80.Порядок формування палат парламенту Великої Британії.

Парламент Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії є вищим законодавчим органом у Сполученому Королівстві та Королівських заморських територіях. Його очолює Британський монарх. Парламент двопалатний, включає в себе верхню палату, що називається Палата лордів, і нижню палату, що називається Палата громад. Порядок утворення. Палата лордів формується на невиборній основі. Членство в ній зв'язується з одержанням дворянського титулу, що дає право бути членом палати лордів. Серед членів палати — 1195 герцогів, маркізів, графів, віконтів, баронів, імена яких уписані в так називану “золоту книгу” англійського дворянства. Це пери парламенту. Вони підрозділяються на духовних і світських, потомствених і довічних.До числа духовних лордів відносяться 26 архієпископів і єпископів, право яких бути членами палати зв'язується з перебуванням їх у відповідній посаді.Всі інші члени палати відносяться до категорії світських. Основну групу складають ті світські пери, право яких бути членами палати переходить у спадщину. У палаті — 789 потомствених перів і пересс. У палаті мається 359 довічних перів і пересс. Більшість з них — це політичні і партійні діячі, або вищі військовослужбовці і чиновники, що вийшли у відставку, або керівники великих державних чи часток підприємств, що видаються вчені, профспілкові діячі, відомі актори. Звання пера надається за заслуги в суспільній і політичній діяльності. 11 членів палати — лорди-юристи (ординарні лорди по апеляціях). Вони призначаються з числа облич, що займали чи займають високі суддівські посади, для надання допомоги палаті при рішенні судових справ.У палаті лордів, як і в палаті громад, також існує розподіл на партійні групи, але його вплив не настільки значний, як у палаті громад. Лорди більш незалежні від партій і виборців і менше зв'язані партійною дисципліною. В останні роки в зв'язку зі зростанням ролі довічних перів палата претендує на роль форуму, що акумулює в собі багатий досвід і спеціальні знання і який представляє важливе і корисне доповнення виборної палати громад.

Провідне становище Палати громад у структурі парламенту обумовлено, перш за все, тим, що вона формується шляхом загальних виборів, що проводяться з дотриманням принципів рівного прямого і таємного голосування із застосуванням мажоритарної системи відносної більшості в одномандатних виборчих округах.Вік активного і пасивного виборчого права на виборах до Палати громад становить 18 років. Активним виборчим правом користуються, крім громадян Великобританії, громадяни Ірландії і держав Британської Співдружності, якщо вони постійно проживають у Великобританії.Активне виборче право не визнається за особами, недієздатним внаслідок психічного захворювання; членами Палати лордів; особами, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину; особами, які протягом останніх п'яти років скоювали деякі правопорушення у сфері виборчого права.Пасивне виборче право визнається за всіма громадянами Сполученого Королівства, а також за громадянами Ірландської республіки.При цьому потенційний кандидат не повинен належати до ка ¬ категоріям осіб, яким заборонено балотуватися в Палату громад.До таких осіб належать, зокрема, духовні і світські члени Палати лордів, судді, військовослужбовці, які перебувають на чинної військової служби, чиновники, службовці поліції і т. п, які, перш ніж балотуватися, повинні залишити займану посаду або піти зі служби, відмовитися від титулу або скласти духовний сан;. окремі категорії банкрутів, особи, засуджені до позбавлення свободи на термін більше 12 місяців і які відбувають покарання; особи, засуджені за деякі виборчі правопорушення.Виборчий заставу на виборах до Палати громад становить суму в 500 фунтів стерлінгів, які повертаються кандидатам, підлозі ¬ чівшім більше 5% голосів виборців.В даний час в Палаті громад налічується 650 депутатів.З прийняттям Акту про парламент 1911 р. термін повноважень Палати громад становить 5 років. На практиці ж Палата громад вкрай рідко допрацьовує до закінчення п'ятирічного терміну своїх повноважень, т. оскільки зазвичай королівська прокламація про розпуск Палати приймається дещо раніше закінчення цього терміну.Повноваження Палати громад можуть бути подовжені за межі пяти річного терміну, про що також видається королівська прокламація.Також королівської прокламацією оформляється розпуск Палати громад, за яким слідують загальні вибори. Ініціатива розпуску Палати, проте, завжди виходить від Прем'єр-міністра, який звертається до Корони з відповідним клопотанням, яка керуючись звичаєм, зобов'язана задовольнити.У вересні 2011 р. отримав королівське схвалення Акт «Про фикссований термін повноважень Парламенту». Згідно з цим законом наступні парламентські вибори повинні пройти 7 травня 2015 г, а Парламент отримує фіксований термін повноважень - 5. Років.Закон встановлює нові правила розпуску Парламенту, позбавляючи Прем'єр-міністра права довільно вирішувати, коли слід распус ¬ тить Парламент і провести вибори до Палати громад.Тепер Парламент розпускається автоматично за 17 днів до дня проведення загальних виборів, як чергових, так і позачергових. У разі появи вакантного депутатського місця в Палаті громад проводяться проміжні вибори. Причиною появи вакансії може служити смерть депутата або заняття ним посади, несовместімой з депутатським мандатом.Цікаво відзначити, що добровільна відмова від депутатського мандата в Палаті громад заборонений.

81. Уряд і Кабінет Міністрів Великої Британії. Внутрішній кабінет. Уряд Великобр - поняття, що охоплює Пр-мін та керівників мін-ств та ін відомств, держ міністрів, парламентських секретарів і ряд ін посадових осіб, на яких покладено здійснення викон вл, загал числом близько 100 ос, призначуваних монархом з числа членів Парламенту за порадою Прем-мін. Джерело влади Уряду лежить в довірі і підтримці, яким воно користується в Палаті громад і перед якою воно відповідає за результати своєї д-сті. Точне число членів Уряду може змінюватися від складу до складу, в залежн від уявлень конкретного Прем-мін про його оптимальній формі. Прем-мін признач монархом і зазвичай є Лідером партії більшості в Палаті громад. Його влада похідна від влади парламентс більшості і спирається на цю більшість. За звичаєм, Прем-мін, як і ін міністри, є депутатом Палати громад, що дозволяє Палаті ефективно контролювати його д-сть. Прем'єр також щотижня подає доповіді монарху, інформуючи його про поточні політ справи і обговорюючи вживаючі Урядом заходи. Каб мін є колегіальним органом всередині Уряду, що скл з близько 20 міністрів, відібраних і очолюваних Прем-мін. У Кабінеті обговорюються і приймаються рішення з питань держ політики. Зазвичай при згадці Уряду Великобр мають на увазі саме Каб мін як колегіальний центр ініціювання і прийняття осн політ рішень країни. Рішен Каб Мін, які вимагають зміни в зак-стві країни, реалізуються через Парламент шляхом подачі та прийняття урядових законопроектів.Існув Каб мін грунтуєт на конст конвенціях і королівс прерогативи. Роль Пр-мін в роботі Кабміну є вирішальною. Він визначає порядок денний Каб; розподіляє обов'язки між її членами; визначає і змінює персональний склад Каб та Уряду; здійсн ін призначення; виступає як суб'єкт взаємодії Каб з ін держ інститутами, включаючи; забезп контроль виконання ріш Уряду. Пр-мін займає пости І лорда Казначейства та Міністра у справах держ служби. Прагнення британс прем'єрів звузити діапазон осіб, допущених до обговорення пит держ політ, зумовило виділення у складі «Внутр кабінету», що скл з 2-3 довірених міністрів кола. Звуження діапазону учасників дискусії в британс Каб сприяє і практика д-сті комітетів Кабінету, об'єднуюч кількох міністрів для обговор пит і підготовки ріш в окремій сфері держ упр-ня. Відносини Каб та Парлам будуються на принц колект відповідальності Каб за здійснювану ним політику перед Парлам, поєднуєт з індивід відповідальн міністрів за стан справ в очолюваному ним департаменті.

82. Конституційний розвиток Францї.   Фр ств в 1791 писану конституцію.  Після ІІ світ війни в 1946 Фр отримала саму демокр у своїй історії Конституцію, однак вона не змогла гарантувати політ стабільність в країні. Путч в Алжирі, що був тоді франц володінням, і загроза громад війни в метрополії спричинили прийняття 1.06.1958 закону про наділення генерала де Голля повноваж з вироблення нової Конст. Одночасно Конст законом від 3.06.1958 утв Консультативний комітет, який повинен був включити представників обох парламентс палат: нижньої - Нац зборів і верхньої - Ради республіки. Заг частка парламентаріїв у комітеті повинна була скл 2/3 членів. Відп до декрету від 16.07.1958 про Конст консультативному комітеті він включав 16 чл, які призн комісією заг голосув Нац зборів, і 10 чл, які призн аналогічною комісією Ради республіки, а 13 чл підбиралися Урядом з числа «компетентних осіб» і призначалися його декретом. Названий Комітет повинен був розглядати підготовлений Урядом проект з точки зору умов, встановл для Констит законом від 3.06.1958. Заг голосув повинно було залишатися джерелом вл, а законод і вик вл - бути похідними від такого голосув. Ці гілки вл повинні були бути розділені, а суд вл - зберігати незалежність, щоб забезп дотрим прав і свобод, що містяться в преамбулі Конст 1946 р. і в Декл прав люд і гром 1789 р. Уряд мав нести відповід перед Парлам. Конституц повинна була організув відносини Фр з народами її колоній. Делегований спосіб створ Констит суперечив колишнім фр традиціям: раніше всі республ конст розроблял виборними установами.   Підготовлений співробітниками Ш.де Голля проект Констит після обговор в Консультативн комітеті і в Раді міністрів був винесений на референ і схвал 28.10.1958. Так в історії Фр почався період, іменований П'ятою республікою. Конст 1958 стала 17-ою з 1789 р. і оформила 22-й за рахунком політ режим. Нова Конст стала іменувати колишній Фр Союз - юр об'єдн метрополії з її колоніальними володіннями . 4-міс перехідний період закінч опівночі 4.02.1959. За цей час Уряд дав 296 ордонансів, багато з яких могли бути затребувані тільки в майбутн. У резул такої делегації повноваж була ств нормат база нового конст режиму. Надалі Констит була кілька разів новеллізована. До сер 1996 вона зазнала 9 переглядів.  Важлива реформа була зробл в лист 1962: вона встан новий порядок обрання Презид Республ. Цей перегляд було оформлено на референдумі 28.10.1962.  20.12.1963 Конгресом було змінено час провед парламентс сесій (ст. 28). Конст законом від 29.10.1974, ратифікованим Конгресом, була змінена ст. 61 К та розширено коло суб'єктів, що мають право запиту Конст ради - органу конст контролю країни. Також Конгресом 18.06.1976 була перетвор ст. 7 К і уточнено порядок обрання глави д-ви. Наступна за рахунком процедура конст перегляду відбулася через більш як 15р.. Конст законом від 25.06.1992 було змінено ст. 2, 54 і 74 і включений новий розділ «Про Європ співтовариства і Європ союз». Цей конст закон також був схвал Конгресом. Трохи більше року тому, а саме Конст законом від 27.07.1993 було змінено ст. 65 і 68 і включено новий розділ «Про крим відповід членів Уряду» і нова ст. 93, за х-ером віднос до перех полож. Перегляд був ратифіков Конгресом. Через 4 міс Конст законом від 25.11.1993 в Конст була включ ст.53-1, що стос міжн угод про надання права притулку. Ратифікація поправки також була проведена Конгресом. Конст закон від 4.08.1995 змінив ст.11 (полож про референдум), 28 (норми про парламентс сесії) і ряд пов'язаних з нею ін статей, а також ст.26 (про парлам недоторкан) і скасував полож про Співтовар та перехідні полож Основн закону, вніс до конст тексту деякі пов'язані з цим ін зміни. І цей конст закон був схвалений Конгресом. Конст закон, прийн Конгресом 19.02.1996, змінив ст. 34 (повноваж Парлам), 39 (норми про процедури внесення фін законопроектів) і включив нову ст. 47-1 (про процедуру розгляду законопроектів про соц забезп). 

83. Президент Франції. Його повноваження і місце в системі держ органів. Презид належить центр місце в с-мі держ органів V республіки. Разом із урядом він утв центр викон вл. Він стежить за додерж К, забезп своїм арбітражем норм фун-ня держ інститутів, спадкоємність д-ви, вживає заходів щодо забезп її терит цілісності, забезп дотрим міжнар угод і договорів. През обир шляхом заг, прямого, рівного і таємного голосув. Строк повноваж 5р. Обмежень для переобрання не існує. Кандидат у Презид повинен задовол всім вимогам, що ставлят до осіб, які обир до Парлам. Нові вибори проводяться не раніш як через 20 і не пізніш як через 35 дн після відкриття вакансії. Період, коли През відсутній або не може здійсн свої ф-ції, не допуск ні голосуван довіри уряду, ні перегляд Констит. Існує 2 осн групи повноваж: - ті, що здійсн Презид самостійно: 1.Пр розпуску Нац зборів. 2.Пр призначати Пр-мін і за його поданням ін членів уряду, а також відкликати їх. При признач Пр-мін През доводиться враховувати позицію парт більшості Нац зборів. 3.Пр на пропозицію уряду під час сесії парлам або на спільну пропозицію 2 палат передавати на референд законопроект з пит орг-ції публ вл, екон або соц реформ і публ служб, що сприяють їм або дозволяють ратифікацію міжн дог, який не суперечить Конст, впливає на ф-ціонування держ інститутів. 4.Пр звертатися з посланнями до палат на їх роздільних засіданнях. 5.Пр на свій розсуд головувати в Раді мін. 6.Пр вводити в країні надзвич стан. 7.Пр звернення до Конст ради із запитами і призначення 1/3 його чл. 8.Презид - глава Збройн сил, він головує у вищих радах і комітетах Нац оборони. 9.Пр помилування. - ті, що потребують для свого здійснення контрасигнатури Прем'єр-міністра: скликання парлам на надзвич сесію; підпис декретів і ордонансів, прийнятих Радою мін; признач вищих цив і посадов осіб та їх усунення; ратифікація окремих міжн догов; признач дипломат представників; участь у розгляді законопроектом уряду.    През належить право зак ініціативи з пит, що стос конст переглядів, передачі законопроектів на референд; а також право відкладального вето на закони, прийняті парлам, або право зверн і до Конст ради на предмет відповідності закону Конст. Він представ країну в міжн відносинах; акредитує надзвич послів і посланників в іноз д-вах, а надзв посли та посланники цих держав акредитуються при ньому; веде переговори про уклад міжн догов і ратифікує їх, крім тих, для ратифікації яких потрібний закон, а для територ пит -ще й згода заінтересованого нас-ня. Має пр вводити в дію стратегічні ядерні сили, що надане йому звич декретом уряду. У сфері суд вл повноваж През істотно розширені порівняно з IV республ. Крім традиц для глави д-ви права помилув Презид став активно впливати на склад і д-сть Вищої ради магістратури, входячи до складу 2 її відділень і головуючи в ній. Це повноваж ефективно сприяє През у викон важл ф-ції гаранта незалежності суд вл. На практиці През має більші повнов, ніж ті, що належать йому за Осн законом. Він приймає ріш, якими втручається в компетенцію уряду, коли в парлам є “одноколірна” з През більшість, тобто коли През і парламентс більшість належать до 1 політ партії. През за Констит політично не є відповідальним. Він може бути засуджений лише за держ зраду, склад якої офіц не визначений. Обвинувачення може бути висунуто йому тільки 2 палатами парлам, що повинні прийняти ідентичне ріш відкритим голосув і абсолютною більшістю голосів своїх чл. Судить През в цьому разі Високий суд правосуддя, чл якого обираються в рівній к-сті Нац зборами і Сенатом зі свого складу після кожного повного або частков поновлення палат. Високий суд правосуддя скл з 24 суддів і 12 заступників. Офіц резиденція През - Єлисейський палац. През допомагає в його д-сті особистий апарат, що сягає кількох сотень чол. Апарат През скл: кабінет, ген секретаріат, військ комітет, чиновник для особливих доручень. Усі співробітники Єлисейського палацу призначаються та звільняються През на його власний розсуд.

84. Парламент Франції. Його структура, порядок формування і повноваження. Cкл.з Нац.зборів і Сенату (321 чл). Збираєт 1р на рік на сесію, що відкрив в 1-ий робоч день жовтня і закінч в остан роб день червня. К-сть днів, протягом яких палати можуть засідати, не повинна перевищ 120. Можуть проводитися як додатк засідання, так і надзвичайні сесії, відкриття і закриття яких здійсн декретом Презид респ. Члени парлам захищені депутатс індемнітетом, а з 1995 - обмеженим депут імунітетом. Вони мають вільний мандат при жорсткій фракційній парт дисципліні. Будь-який імперат мандат недійсний, права відкликання не існує. Суміщення депут мандата з держ посадами заборон. Для кер-цтва роботою кожна палата парлам ств бюро, до якого, крім голови палати, входять віце-голови, секретарі та квестори. Голов палати обир представник найбільш значної парт фракції в палаті. Гол Нац зборів обир на весь строк легіслатури (5 р), а гол Сенату - після кожного часткового поновлення цієї палати (сенат обир на 9 р і поновлюєт на 1/3 кожні 3 р). У палатах ств наради голів у складі гол і віце-голів, голів постійн комісій, голів парлам парт фракцій, 1-го з міністрів, а в нац зборах ще й ген доповідача фін комісії. На цих нарадах визн орг-ція обговор пит порядку денного. У палатах фр парлам відп до ч. 2 ст. 43 К, створ по 6 постійн комісій, що попередньо розгляд законопроекти й певною мірою контролюють д-сть уряду. Поряд із пост комісіями на вимогу уряду або за ріш відповідної палати можуть ств спец комісії для вивчення якогось конкретного законопроекту. До цих комісій на основі пропорційн пред-цтва вход 41 чл нижньої палати і 24 чл, що обир верхньою палатою. У разі необхідності ств на пріоритетних началах погоджувальні комісії і тимч спец комісії з розслідування і контролю, а також особливі комісії. Залежно від партійн належності парламентарі об'єдн у фракції, іменовані політ групами. У Нац зборах політ група повинна нараховувати не менше як 20 чл, а в Сенаті - не менше 14. Повноваж. Фр парлам має законод, контрол, суд, зовнішньополіт та ін повноваж. Здійсн законод д-сть, парлам приймає звич (прості) органічні та констит закони. Законода ініціатива належить пр-мін і парламентарям. Парлам може делегув свої законод повноваж уряду за умови тимчас х-еру такого делегування і наявності в уряді програми здійсн цих повноваж. За результ парлам контролю санкції до уряду може застосов тільки нижня палата. Вона може змусити уряд піти у відставку в резул винесення резолюції недовіри або відмови в довірі. У разі відмови в довірі уряд не може розпустити нижню палату, а верхня взагалі не підлягає розпуску. Право розпустити нижню палату має Президент. Зовнішньопол повноваж парлам зводяться до оголош війни, стану облоги та ратифікації міжн догов. До суд повноваж належить ств ним особл судів для розгляду справ вищих посад осіб -Високої палати правосуддя і Суду правосуддя республіки - й оголош амністії. Висока палата правосуддя форм для здійсн правосуддя стосовно През республіки за держ зраду, а Суд правосуддя республіки - для розгляду справ членів уряду з приводу злочинів або деліктів, вчинених ними при викон своїх ф-цій. Інституту імпічменту у Фр не існує.

85. Уряд Франції. Рада міністрів. Кабінет міністрів. Уряд - колегіал орган, що здійсн поряд або разом із Презид вик вл. Уряд Фр має своєрідну стр-ру. Він виступає у формі Ради мін, що об'єднує усіх його членів під головуванням Презид. Засідання у разі відсутності Презид іменуються Радою кабінету. Прем'єр-міністр може головувати в Раді мін тільки за спец повноваж Презид і за визначеним порядком денним. У Конст вказуються питан, які підлягають обов'язк розгляду в Раді мін. Усі найважлив проекти регламентарних норматив актів, проекти законів, рішен про постановку пит про довіру, про провед референдуму, призначен на вищі держ посади та деякі ін підлягають обговор в Раді мін. Ін повноваж здійсн на засідан Ради кабінету під головуванням Пр-мін. Формування уряду належить до компетенції Презид. През добирає кандидатуру на посаду Пр-мін і призначає його. Пр-мін добирає міністрів і представляє Презид, який призначає їх. Хоча призначення Пр-мін є особистим правом Презид, проте при цьому він змушений враховувати розстановку політ сил у Нац зборах, довіру яких повинен мати уряд.    Новий уряд за Констит не зобов'язаний подавати свою програму і склад на затвердж нижньої палати парлам. Проте уряд на власний розсуд просить Нац збори про схвал урядової програми або заяви з пит загал політики. Уряд несе колект відп-сть перед Нац зборами. Групою депутатів Нац зборів може бути поставлена на голосув резолюція недовіри. Голосуван за резолюцією недовіри проводиться не раніше 48 год після її надходжен до Бюро Нац зборів. Для її прийняття необхідна абсолютна більшість голосів депут.    У випадку відмови в довірі або прийняття резолюції недовіри Пр-мін повинен вручити Презид заяву про відставку уряду. Остаточне рішен приймає Презид, який може прийняти відставку уряду і призначити нового Пр-мін або прийняти рішен про достроковий розпуск Нац зборів і признач нових виборів. Констит заснувала інститут несумісності посади члена уряду з володінням парламентс мандатом, з якоюсь посадою проф пред-цтва загальнонац х-еру, а також з будь-якою держ службою або проф д-стю. Водночас зак-ством не заборон поєднувати членство в уряді з мандатом комунал радника, з посадою мера і навіть голови ген та регіонал ради. Повноваж уряду здійсн або разом із Президентом Республіки, або кабінетом, або одноособово Пр-мін. Констит підкреслює особливу роль Пр-мін. Він керує д-стю уряду, відповідає за нац оборону, забезп викон законів, здійсн регламентарні повноваж і призн на цив та військ посади. Окремі свої повноваж він може делегувати міністрам. Пр-мін належить право зак ініціативи. Для визначення відповідності прийнятого парлам законопроекту Конст він має право звертатися до Конст ради. На пропозицію Пр-мін склик надзвич сесії парлам, проводяться закриті засідання палат у формі секретного комітету і можуть подовжуватися строки чергових сесій парлам. Велике знач має також і те, що деякі важливі повноваж Презид здійсн на пропозицію або після консультацій з Пр-мін; Пр-мін у здійсн його ф-цій допомагає ген секретар уряду, а також власні служби - кабінет Пр-міністра, ген секретаріати планування, оборони та ін.