сучасної української мови.
- •Науковий стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Художній стиль
- •Розмовний стиль
- •Офіційно–ділового стиль
- •3.Українська мова як компонент професійної культури.
- •Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в ситуації на виробництві та в безпосередніх ділових контактах.
- •Тема 2: Культура мовлення як компонент професійної культури спеціаліста. План.
- •2. Основні комунікативні ознаки мовлення.
- •Навички доречності можна виробити якщо:
- •Нормативність і правильність – необхідна ознака ефективного (результативного) мовлення
- •Тема 3: Культура усного мовлення.
- •1.Особливості усної форми мови.
- •Орфоепічні норми.
- •Вимова приголосних
- •3. Підготовка писаного тексту до усного виголошення.
- •Тема 4: Види усного спілкування за професійним спрямуванням. Жанри публічних виступів. Засоби активізації уваги слухачів.
- •Види усного спілкування за професійним спрямуванням.
- •Усне публічне мовлення.
- •Засоби активізації уваги слухачів під час виступу.
- •Тема 5: Культура писемного мовлення.
- •1.Особливості писемної форми мови.
- •Технічні правила оформлення рукописних текстів та машинописних текстів.
- •1) Оформлення адреси, списку літератури.
- •2) Правила скорочування слів.
- •Тема 6: Норми української мови. План.
- •1.Орфографічні та пунктуаційні норми української мови.
- •Писали: пишемо:
- •Складні випадки пунктуації Тире між підметом і присудком
- •Пунктуація в складносурядному реченні
- •Тема 7-8: Лексичні норми української мови.
- •1.Лексичні норми української мови.
- •Книжні й іншомовні слова в документах
- •2.Багатозначність слова і контекст.
- •3.Точність як комунікативна ознака мовлення
- •4.Явища лексичної омонімії і паронімії.
- •5. Терміни, виробничо-професійні та науково-технічні професіоналізми.
- •Тема 11: Синтаксичні норми української літературної мови у професійному мовленні.
- •2. Порядок слів як стилістичний засіб.
- •2. Відокремлювані слова і конструкції у професійному мовленні.
- •3. Складні випадки узгодження і керування.
- •Тема 12: Стилістичні норми української мови.
- •1.Стилістичні норми української мови та їх специфіка відповідно до офіційно-ділового та наукового стилів.
- •2. Тавтологія. Плеоназми.
- •Тема 13: Складання й редагування документів.
- •Поняття про документ, типи документів,
- •Документація управлінської діяльності.
- •2.Документи кадрово-контрактних питань.
- •3.Довідково-інформаційні документи.
- •5. Особисті офіційні документи.
- •Тема 10. Морфологічні норми сучасної української літературної мови.
- •Особливості використання граматичних форм іменників, прикметників, займенників у професійному мовленні.
- •Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні. Синонімія способових форм дієслова. Правила використання активних і пасивних конструкцій та безособових форм.
- •Тема 14: Мовленнєвий етикет у професійному спілкуванні. План.
- •1.Мовленнєвий етикет у професійному спілкуванні.
- •2.Невербальні засоби спілкування.
- •1. Українська мова – державна мова в Україні.
- •2.Стилі сучасної української літературної мови.
- •3.Українська мова як компонент професійної культури.
Тема 12: Стилістичні норми української мови.
План.
Стилістичні норми української мови та їх специфіка відповідно до офіційно-ділового та наукового стилів.
Тавтологія. Плеоназми.
1.Стилістичні норми української мови та їх специфіка відповідно до офіційно-ділового та наукового стилів.
Стилістичні норми визначають вживання мовних засобів відповідно до сти-лю мовлення. Наприклад, для офіційно-ділового стилю характерні сталі слово-сполучення – мовні-штампи, що зазнають суржикового викривлення внаслідок впливу російської мови.
Норма Порушення норми
укладати угоду заключити угоду
брати участь приймати участь
впроваджувати у виробництво внедряти у виробництво
відшкодовувати збитки возмістити убитки
витяг із протоколу виписка із протоколу
чинне законодавство діюче законодавство
обіймати посаду займати посаду
1.Згідно з рішенням. Відповідно до рішення – обидва варіанти нормативні.
2. Заходи щодо поліпшення. Заходи до поліпшення. Заходи для поліпшення. Заходи поліпшення. Заходи по поліпшенню. Заходи на поліпшення – в українській мові найуживанішою є форма з прийменником щодо.
3. З дня народження. Від дня народження – тут обидві форми правомірні, однак прийменник від уживається рідше.
4. Присвячувати відкриттю. Приурочувати до відкриття - ці слова близькі за значенням. Тому іноді плутають форми іменників, залежних від цих слів. Дієслово присвячувати керує прийменниковим Д.в., а дієслово приурочувати – Р.в. з прийменником до.
5. Оплатити проїзд. Оплатити за проїзд – слід говорити: оплатити проїзд, оплачувати проїзд.
6. Вітер три метри за секунду. Вітер три метри на секунду - слід вживати: за секунду (відрізок часу, протягом якого що-небудь відбувається); прийменник на вживається у фізиці – П’ять кілограмів на один сантиметр.
7. Алергія до ліків. Алергія від ліків – медичний термін алергія керує синонімічними прийменниково-відмінковими формами до+Р.в. і на+Зн.в. Так що однакові значення мають вислови алергія до і алергія на. Хоча перевага віддається словосполученню алергія до.
8. Говорити українською мовою. Говорити на українській мові. Говорити по-українськи – слід вживати: говорити (писати) українською мовою. Останні два варіанти типові для розмовного стилю.
9. Адресувати директорові. Адресувати на директора. Іменники називають осіб, до яких спрямована дія. Частіше зустрічається певний варіант (адресувати скаргу директорові). Прийменник на + Зн.в. іменника підкреслюють місце дії (адресувати на директора). Але: адресувати лист, телеграму на певну адресу: лист на училище.
10. Займати посаду. Обіймати посаду. Заступати на посаду. Дієслова займати та обіймати – синоніми, проте частіше вживається слово займати (займати посаду банкіра). Заступати плюс на, плюс Зн.в. має значення дії в новій функції (заступати на посаду директора).
11. Зняти з посади. Усунути з посади. Дієслово зняти означає звільнення з роботи за професією, а усунути має відтінок негативного значення (усунути з роботи за зловживання службовим становищем).
12. Зважати на обставини. Враховувати обставини. Рахуватись з обставинами. Всі ці вирази синонімічні.
13. Зацікавленість в удосконаленні. Зацікавленість роботою. Перший вживається тоді, коли йдеться про поліпшення якості діяльності. Другий – на позначення особливо позитивного ставлення до чогось (роботи, діяльності, подій чи якогось явища).
14. У два етапи. Двома етапами. Перший вираз означає послідовність виконання дії, а другий - спосіб її виконання.
15. Щодо проблеми. Стосовно проблеми. Стосовно до проблеми. В усному мовленні надається перевага виразу щодо проблеми, в писемному – стосовно проблеми, стосовно до проблеми.
16. Процент. Відсоток – це паралельні форми. Використовуються і в діловому, і в науковому стилях.
17. Закінчити. Завершити – перевага надається слову завершити в офіційному контексті (Завершити збирання хліба. Закінчити школу).
18. Добиватися. Досягати – ці слова вживаються на позначення певного результату, але слово досягати має ширше застосування в укр.мові (Національна культура досягла розвитку). Слово добиватися має вужчу сферу вживання, характеризує переважно діяльність особи, колективу (добиватися прав, успіхів, врожаю успішності).
19. Наголосити. Підкреслити – дієслова рівноправні (Доповідач підкреслив, наголосив). В усному мовленні бажано вживати підкреслити, якщо треба щось увиразнити, зосередити слухача на чомусь конкретному, особливому.
20. Відзначати. Відмічати - слова мають спільне значення. Однак в офіційних документах прийнято вживати відзначати. Слово відмічати характерне для усного мовлення: відмічати день геолога; день народження.
21. Багато. Чимало. Багато - переважно писемного мовлення, а слово чимало – вживається в різних ситуаціях на позначення поняття часу, кількості міри тощо здебільшого в художній літературі й має дещо розмовний характер.
22. Офіційний. Офіціальний – в українській мові правомірні обидві форми (офіційне і офіціальне повідомлення). Активніша форма – офіційний. Це слово вживається у значення: урядовий, службовий (офіційне положення, офіційне визначення); виданий урядовою установою (офіційні папери); властивий діло-вим паперам (офіційна мова); витриманий відповідно до встановлених правил (офіційна зустріч); діловий, стриманий (офіційний прийом).
23. Неордиарний. Оригінальний – ці слова близькі за значенням. Слово оригі-нальний поширеніше у вживанні (оригінальна людина, оригінальний митець, оригінальне оформлення). Слово неординарний вживають, коли якийсь факт ви-діляється з ряду інших своєю незвичайністю.
24. Дефект. Недолік – це синоніми. Слово дефект – запозичене, слово недолік – українське, має ширшу сферу вживання. Воно позначає упущення, недогляди, помилки в якій-небудь справі, роботі. Це вислів ділового спілкування (усунути недоліки в роботі). Слово дефект вживається, коли маємо на увазі вади, які можна побачити чи фізично відчути на чомусь на комусь конкретно. З цим словом усталилися словосполучення (дефект мовлення, дефект психіки). Якщо ж ідеться про людину, зокрема про характер, вдачу, рекомендується вживати слова вада, ґандж.
25. Тактовний – який володіє почуттям міри, такту: делікатність у поведінці (тактовна людина). Тактичний – який стосується тактики (тактична боротьба, тактична перевага, тактичний прорахунок).