- •Тема 1: Вступ. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі, типи і форми мовлення.
- •Література
- •Українська мова – державна мова в Україні.
- •2. Стилі сучасної української мови.
- •Науковий стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Художній стиль
- •Розмовний стиль
- •Офіційно–ділового стиль
- •3.Українська мова як компонент професійної культури.
- •Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в ситуації на виробництві та в безпосередніх ділових контактах.
- •Тема 2: Культура мовлення як компонент професійної культури спеціаліста. План.
- •2. Основні комунікативні ознаки мовлення.
- •Навички доречності можна виробити якщо:
- •Нормативність і правильність – необхідна ознака ефективного (результативного) мовлення
- •Тема 3: Культура усного мовлення.
- •1.Особливості усної форми мови.
- •Орфоепічні норми.
- •Вимова приголосних
- •3. Підготовка писаного тексту до усного виголошення.
- •Тема 4: Види усного спілкування за професійним спрямуванням. Жанри публічних виступів. Засоби активізації уваги слухачів.
- •Види усного спілкування за професійним спрямуванням.
- •Усне публічне мовлення.
- •Засоби активізації уваги слухачів під час виступу.
- •Тема 5: Культура писемного мовлення.
- •1.Особливості писемної форми мови.
- •Технічні правила оформлення рукописних текстів та машинописних текстів.
- •1) Оформлення адреси, списку літератури.
- •2) Правила скорочування слів.
- •Тема 6: Норми української мови. План.
- •1.Орфографічні та пунктуаційні норми української мови.
- •Писали: пишемо:
- •Складні випадки пунктуації Тире між підметом і присудком
- •Пунктуація в складносурядному реченні
- •Тема 7-8: Лексичні норми української мови.
- •1.Лексичні норми української мови.
- •Книжні й іншомовні слова в документах
- •2.Багатозначність слова і контекст.
- •3.Точність як комунікативна ознака мовлення
- •4.Явища лексичної омонімії і паронімії.
- •5. Терміни, виробничо-професійні та науково-технічні професіоналізми.
- •Тема 11: Синтаксичні норми української літературної мови у професійному мовленні.
- •2. Порядок слів як стилістичний засіб.
- •2. Відокремлювані слова і конструкції у професійному мовленні.
- •3. Складні випадки узгодження і керування.
- •Тема 12: Стилістичні норми української мови.
- •1.Стилістичні норми української мови та їх специфіка відповідно до офіційно-ділового та наукового стилів.
- •2. Тавтологія. Плеоназми.
- •Тема 13: Складання й редагування документів.
- •Поняття про документ, типи документів,
- •Документація управлінської діяльності.
- •2.Документи кадрово-контрактних питань.
- •3.Довідково-інформаційні документи.
- •5. Особисті офіційні документи.
- •Тема 10. Морфологічні норми сучасної української літературної мови.
- •Особливості використання граматичних форм іменників, прикметників, займенників у професійному мовленні.
- •Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні. Синонімія способових форм дієслова. Правила використання активних і пасивних конструкцій та безособових форм.
- •Тема 14: Мовленнєвий етикет у професійному спілкуванні. План.
- •1.Мовленнєвий етикет у професійному спілкуванні.
- •2.Невербальні засоби спілкування.
- •1. Українська мова – державна мова в Україні.
- •2.Стилі сучасної української літературної мови.
- •3.Українська мова як компонент професійної культури.
Документація управлінської діяльності.
До документації управлінської діяльності належать: наказ, постанова, ухвала, розпорядження, вказівка.
Наказ – правовий акт, що видається на виконання діючих законів, указів, по-станов і рішень уряду, наказів та інструкцій вищестоячих органів. Це може бу-ти і внутрішній документ будь-якої організації установи, підприємства та ін. Він має як розпорядче, так і виконавче значення.
Накази охоплюють широке коло питань: з виробничої діяльності – організація праці, добір і розстановка кадрів, трудова дисципліна, заохочування до праці тощо; по особовому складу – оформлення відпусток, звільнення праців-ників, призначення, переміщення, нагороди, стягнення та ін.
Форма викладу тексту в наказах – наказова. Як правило, наказ складається з двох частин: констатуючої й розпорядчої. Іноді констатуючої частини може й не бути, зокрема в наказах, які не потребують роз’яснень, та з різнопланових питань. У таких випадках тексти складаються з параграфів. Основні реквізити наказу: назва, місто видання, номер, дата підписання заголовок, текст і підпис керівника.
Розпорядження – правовий акт управління державного колегіального орга-ну, що видається в межах компетенції, наданої посадовій особі. Видається од-ноособово керівником або колегіальним органом для вирішення оперативних поточних питань і є обов’язковим для всіх кому він адресований. Як правило, цей документ має обмежений термін дії і стосується вузького кола осіб.
Розпорядження та наказ за правовим статусом рівнозначні документи й можуть видаватися нарівні одне з одним. У цьому випадку в тексті слово “Наказую” заміняють його відповідниками: “Вимагаю”, “Дозволити”, “Доручаю”, “Забезпечити”, “Зобов’язуюсь”, “Пропоную”. На відміну від наказу, який може стосуватися загальних, усеохоплюючих питань, розпоря-дження частіше висвітлює конкретні питання, що стосуються як усього колек-тиву, так і окремих підрозділів та ланок його роботи.
Реквізити:
Герб України (для державних організацій).
Назва міністерства, якому підпорядкована організація (для державних).
Повна назва органу управління, що видає розпорядження.
Назва документа та його номер.
Дата видання.
Місце видання (назва міста, села, селища тощо).
Заголовок (про…).
Текст, що складається з двох частин:
- констатуючої – де сформульовано мету чи причину видання;
- розпорядчої – де сформульовано порядок дій, які потрібно виконати, та зазначено особи, відповідальні за виконання.
Додатки (якщо потрібно).
Посада відповідальної особи її підпис та розшифрування підпису.
Постанова – правовий акт, який приймається вищими і центральними орга-нами на базі основних законів та на їх виконання. Текст постанови складається з двох частин: констатуючої та постановчої, визначається виконавець і термі-ни виконання.
Вказівка – це правовий акт, який видається керівником органів державного управління і має організаційно-методичний характер щодо виконання правових документів цього органу.
Вказівки видаються під час оформлення відряджень, вирішенні організаційних питань, доведенні до виконавців нормативних матеріалів та ін.
Реквізити:
1. Назва відомства установи і структурного підрозділу.
2. Назва виду документа.
3. Дата.
4. Місце видання.
5. Індекс.
6. Заголовок.
7. Текст.
8. Підпис.
Відмітка про узгодження.
Текст вказівки починається словом Пропоную, але друкується великими літерами.
Різновидом вказівки є припис – розпорядчий документ, який видається деякими посадовими особами і стосується установи, її структурного підрозділу чи окремого працівника. У приписі зберігаються всі реквізити вказівки.
