- •1.Державне право зарубіжних країн як наука та навчальна дисципліна.
- •4 Джерела дпзк
- •11. Форма конституцій
- •12. Структура конституцій
- •13. Порядок прийняття, зміни і скасування конституції.
- •1. Представницьким органом:
- •2. Народ(референдум)
- •3.Главою держави ( Монарх)
- •15. Прийняття конституції виборчим корпусом.
- •14. Прийняття конституції представницькими органами.
- •21. Поняття громадянства (гр)/підданства/. Проблема полі громадянства. Режим іноземців.
- •22. Способи придбання громадянства:
- •23. Способи припинення громадянства
- •24. Особисті /громадянські/ права, свободи і обов’язки.
- •25. Політичні права, свободи, обовязки
- •26. Економічні, соціальні і культурні права, свободи, обов’язки.
- •27.(76) Конституція Великої Британії, її складові частини.
- •29.Основні види політичних партій в зарубіжних країнах.
- •1.За партійною шкалою:
- •2. В залежності від того :
- •3. В залежності від:
- •30.Організаційна структура політичних партій.
- •2)Організаційно неоформленні.
- •31. Партійна система зарубіжних країн. Види партійних систем.
- •32.Форма правління зарубіжних країн.
- •33.Монархія – поняття і сутність. Основні ознаки монархії. Види монархій.
- •34. Республіка – поняття і сутність. Основні ознаки республіки. Види республік.
- •35.Форма державного устрою в зарубіжних країнах.
- •36.Унітарна держава,її ознаки.
- •37. Федеративний устрій, основні ознаки.
- •38. Розподілення компетенції між федераціїю та її суб’єктами.
- •39. Державний режим, його співвідношення з політичним режимом
- •40. Ознаки та види антидемократичного режиму
- •41.Ознаки і види демократичного режиму.
- •42.Парламентський і міністеріальний державні режими.
- •43.Поняття і принципи виборчого права. Активне і пасивне виборче право. Виборчі цензи.
- •44. Поняття і види виборів.
- •45. Поняття виборчої системи. Мажоритарна і пропорційна виборчі системи.
- •51.Правове положення комітетів парламенту.
- •52.Статус парламентарія. Юридична природа депутатського мандата. Парламентський імунітет, індемнітет.
- •54.Контроль парламентів за діяльністю урядів у парламентарних країнах.
- •55.Глава держави : поняття, основні ознаки і види. Місце голови держави в системі органів державної влади.
- •56.Монарх. Правове положення. Порядок успадкування престолу
- •57.Президент. Правове положення президента.
- •59.Повноваження, обов`язки і відповідальність президента
- •60. Місце уряду в системі вищих органів державної влади.
- •61. Види урядів (у.).
- •62. Склад урядів.
- •63. Порядок формування урядів і його залежність від форми правління.
- •64. Повноваження урядів.
- •65. Інститут конституційного контролю/нагляду/ в зарубіжних країнах (к.).
- •66.Початок конституційного розвитку в Північній Америці .
- •67. Конституція 1787 р. Сша і її специфічні риси
- •68. Біль про права . Конституційний статус особливості у сша .
- •70. Конгрес сша. Правове положення і повноваження палат . Посадові особи палат.
- •77. Роль монарха Великої Британії в управлінні державою. Королівські прерогативи.
- •78.Парламент Великобританії,його правове положення і структура.
- •79.Комітети британського парламенту.Їх види та повноваження.
- •80.Порядок формування палат парламенту Великої Британії.
- •86. Органи конституційного контролю Франції. Порядок формування і компетенція Конституційної Ради Франції.
- •87. Регіональне і місцеве управління і самоврядування у Франції.
- •91. Федеральний парламент фрн. Правове положення і повноваження палат. Законодавчий процес в фрн.
- •92. Федеральний уряд і канцлер Німеччини.
- •93.Конституційний контроль в фрн.
- •94. Муніципальна система фрн.
- •95. Політична система Японії.
- •96. Конституція Японії 1947 року
- •97. Правове положення імператора
- •98. П. , його структура. Способи прийняття законів
- •99. Уряд , його склад і порядок формування.
79.Комітети британського парламенту.Їх види та повноваження.
Значну роль в діяльності Палати громад грають комітети. Після низки реформ в Палаті можуть діяти три різновиди комітетів: виділені комітети, об'єднані комітети та генеральні комітети. Для прискорення розгляду питань Палата громад може також перетворюватися в Комітет усієї палати, засідання якого веде заступник спікера за правилами процедури, передбаченим для діяльності комітету.Виділені комітети є переважно комітетами, чия діяльність зосереджена на виконанні контрольних функцій.
Частина виділених комітетів в Палаті громад створюється за принципом відповідності урядовим департаментам, діяльність яких вони контролюють по 3 основними напрямками - бюджетному, політичному та адміністративному.Частина виділених комітетів створюється без дотримання принципу відповідності департаментам уряду, охоплюючи такі сфери, як, наприклад, аудит стану навколишнього середовища. Також виділені комітети створюються для ведення справ Палати, як, наприклад, Комітет у справах депутатів-«заднескамеечников»,сприяючий підготовці та розгляду питань, що пропонуються цією категорією депутатів.Генеральні комітети (раніше відомі як «постійні комітети ти») концентруються переважно на законодавчій роботі, підготовці та обговоренні законопроектів. Генеральні комітети можуть створюватися для обговорення публічних біллів, делегованого законодавства, питань європейської інтеграції, питань Шотландії, Уельсу, Північної Ірландії (в останньому випадку говорять про особливу різновиди генеральних комітетів - т. зв. «Великих комітетах»).Об'єднані комітети створюються з членів обох палат і діють, в основному, подібно виділеним комітетам. прикладами таких комітетів є Об'єднаний комітет з прав людини та Об'єднаний комітет статутних інструментів, у функції якого входить контроль за делегованим законодавством, створеним урядом.У Палаті лордів, як і в Палаті громад, діють виділені комітети та об'єднані комітети. Для обговорення законопроектів можуть створюватися спеціальні комітети, подібні генеральним комітетам нижньої Палати.
Особливістю виділених комітетів Палати лордів є їх суттєво більш широкий предмет ведення, що виходить далеко за коло питань, які регулюються конкретним департаментом уряду.Прикладами таких комітетів можуть служити Комітет з науки і технологій, Комітет з економічних справах, Комітет у справах Європейського Союзу і т. п.У кожній з палат процес прийняття законопроекту проходить три читання.Перше читання обмежується формальним поданням законопроекта, дебати на цій стадії не проводяться.
Друге читання передбачає обговорення концепції законопроекту в цілому. При успішному результаті другого читання білль направляється спікером палати в комітети для обговорення і внесення до нього поправок.У комітетах відбувається детальне постатейне обговорення проекту і поправок до нього. В процесі обговорення Комітет пов'язаний рішенням палати, прийнятим при проведенні другого читання - тобто не може пропонувати поправки, що виходять за межі концепції законопроекта. Підсумки роботи комітету над законопроектом відображаються в доповіді, яка комітет представляє до третього читання законопроекту.Після заслуховування доповіді комітету та схвалення чи відхиленняня поправок слід третє читання, в процесі якого білль дебатується в цілому, допускаючи внесення тільки редакційних поправок. Далі слід голосування і, в разі, якщо білль був підтриманий палатою громад, то він направляють у верхню палату.Якщо Палата лордів приймає його в тій же редакції, то білль направляться монарху для отримання королівського згоди.
