Тема 10. Морфологічні норми сучасної української літературної мови.

План.

1.Особливості використання граматичних форм іменників, прикметників, займенників у професійному мовленні.

2.Використання граматичних форм числівників у професійному мовленні. Зв’язок числівників з іменниками. Правила написання символів.

3.Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні. Синонімія способових форм дієслова. Правила використання активних і пасивних конструкцій та безособових форм.

4.Службові слова у професійному мовленні. Специфіка українських приймен-никових конструкцій.

1. Особливості використання граматичних форм іменників, прикметників, займенників у професійному мовленні.

Особливості використання іменників у професій­ному мовленні.

Треба пам’ятати, що ОДС вимагає:

1. Перевагу надавати абстрактним, неемоційним, однозначним іменникам книж­но­го походження: автор, варіант, довідка, екскурсія, компроміс, лабо­ра­торія, маркетинґ, поборник та ін.

неправильно правильно

анонімка анонімний лист

сотняга гривень сто гривень

заліковка залікова книжка

маршрутка маршрутне таксі

астматик хворий на астму

забудько людина, що забуває

товарняк потяг, що перевозить вантаж

(вантажний потяг)

Отже, треба уникати вживання іменників із розмовного стилю, із суфіксами збільшеності чи зменшеності, з усіченою основою тощо й заміняти їх нейт­ральними, книжними іменниками або іншими частинами мови чи розгорнутими пояснювальними конструкціями.

2. Написання іменників на означення статусу, професії, посади, звання (у більшості випадків) у чоловічому роді, наприклад:

неправильно правильно

викладачка хімії викладач хімії

касирка (касирша) заводу касир заводу

працівниця фірми працівник фірми

учителька школи учитель школи

Слова (прикметник, дієслово), залежні від найменування посади чи звання, узгоджуються із цим найменуванням лише в чоловічому роді, наприклад: бухгалтер фірми виявив, старший інспектор комісії записав.

Форми жіночого роду набувають лише залежні займенники та дієслова, узгоджуючись із прізвищем, посадою, фахом тощо, наприклад: завідувач кафедри української мови доцент Крупенник Тетяна Іванівна зазначила, що…

Слід звертати увагу на контекст уживання професії чи статусу, наприклад:

До кабінету було запрошено секретарку директора Полякову М.В.

До кабінету було запрошено секретаря комісії Полякову М.В.

Жіночий рід мають слова: авторка, аспірантка, вихованка, дипломантка, дисертантка, кравчиха, поетеса, студентка, учениця та ін.

Примітка. 1. Лише жіночий рід мають слова друкарка, покоївка, праля, швачка (на відміну від шевця, який шиє лише взуття).

2. Рахівниця – прилад для лічби (не фах).

3. Збірні іменники, що позначають:

а) сукупність однакових або подібних понять, істот, тварин, предметів тощо заміняти іменниками у формі множини, наприклад:

неправильно правильно

студентство студенти

професура професори

дітва, дітвора діти

малеча малі діти

піхота піхотинці

мишва миші

комашня комахи

пахощі запахи

штовханина поштовхи

ґенералітет ґенерали

б) сукупні поняття професійної діяльності, назви осіб за фахом і місцем роботи, проживання та національною приналежністю треба передавати за допомогою додаткових слів, що пояснюють узагальнення, наприклад:

неправильно правильно

акторство гра на кону театру та в кіно

друкарство виготоілення друкарської продукції

поштарі працівники пошти

циркачі працівники цирку

заводчани працівники заводу

городяни мешканці міста

4. Уживати форму Кл.в. тільки у звертанні до осіб, називаючи:

статус – знавцю, колего, товаришу, пане

посаду – директоре, завідувачу

звання – професоре, капітане

професію – лаборанте, лікарю, перекладачу

родича – батьку, мати, сестре, тітко

ім’я – Ігоре (Ігорю), Олеже, Любове, Маріє

ім’я по батькові – Іллічу, Евгеновичу, Василівно, Степанівно

прізвище – Сороко, Каркачу, Багалію, Бондаре

Наприклад: Шановний пане капітане!

Вельмишанона панно Інно!

Дорога пані Вікторіє!

Пане Петрашгу!

Добродію Добротворе!

Увага! Прізвища у Кл.в. можуть мати також форму Н.в.

5. Уникати двозначності та багатозначності іменників без додаткового пояснення.

неправильно правильно

Голова Костюк М.Д. зауважила Голова зборів Костюк М.Д. зробила зауваження.

6.Указуючи час за роком, узгоджувати іменник із числівником, займенником чи прикметником не в М.в. з прийменником у(в), а в Р.в. без прийменника, наприклад:

неправильно правильно

У 2001 р. (році) … 2001 р. (року)

У цьому (тому) році Цього (того) року

7.Нульового закінчення для іменників чоловічого роду ІІ відміни у Зн.в. однини: підписали акт, отримав лист, узяв відро, видав наказ

8. Уживати іменник, дотримуючись унормованих форм числа, наприклад:

неправильно правильно

придбали нову шкіряну мебель придбали нові шкіряні меблі

зробили позначки різними чорнилами зробили позначки різним чорнилом

9.Пам’ятати, що:

• кількісний іменник раз у сполученні із числівником та іменником поло­ вина має форму рази: Продуктивність підприємства збільшилася у два з по­ло­ви­ною рази. Якщо дробовий числівник виражений десятковим дробом, то маємо фор­му раза: Продуктивність підприємства збільшилась у два з половиною раза;

• в Ор.в.множини іменників ІІ відміни та множинних іменників слід використовувати лише закінченням –ами (-еми), -има наприклад:

неправильно правильно

літак з іноземними гістьми літак з іноземними гостями

повернулися з грішми повернулися із грошима

• одиниці виміру мають паралельну форму в Р.в. множини: децибелів і децибел, ватів і ват, але тільки джоулів, ергів, мілібарів;

Форма множини може позначати не саму речовину, а її конкретні види, сорти, типи: Наприкінці ХХ й на початку ХХІ століття (а не століть), бо однорідними членами є не числівники, а іменники кінець, початок.

• однина є засобом узагальнення, коли вказує на нерозчленованість, ціліс­ність однорідних іменників: Перевезено ввесь урожай соняшнику. Та коли не­ви­значену кількість однорідних іменників можна порахувати чи виміряти, слід ужи­вати форму множини: Завчасно було придбано комплекти спортивних костюмів;

• не можна відмінювати неживі предмети як живі істоти, наприклад:

неправильно правильно

Для транспортування будматеріалів Для транспортування будматеріалів

використовували потужних КрАЗів і використовували потужні КрАЗи і

МАЗів. МАЗи

10.Надавати перевагу не дієсловам, а віддієслівним іменникам, які забез­пе­чу­ють однозначність і водночас узагальненість змісту, наприклад:

неправильно правильно

допомагати надавати допомогу

доручити дати доручення

змагатися провести змагання

наїхати зробити наїзд

оглянути здійснити огляд

переговорити вести переговори

Хоча в наказах, розпорядженнях та інших документах припускається форма на­казового способу дієслова (доручити, оглянути).

11. Іменник (додаток) після дієслів повідомляти, сповіщати ставити в Зн.в., а не в Д.в., наприклад:

неправильно правильно

повідомити студентові повідомити студента

сповістити інженерові сповістити інженера

12.Уживання низки дієслів пов’язано з іменником, який повинен стояти в Р., а не в З. чи Д.в., наприклад:

неправильно правильно

зазнати біду зазнати біди

завдати шкоду завдати шкоди

пильнувати чистоту пильнувати чистоти

радіти перемозі радіти з перемоги

Але якщо буде зв’язок присудка, висловленого заперечним дієсловом, й до­датка – іменника (предмета чи об’єкта), об’єкт ставиться переважно в Р.в., на­приклад.:

неправильно правильно

не варто починати оранку не варто починати оранки

делегати не можуть висловити делегати не можуть висловити своїх свої погляди поглядів

13.Іменники з дієсловами відмовлятися, ухилятися слід уживати в О.в. з прийменником, наприклад:

неправильно правильно

ухилятися навчання ухилятися від навчання

відмовлятися подорожі відмовлятися від подорожі

14.Прізвища, що дорівнюють назвам істот, предметів або явищ, слід уживати в поєднанні з ім’ям, назвою посади тощо: Викликати водія Зайця; Завершити дослід лаборантові Комарю.

Особливості використання прикметників у профе­сій­­ному мовленні.

1. Перевага надається прикметникам книжного походження: балансовий, валютний, еквівалентний, зоологічний, ідеальний, маршрутний, організаційний, реґіональний

неправильно правильно

роботящий працьовитий

мерзлякуватий який боїться морозу

вечірняя вечірня

головатий розумний

безвихідне становище безпорадне становище

Отже, треба уникати вживання прикметників із розмовної, зниженої лексики, двозначних змістом суфіксами збільшеності, зменшеності й пестливого забарв­лення, стягнених повних та усічених форм, замінюючи їх однозначними, неемо­ційними прикметниками або розгорнутими пояснювальними конструкціями з інших частин мови.,

2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників пере­вага надається аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислів­ників: дуже, надто, більш, менш та ін.

неправильно правильно

працьовитіший дуже працьовитий

завеликіший надто великий

невдаліший менш вдалий

3.Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюються за допомогою прислівників: більш, найбільш, менш, найменш, але слід уникати вживання суфікса -іш:

неправильно правильно

більш рішучіший більш рішучий

найбільш кмітливіший найбільш кмітливий

менш оптимальніший менш оптимальний

найбільш дотепніший найбільш дотепний

4.Прикметник двосторонній уживається тільки тоді, коли стосується двох сто­­рін у значенні – особа, група осіб, організація, яка представляється в пев­ному відношенні іншій особі, особам, організації. Поєднується зі словами: договір, угода, домовленість, співробітництво, відносини, взаємини, стосунки, зустрічі, зв’язки, обов’язки, переговори.

5. У формах М. в. однини чоловічого та середнього родів слід викорис­то­ву­вати закінчення – ому:

неправильно правильно

на попереднім обговоренні на попередньому обговоренні

6.Замість розмовної форми треба користуватися конкретним визначенням:

неправильно правильно

чималий, чималенький великий, більший за…

великуватий, завеликий дуже великий

якнайдовшу, щонайдовшу дуже довгу, надзвичайно довгу

7.Слово «самий» на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками. Його заступає частка най-.

неправильно правильно

самий високий найвищий

самий чорний найчорніший

самий довгий найдовший

8.Уникають уживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами. Якщо потрібне точне означен­ня, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р.в., це ж стосується тих випадків, коли є кілька однорідних членів.

неправильно правильно

студентові досягнення досягнення студента або студентські

досягнення

материна, батькова порада порада матері, батька

Але усталеним є вживання присвійних прикметників:

а) у термінологічних словосполученнях: адамове яблуко, архімедова спіраль, бертолетова сіль, базедова хвороба;

б) у крилатих висловах: авгієві стайні, езопівська мова, дамоклів меч, прокрустове ложе, сісіфова праця

9.Уникають уживання прикметників, що походять від географічних назв з додатковим роз’яснюючим іменником.

неправильно правильно

брестська адреса адреса в м. Брест

китайські товари товари з Республіки Китай

Але усталеним є вживання подібних прикметників, які означають географічні назви, що походять:

• від топонімів та інших географічних назв:

Дніпровський лиман, Чернівецька область;

• від імен, прізвищ чи псевдонімів:

Соломонові острови, селище Кіровське.

10.Прикметник узгоджується з іменником на означення певних професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді.

неправильно правильно

старша викладачка старший викладач

досвідчена інженер досвідчений інженер

нова професорша новий професор

11.Для визначення часу треба: а) уживати відповідні прикметники в Р.в. без при­йменника у(в), або ж прислівник; б) щоб прикметник стояв не в М., а Р.в. без прийменника:

неправильно правильно

у позаминулорічну навіґацію позаторішньої навіґації

у минулому році минулого року

у тому місяці того місяця

у наступному кварталі наступного кварталу

11. Треба слідкувати за узгодженням прикметникових закінчень з іменни­ками на позначення невизначеної кількості однорідних предметів, що існують у певній сукупності

неправильно правильно

медичні приладдя медичне приладдя

величезні каміння величезне каміння

рідкі пруття рідке пруття

Особливості використання займенників у профе­сій­ному мовленні.

1. Слід уникати використання займенників (якщо можна) або в їх значенні вжи­вати інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві, службових запис­ках).

неправильно правильно

Я пропоную усунути п. Криворучка В.П Пропоную усунути п. Криворучка В.П

з посади лаборанта, яку він обіймав, з посади лаборанта у зв’язку з неод-

у зв’язку його неодноразовими пору- норазовим порушенням службових

шенням своїх службовихобов’язків. обов’язків.

Я особисто сам перевірив… Я перевірив…

2. Слід уникати вживання займенників:

• із суфіксами зменшеності: самісінький, нікогісінький;

• складних неозначених форм: абиякий казна-хто, хто-небудь;

• усічених форм прикметникових займенників: на моїм, на цім, у всім.

3.Треба використовувати тільки нормативні форми займенників, уникаючи розмовних, діалектних варіантів:

неправильно правильно

которий день поспіль котрий день поспіль

свойого зобов’язання свого зобов’язання

воно сталося випадково це сталося випадково

абичим завершили невідомо чим завершили

тая нарада та нарада

казна-який звіт невідомо який звіт

4.Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти в Н., а не в Ор.в.:

неправильно правильно

мною запроваджено я запровадив

нами запропоновано ми запропонували

вами доведено ви довели

5.Уникати двозначності, що може виникнути:

• якщо займенник відділений від слова, із яким синонімічно пов’язаний:

неправильно правильно

Значна кількість учених взяла У багатьох секційних засіданнях

активну участь у секційних взяла участь значна кількість

засіданнях учених.

Пенсіонерка мешкає в аварійній Аварійна квартира, у якій мешкає

Квартирі. Її треба відремонтувати. пенсіонерка, потребує ремонту.

- якщо можливе співвіднесення займенника з будь-яким зі слів, однаково граматично вираженим:

неправильно правильно

Лаборант Нечуй І.Л. внесла пропозицію. Голова зборів відхилила пропозицію

Головуючий з нею не погодився. Лаборанта Нечуя І.Л.

• якщо замість особового займенника вжито присвійний:

неправильно правильно

Моїм отриманим завданням було… Я отримав завдання…

Завдання, що я отримав…

• якщо вжито зворотно-присвійний займенник свій:

неправильно правильно

Директор попросив присутніх Директор запропонував

прокоментувати свої пропозиції. Присутнім прокоментувати їх

пропозиції.

• якщо вжито зворотний займенник із неконкретним співвіднесенням:

неправильно правильно

Комісія запропонувала адміністрації Комісія запропонувала надати послу­- взяти на себе функції щодо ги адміністрації в розслідуванні НП.

розслідування НП.

- якщо неправильно узгоджено займенник зі збірним іменником:

неправильно правильно

Цими гіллями закрили канаву Цим гіллям закрили канаву.

• якщо є невиправдане використання займенника у формі О.в.:

неправильно правильно

Усією групою пішли на заняття Група в повному складі пішла на

заняття.

6.Не слід використовувати займенники З-ої особи в присутності тих, про кого йдеться.

Без прийменника, як правило укладаються ділові папери, які починаються дієсловом у 1-ій особі множини (від імені організації, установи, закладу – Нагадуємо… Надсилаємо…). Паралельно вживається форма 3-ої особи однини (Адміністрація пропонує…)

Науковий стиль вимагає заміни авторського я на ми, залучаючи читача (слухача) до участі в міркуваннях.

Пам’ятайте: використання чи невикористання займенників змінює то­наль ність ділових текстів, може підсилювати або пом’якшувати ка­тегоричність наказу, вимоги, прохання, поради тощо.

УВАГА! Запам’ятайте правильну форму займенників у таких слово­спо­лученнях:

неправильно правильно

дякую Вас дякую Вам

пробачте мене пробачте мені

на котру годину призначили о котрій годині призначили

властивий для нього властивий йому

характерний йому характерний для нього

телефонував до нього телефонував йому

кепкувати над ним кепкувати з нього

окремі учасники деякі учасники

Правильний наголос у займенниках – це не тільки культура мовлення а й засіб уникнення двозначності.

У Р. й Д.в. однини займенників то, те, цей, це наголос падає на кінцевий склад: того, тому, цього, цьому. А в М. та Р. в. із прийменниками наголос переходить на перший склад: на тому, біля того, із цього, не від того.

7. Для уникнення зайвого паралелізму, краще в діловому мовленні додер­жу­ва­тися Р. чи З.в. їх ніж присвійного займенника їхній.

неправильно правильно

Їхнє обладнання Їх обладнання

Надійшли їхні пропозиції надійшли їх пропозиції

3. Використання числівників у професійному мовленні. Зв’язок числівників з іменниками. Правила написання символів.

Використання числівників у професійному мовленні.

1. Уживати треба тільки книжні числівники:

неправильно правильно

півлітра, половина літра 500 мл (0,5 л)

пара два, дві, двоє

десяток десять

сотня сто

півтораста тонн 150 т

чвертка паперу одна четверта аркуша паперу

чвертькілометрова відстань відстань довжиною 0,25 км

дюжина стільців 12 стільців

в одно місце в одне місце

півтори години одна година 30 хв

Але можливі конструкції типу: половина міста, піввулиці, півпідвал, півтори рибини, півтори кавуна.

Слово половина не може вживатися з означенням більше, менше, значна, переважна (половина не може бути більшою, меншою, значною).

неправильно правильно

Більша (значна, переважна) Більше половини працівників або

половина працівників. Більшість (значна, більша частина)

працівників.

2. Порядковий числівник перший слід уживати з часткою най- для означення найвищого ступеня прикметника, а не зі словом «самий»:

неправильно правильно

самий перший проект найперший проект

сама перша сторінка найперша сторінка

3. Числівникові конструкції на позначення приблизної кількості обмежу­ються, а нечасте їх використання здійснюється через зазначення рамок або за до­помогою слів більше, менше, до, понад для більшої точності та достовірності мовлення.

неправильно правильно

кількасот 300-600

кількадесят 30-50

декілька 2-6

сімсот з лишком понад сімсот або більше семисот

ледь не тисяча 900-980

біля тисячі до тисячі

без малого сотня яблук менше ніж сто (до ста) штук

порядка десяти чоловік до десяти чоловік

УВАГА! Числівники зі словом понад стоять лише в Н.в. (понад сорок тонн).

4.В умові математичної задачі дробові числівники слід читати й писати повністю: три четвертих, вісім десятих.

5.Прості кількісні числівники, що позначають однозначне число без назви іменника чи одиниці виміру, часові межі пишуться словами:

неправильно правильно

з 5 замовлень ми отримали лише 2 із п’яти замовлень ми отримали лише два

чекаю вас із 4 чекаю вас із чотирма

відрядження на 2-3- місяці відрядження на два-три місяці

6.У цифровому позначенні перевага надається арабським цифрам за винятком членування (рубрикації) тексту.

7.Словами пишуться однозначні числівники на позначення часових меж та складні й складені числівники на початку речення.

неправильно правильно

6-й тиждень шостий тиждень

16-го березня шістнадцятого березня

8.Порядковий числівник другий (-а, -е, -і) треба вживати лише після числівника перший (-а, -е, -і) або після будь-якого порядкового числівника (на означення послідовності, порядку). В інших випадках слід уживати займенник інший. Виняток становить однозначно парні значення або органи, чи контекст.

неправильно правильно

перший проект затвердили перший проект затвердили 05.02.2003, а інший – 30.10.2003 05.02.2003, а другий – 30.10.2003.

одним оком бачу гірше ніж іншим. Одним оком бачу гірше, ніж другим.

9.У формах М.в. однини порядкові числівники (на означення узгодження з іменником, прикметником чи займенником чоловічого та середнього родів) мають закінчення –ому, а не –ім.

неправильно правильно

на першім поверсі на першому поверсі

10. Не можна використовувати паралельні й розмовні форми на позначення часу й уживати для цього прийменник у(в):

неправильно правильно

зустріч відбудеться пів на сьому зустріч відбудеться о 18.30

(до сьомої) вечора (о 18 год. 30 хв)

збори завершилися в 13 дня збори завершились о 13.00 або

(о 13 годині)

початок засідання у 4 годині початок засідання о 16.00 або

(о 16 год.)

11.Називаючи точний час, треба пам’ятати, що до 30 хв треба вживати прийменник на, а після 30 хв. - прийменник за.

неправильно правильно

пів сьомої (години) пів на сьому (годину)

двадцять (хвилин) восьмої (години) двадцять (хвилин) на восьму (годину)

Можна: чверть на сьому і чверть по шостій, за двадцять сьома і двадцять до сьомої.

неправильно правильно

Буду відсутній до дванадцяти Буду відсутній до дванадцятої

(годин) (години)

Увага! У першому контексті прийменник на вказує на приблизність, а прийменник о (до, об) указує. на точний час.

12.Уживання прийменника у(в) можливе лише тоді, коли після нього йде слово кількість, розмір, сума, а далі – числівник із поясненням кількості, розміру, суми (чого).

неправильно правильно

книжки кількістю 7 екземплярів книжки в кількості 7 примірників

грошова субсидія на суму в 11 грн субсидія в сумі 11 грн 70 коп

(гривень) 70 коп (копійок)

При прислівниках типу завтовшки, завглибшки, завширшки, завдовжки, заввишки та при Ор.в. іменників вага, діаметр, місткість перевага надається безприйменниковим конструкціям: Стіни будинку були завтовшки 11 см; Біля броду річка була завглибшки 4 м.

неправильно правильно

Будинок був висотою в 70 метрів Висота будинку була 70 метрів

Будинок був заввишки з 70 метрів Висота будинку дорівнювала (сягала)

70 метрів

13. Багатозначні цифрові числа розбивають на класи за допомогою про-пусків: 20 567 245, 239 987, але не розбивають на групи цифри в числах, що по-значають номер (після знака №), у марках машин механізмів, у позначеннях нормативних документів.

14.Коли перераховують декілька порядкових числівників, то літери на позначення одиниць виміру треба ставити лише після останнього: у 4, 13,15 та 20-ому будинках.

15. Ступінь точності числових значень величин, що наводяться в документі, має забезпечувати найбільшу їх інформативність; при цьому треба, щоб у ряду однотипних даних ступінь точності (кількість цифр після коми) був однаковим: довжина заготівок: 1,50; 1,75; 2,30 см.

Примітка. Неприпустимими є цифрово-знаково-літерні комбінації на зразок 15%-ий рівень.

Зв’язок числівників з іменниками.

1. Після числівника один іменник ставиться завжди в однині: 21 день.

2. Після числівників два, три, чотири іменик завжди стоїть у формі Н.в. множини: два тижні, три квартали, чотири студенти; а при числівника п’ять і більше – у формі Р.в. множини: сім братів.

Лише іменники, які в множині втрачають суфікс –ин , та іменники ІV відміни при числівниках два, три, чотири стоять у формі Р.в. однини: два харків’янина, чотири племені.

Якщо іменник указує на приблизність і стоїть пере числівником, то перед два, три, чотири він ставиться в Р.в. множини: тижнів чотири, років два.

Прикметник після числівників два, три, чотири вживається у формі Н.(З.) або Р.в. множини: два розбиті (розбитих) вікна, чотири азіатські (азіатських) країни.

Примітка. Іменник рукав у множині із числівниками два, три, чотири, залежно від значення має закінчення -а, якщо йдеться про частину одягу: два (рукава сорочки, піджака, пальта) і -и – відгалуження річки, каналу, дерева тощо чи пристрою для відведення або транспортування рідин, газів, сипких речовин (прочистити три рукави каналу).

3.У непрямих відмінках іменник і числівник стоять в одному відмінку: із трьома братами, шістдесяти будинкам.

Але після числівників тисяча, мільйон, мільярд, трильйон і под., числових найменувань пара, десяток, дюжина та слів сила, маса іменник стоїть у Р.в. множини: тисячею років – тисячі років, мільярдом зірок – на мільярді зірок, пара рукавиць – парі рукавиць, маса мікробів – масу мікробів.

4.Числівник, ужитий у сполученні з більш на або менш на…, має форму З.в., яка залежить від семантики іменника: у назвах істот паралельно вживаються З., П., чи Н.в., у назвах неістот лише З. чи Н.в.: більше на сімок (сім) аспірантів, але більше на сім книжок.

5.Дробові числівники означають кількість, що є частиною від цілого числа: дві третіх, сім цілих і чотири десятих – і виражаються сполученням кількісних та порядкових числівників: сорок шість сотих гектара. Порядкові числівники – еліптична конструкція, оскільки: а) поєднується з іменниками, що позначають предмети, які не піддаються лічбі (збірними, речовинними) і стоять завжди в Р.в. множини: одна друга потрібної рідини, три десятих міського населення; б) після дробових числівників іменник стоїть лише в Р.в. однини: двох десятих відсотка, двома десятими відсотка; в) після числівників півтора, півтори іменник має форму Р.в. однини в Н.В. та З. в., а в Д.,Ор. Та М. в. набуває форми цих відмінків, але множини:

Н. півтора місяця, півтори тонни

Р. півтора місяця, півтори тонни

Д. півтора місяцям, півтора тоннам

З. півтора місяця, півтори тонни

О. півтора місяцями, півтора тоннами

М. (на,у) півтора місяцях, півтори тоннах

6.Іменник раз у сполученні із числівником та іменником половина має форму рази (три з половиною рази), а зі словом півтора та дробовим числівником має форму раза: півтора раза три й шість десятих раза.

7.Після числівників половина, третина, чверть іменник уживається в Р.в. однини, а після числівника півтораста в Р.в. множини: півтораста тонн, половина задач, третина дерев.

8.Збірні числівники поєднуються:

• з іменниками на означення осіб, тварин та птахів: двоє чернівчан, троє котенят, четверо овець;

• з іменниками, що вживаються лише у множині: двоє воріт, троє ножиць, четверо окулярів;

• з деякими іменниками середнього роду на означення предметів: двоє відер, троє вікон.

Після збірних числівників (крім обидва) іменник стоїть у Р.в. множини: двоє селян, троє вікон, четверо голубів. Після збірних числівників обидва, обидві іменник ставиться в Н.в. множини: обидва хлопці, обидві сестри. У непрямих відмінках іменник і числівник стоять в одному відмінку: двох селян двом селянам і т.д.

9.У датах назви місяців уживаються в Р.в.: перше лютого, першому лютого, з першим лютого.

Правила написання символів у ділових паперах.

Знаки «номер», «параграф» і «градус» відокремлюються від цифри інтер­валом: № 37. Проте знак «за Цельсієм» (С) пишеться разом зі знаком «градус».

Символи «процент», «хвилина» (), «секунда» () пишуться разом із цифрою.

Знаки «номер», «параграф», «процент», «градус» у множині не подвоюються.

Арифметичні знаки «плюс», «мінус», «множення», «ділення», знак «дорів­нює» відокремлюють від цифри проміжком в один знак. Вони записуються тіль­ки з цифрами, у тексті – словами.

Знак «граничного відхилення» ( ) пишуть із цифрою разом.

Між від’ємними та додатними величинами, які означають крайні межі, знак “тире” не ставиться. У цьому разі пишуть прийменники “від” і “до”. Наприклад: температура повітря піднялася від –3 до + 10 .

Показники степеня та індекси пишуться разом із цифрою (без проміжків).

Географічні (математичні) позначення пишуть скорочено.

Міри довжини і ваги позначають відповідно до метричної системи мір: км (кілометр), м (метр), дм (дециметр), см (сантиметр), кг (кілограм).

Міри площі та об’єму скорочують так:

км - квадратний кілометр, м - квадратний метр

м - кубічний метр, см - кубічний сантиметр

У хімічних формулах інтервал між цифрами і буквами не роблять.