7.3. Суб'єкти права на знаки для товарів і послуг

У більшості країн світу набуття права на торговельну марку здійснюється шляхом її реєстрації, в окремих країнах це право закріплюється на підставі використання торговельної марки.

Будь-яка особа може набути право на торговельну марку. Торговельна марка може належати кільком особам. При цьому кожний із власників має право використовувати торговельну марку, але будь-які дії щодо розпорядження торговельною маркою можливі лише у разі згоди усіх власників.

В Україні набуття права на торговельну марку здійснюється шляхом реєстрації марки і засвідчується свідоцтвом України на марку. Право на одержання свідоцтва має будь-яка особа, об'єднання осіб або їхні правонаступники.

Право на марку, яка належить кільком особам, засвідчують одним свідоцтвом, а взаємовідносини власників при користуванні маркою визначає угода між ними. У разі відсутності такої угоди кожний із власників свідоцтва може користуватися і розпоряджатися маркою на свій розсуд, але жоден із них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання марки та передавати право власності на марку іншій особі без згоди інших власників свідоцтва.

7.4. Оформлення прав на торговельну марку

Реєстрація торговельної марки - це офіційний акт внесення торговельної марки до реєстру торговельних марок, який супроводжується опублікуванням зареєстрованих відомостей в офіційному бюлетені.

Реєстрація марки має визначений законодавством строк дії (10 років), після закінчення якого реєстрацію можна поновлювати на цей самий строк необмежену кількість разів.

Для отримання свідоцтва на марку необхідно подати заявку до установи, а також сплатити за це відповідний збір.

Заявка має містити:

- заяву, у якій зазначені найменування заявника, його юридична адреса й адреса для листування;

- перелік товарів і послуг, для яких передбачено реєстрацію марки.

У разі потреби до заявки додають документи, що можуть бути використані при винесенні рішення за заявкою.

Право пріоритету на торговельну марку: - заявка на реєстрацію торговельної марки, що була подана заявником до компетентного органу країни - учасниці Паризької конвенції, на підставі якої заявник просить встановити конвенційний пріоритет торговельної марки.

Виставковий пріоритет торговельної марки - встановлюють за датою відкритого показу експонату, маркованого торговельною маркою на офіційній або офіційно визнаній міжнародній виставці, яку було проведено на території країни - учасниці Паризької конвенції, за умови надходження заявки до компетентного органу протягом 6 місяців від вказаної дати.

Експертиза заявки на реєстрацію торговельної марки - це дослідження заявки на відповідність вимогам, встановленим законодавством.

Експертиза за формальними ознаками - це перевірка заявки на відповідність встановленим вимогам оформлення (наявність у заявці необхідних відомостей про заявника, зображення марки, що є предметом заявки, переліку товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати марку, документа про сплату встановленого збору тощо. Якщо заявка не відповідає формальним вимогам, заявнику пропонують усунути вказані недоліки протягом певного строку.

Кваліфікаційна експертиза - встановлює відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним законодавством.

Якщо за результатами експертизи буде зроблено висновок про можливість реєстрації позначення торговельної марки, марку реєструє компетентний орган, і вона отримує правову охорону.

Якщо за висновком експертизи заявлене на реєстрацію позначення не відповідає визначеним законодавством умовам надання правової охорони, заявку відхиляють. Підставою для відмови може бути також заперечення, подане третьою особою. Повідомлення про відмову в реєстрації марки має містити відповідну мотивацію та зазначення підстав для прийняття рішення.

У разі відмови в реєстрації торговельної марки заявнику надають можливість оскаржити це рішення.

Відкликання заявки на реєстрацію торговельної марки - це право власника реєстрації відмовитися від права на зареєстровану марку повністю або частково, подавши у встановленому порядку клопотання про відкликання заявки, до одержання рішення про реєстрацію марки.

Зареєстрована торговельна марка. В Україні правовстановлюючим фактом набуття виключного права на марку є реєстрація марки в державному реєстрі. Після внесення марки до реєстру її власник має право забороняти її використання іншим особам без його дозволу.

Втрата чинності реєстрації торговельної марки. Дія реєстрації марки припиняється:

- в разі несплати встановленого законом збору за продовження строку дії реєстрації;

- у разі відмови власника від реєстрації від дати публікації відомостей про відмову від реєстрації марки в офіційному бюлетені патентного відомства.

Дія реєстрації торговельної марки може бути достроково припинена також за рішенням суду у зв'язку з:

- невикористанням марки протягом встановленого національним законодавством строку від дати реєстрації марки або від дати, коли використання марки було припинено;

- втратою торговельною маркою розрізнювальної здатності;

- ліквідацією юридичної особи - власника реєстрації марки без призначення правонаступника.