2.4. Авторське право і розвиток культури

Інтелектуальні досягнення у сфері художньої літерату­ри, мистецтва і культури в цілому формують моральні засади сус­пільства, його світогляд, ставлення до навколишнього середовища, тобто, людські цінно­сті, які визначають духовний світ людини і суспільства.

Духовний харак­тер суспільства формують діячі художньої літератури, культу­ри і мистецтва, особливо найбільш видатні їх представники. Від ха­рактеру духовного світосприйняття залежать характер і напрями на­уково-технічного прогресу.

Важливою складовою рівня інтелектуальної діяльності є освіта, зміст якої також визначається рівнем науки, культури і мистецтва.

Визначальне, пріоритетне місце в сучасному суспільстві посідає не виробництво, а саме наука, культура і техніка. Оскільки, рівень культури визначає світогляд, світовідчуття, моральні заса­ди та інші людські цінності як суспільства в цілому, так і кожного окремого індивіда.

Тобто, саме культура в широкому значенні цьо­го поняття зумовлює, формує духовний світ суспільства і кожної окремої людини. Духовний світ (чи духовність) суспільства зумов­лює напрями розвитку науки, техніки (технологій) і виробництва. Саме тому патентні закони не визнають науково-технічними досяг­неннями пропозиції, що мають антисуспільний, аморальний харак­тер. До них варто було б віднести зброю масового знищення людей, зомбування та інші досягнення, спрямовані проти людства.

Залежність науково-технічного розвитку від духовного можна простежити на прикладах життя і діяльності видатних вчених сучас­ності Нільса Бора та Андрія Сахарова. Нільс Бор — видатний фізик, який стояв біля витоків атомної фізики, прийшов до виснов­ку, що досягнення науки не повинні бути використані на шкоду людству. Такої самої позиції дотримувався й Андрій Сахаров. Вони виступили з різкими протестами проти використання досягнень науки для масового знищення людей.

Висока духовність цих та ба­гатьох інших видатних вчених стала над їх науковими досягнення­ми. У своїй подальшій гро­мадсько-суспільній діяльності вони керувалися інтересами людства в цілому, а не окремих держав і монополій, і відмовилися працю­вати в інтересах останніх.

Духовність формує людину, яка виробляє економічні, політичні, соціальні цінності. Нині людство не відчуває відсут­ності ідей щодо організації свого існування. Проте гостро відчу­вається нестаток духовних цінностей, що істотно гальмує со­ціальний та науково-технічний прогрес.

Будь-яка діяльність, що виходить із-під контролю моральних засад суспільства і людини, її розуму та гуманістичної доцільності, стає бездуховною, що робить таку діяльність небезпечною. Тобто, у сучасному розвитку суспільства пріоритетне значення набуває саме формування духовності як самого суспільства, так і окремої люди­ни.

Стрімко зростає роль і значення тієї частини інтелектуальної діяльності, яка охоплюється поняттями — наука, культура, мис­тецтво. Пріоритетність науки уже безспірна. Водночас зростає еко­номічне значення надбань культури та мистецтва. Вони не лише формують духовний світ людини, а й стають вигідною сферою капіталовкладень та джерелом одержання прибутків. Надбання культури і мистецтва дуже швидко трансформуються у вигідний капіталоміст­кий, технологічно насичений ринок.

Так, найбагатшою жінкою Великої Британії у 2002 р. була визнана письменниця Джоана Кетлін Роулінг, яка подарувала сві­тові Гаррі Поттера. Тільки за один рік вона отримала від продажу прав на видавництво своїх книг та їх екранізацію 77 млн. євро. А відома фірма "Місrosoft^®", використовуючи такий об'єкт авторського права, як комп'ютерна програма, за короткий час вийшла на перше місце у світі за обсягом капіталу, а її засновника - Білла Гейтса вважають найбагатшою людиною світу.

Дуже вигідними стали кіноіндустрія, телебачення, книговидавництво, шоу-бізнес тощо. Спожи­вання гуманітарної продукції стало масовим, зростають масштаби гу­манітарних послуг. Сукупність цих ринків створює потужний сектор економіки, новий за своїм характером, який розв'язує низку істот­них проблем: стає вигідним джерелом прибутків, певною мірою роз­в'язує проблему зайнятості та доходів населення і є одним із голо­вних чинників позитивної динаміки економічного зростання.

Розвиток національної творчості не має перспектив, якщо автору не гарантована авторська винагорода за йо­го творчу працю. Тому охорона авторського права і суміж­них прав передбачає не тільки виплату справедливої ви­нагороди авторам, але й належний захист прав видавців і виконавців.

Добре поставлений захист авторських прав вигід­ний не тільки авторам, але і державі, тому що, усуваючи недобросовісну конкуренцію, сприяє поповненню держав­ної скарбниці за рахунок податків. Однак для цього необ­хідно створити відповідну адміністративну інфраструктуру, яка б забезпечувала строге дотримання авторських прав.