Обов’язки патентовласника

Обов'язками патентовласника є:

1. Сплата патентних зборів:

- збір за подання заявки - сплачують при поданні заявки на видачу патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок;

- збір за видачу патенту;

- річний збір за підтримання чинності патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

2. Використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка:

- обов'язок використати запатентовану розробку, для чого патентовласнику досить подати до Патентного відомства заяву про надання будь-якій зацікавленій особі права на використання запатентованого об'єкта (відкритої ліцензії);

- невикористання або недостатнє використання патентовласником винаходу, корисної моделі або промислового зразка протягом 3 років;

- відмова патентовласника від укладення ліцензійного договору;

- доведення готовності використати охоронювану розробку тим, хто бажає її використати;

- недоведення патентовласником того, що невикористання або недостатнє використання винаходу зумовлене поважними причинами.

Неприйняття рішення протягом установлених строків може спричинити видачу зацікавленим особам примусової ліцензії.

Дострокове припинення чинності прав

Відповідно до ст. 469 ЦК права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнають недійсними на підставах та в порядку, встановлених законом у судовому порядку повністю або частково у разі:

- невідповідності запатентованого винаходу, корисної моделі, промислового зразка умовам видачі патенту;

- наявності у формулі винаходу, корисної моделі ознак, яких не було в поданій заявці;

- наявності в сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було в поданій заявці;

- видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Відповідно до ст. 467 ЦК у разі припинення чинності виключних майнових прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок ці об'єкти може вільно та безоплатно використовувати будь-яка особа, за винятком випадків, встановлених законом.

Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок завдано збитків особі, якій було дано дозвіл на використання цих об'єктів, ці збитки відшкодовує особа, яка дала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом.

6.3. Патентування об’єктів промислової власності в іноземних державах. Патентування за процедурою рст

Будь-яка особа має право запатентувати винахід в іноземних державах за умови попереднього подання заявки на винахід до Установи та у разі, якщо протягом трьох місяців від дати подання зазначеної заявки повідомлення про віднесення заявленого винаходу до державної таємниці до цієї особи не надійшло.

Для того, щоб запатентувати винахід в іноземній державі необхідно визначити в яких саме державах Ви можете одержати патент та доцільність патентування винаходу, а саме:

1. Охорона експорту. Значний обсяг експортних поставок, і для захисту національного патентовласника. У випадку разового контракту патентувати недоцільно.

2. Обумовлено будівництвом Україною цивільних чи промислових споруд в зарубіжних країнах, де можуть бути використані об’єкти промислової власності, захищені патентом.

3. У разі планування продажу ліцензій та технологій на запатентовані ОІВ в зарубіжні країни.

4. З метою витіснення конкурентів і захоплення ринку (реалізація політики «експансії»).

5. Для експонування продукції на виставках, ярмарках тощо з метою наступної реалізації за кордоном.

6. Засвідчує авторський і державний авторитет.

7. Свідчить про високий рівень науково-технічного розвитку.

8. Має велике значення в міжнародному науково-технічному співробітництві.

Патентування в іноземних державах – це тривалий, складний і дорогий процес, який потребує значних витрат енергії, сил, коштів. Тому в тих випадках, коли можна обійтися без закордонного патентування, краще до нього не вдаватися.

Недоліком зарубіжного патентування є необхідність подання в заявочних матеріалах такого повного опису сутності ОІВ, який дозволяє фахівцю ним скористатися.

Крім традиційної процедури, патентування винаходів в іноземних державах можна здійснити і за такими процедурами:

• згідно з договором про патентну кооперацію (РСТ);

• згідно з вимогами Європейської патентної конвенції;

• згідно з Євразійською патентною конвенцією.

Відповідно до вибраної процедури необхідно здійснювати дії щодо:

• підготовки та подання заявок на видачу патентів у відповідні патентні відомства;

• сплати зборів за дії, пов'язані з діловодством заявок та одержанням патентів, а також оплати послуг патентних повірених;

• листування з адміністративними та судовими органами при виникненні спорів.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» порядок одержання патенту на підставі міжнародної заявки є таким самим, як порядок одержання патенту на підставі національної заявки, за винятками, що випливають з Договору про патентну кооперацію.

Патентування винаходу в іноземних державах за процедурою договору про патентну кооперацію

Процедура патентування винаходів згідно з Договором РСТ складається з двох етапів: міжнародної фази та національної фази.

Міжнародна фаза включає: подання міжнародної заявки, проведення пошуку, міжнародну публікацію та міжнародну попередню експертизу.

Національна фаза – це процедура розгляду міжнародних заявок у патентних відомствах тих держав, які були вказані та відібрані з урахуванням результатів міжнародного пошуку та міжнародної попередньої експертизи.

Міжнародна заявка складається відповідно до вимог, передбачених Договором РСТ та Інструкцією до нього. Вона повинна містити: заяву, опис винаходу, один або декілька пунктів формули, креслення та реферат. Заявники України можуть складати заявку російською або англійською мовою. Це залежить від вибору заявником міжнародного пошукового органу, яким є Федеральний інститут промислової власності або ЄІІВ. Подається заявка в відомство. Українські заявники подають заявки до Установи.

До заяви про закордонне патентування обов’язково має бути поданий документ, який засвідчує подання заявки на ОІВ в Україні.

Пріоритет міжнародної заявки встановлюється за датою подання міжнародної або за датою подання попередньої заявки.

Подання міжнародної заявки супроводжується сплатою мита на користь Міжнародного бюро ВОІВ, міжнародного пошукового органу та відомства.

Патентування винаходу за процедурою РСТ має ряд переваг:

• заявка подається українським заявником до Установи однією мовою (за вибором заявника англійською, французькою або німецькою мовою);

• за результатами міжнародного пошуку можна вирішити питання стосовно доцільності подальшого патентування винаходу у визначених державах-учасницях, і тільки після одержання позитивного результату пошуку подавати заявки з їх перекладом до національних патентних відомств.

Недолік цієї процедури полягає у порівняно високій вартості, тому патентувати за процедурою РСТ доцільно лише тоді, коли патенти необхідно одержати не менш, ніж у чотирьох – п'яти державах. За цієї умови загальна вартість патентування буде меншою, ніж подання заявки в кожну окрему державу за традиційною процедурою.

До відома: На 1 травня 1998 р. учасниками Договору РСТ було 96 держав. Україна є учасницею Договору РСТ і в міжнародних заявках може бути як вказаною, так і вибраною державою.

Процедура одержання європейського патенту

Європейське патентне відомство приймає заявки, проводить експертизу та видає європейський патент на винахід, який має силу національного патенту на території кожної зазначеної у заяві держави. У заявці на європейський патент можуть вказуватись не всі, а лише деякі держави – учасниці Конвенції.

За заявкою проводиться експертиза за формальними ознаками, перевіряється сплата мита та дотримання вимог до оформлення заявки, призначається європейський патентний повірений, проводиться патентний пошук. Через 18 місяців заявка публікується разом із звітом про пошук. Заявнику надається тимчасова правова охорона від дати публікації відомостей про заявку в державах-учасницях ЄПК, що зазначені в опублікованій заявці.

Протягом шести місяців необхідно сплатити мито за експертизу заявки по суті. Якщо приймається рішення про видачу патенту, після сплати відповідного мита публікуються відомості про видачу європейського патенту.

Строк дії європейського патенту – 20 років від дати подання заявки.

Заявка на європейський патент може бути подана до ЄПВ в Мюнхені або до його філії в Гаазі, а також в національне патентне відомство. Подати заявку можна безпосередньо до ЄПВ або переслати поштою без участі патентного повіреного. Всі інші дії здійснюються тільки через європейського патентного повіреного.

Процедура патентування в ЄПВ коштує дорого, і її можна порівняти з вартістю традиційної процедури одержання 4 – 5 окремих національних патентів у державах-учасницях.

Процедура ЄВРО-РСТ

Всі учасники Європейської патентної конвенції є учасниками Договору РСТ, тому європейський патент для будь-якої держави-учасниці може бути одержаний за процедурою РСТ. Надається можливість використати систему поширення дії європейського патенту, вказавши у міжнародній заявці держави-учасниці Договору РСТ, на які буде поширено його дію.

У той же час необхідно пам'ятати, що деякі європейські держави не можна вказувати за процедурою РСТ окремо, а лише як державу – учасницю ЄПК. Тобто до таких держав можна застосовувати лише процедуру Євро-РСТ, вказавши ЄПВ.

Патентування винаходів за процедурою євразійської патентної конвенції

Євразійська патентна конвенція надає охорону винаходам на території всіх держав – учасниць цієї конвенції єдиним охоронним документом – євразійським патентом.

Експертиза за формальними ознаками заявки проводиться протягом двох місяців від дати її подання та за умови сплати мита. За заявкою проводиться патентний пошук. Експертиза заявки по суті проводиться за клопотанням заявника та за умови сплати відповідного мита. Якщо за результатами експертизи встановлено, що винахід відповідає умовам патентоздатності, приймається рішення про видачу євразійського патенту. В іншому випадку виноситься рішення про відмову у видачі патенту. Євразійський патент видається після сплати мита за його видачу та публікацію.