- •1.Державне право зарубіжних країн як наука та навчальна дисципліна.
- •4 Джерела дпзк
- •11. Форма конституцій
- •12. Структура конституцій
- •13. Порядок прийняття, зміни і скасування конституції.
- •1. Представницьким органом:
- •2. Народ(референдум)
- •3.Главою держави ( Монарх)
- •15. Прийняття конституції виборчим корпусом.
- •14. Прийняття конституції представницькими органами.
- •21. Поняття громадянства (гр)/підданства/. Проблема полі громадянства. Режим іноземців.
- •22. Способи придбання громадянства:
- •23. Способи припинення громадянства
- •24. Особисті /громадянські/ права, свободи і обов’язки.
- •25. Політичні права, свободи, обовязки
- •26. Економічні, соціальні і культурні права, свободи, обов’язки.
- •27.(76) Конституція Великої Британії, її складові частини.
- •29.Основні види політичних партій в зарубіжних країнах.
- •1.За партійною шкалою:
- •2. В залежності від того :
- •3. В залежності від:
- •30.Організаційна структура політичних партій.
- •2)Організаційно неоформленні.
- •31. Партійна система зарубіжних країн. Види партійних систем.
- •32.Форма правління зарубіжних країн.
- •33.Монархія – поняття і сутність. Основні ознаки монархії. Види монархій.
- •34. Республіка – поняття і сутність. Основні ознаки республіки. Види республік.
- •35.Форма державного устрою в зарубіжних країнах.
- •36.Унітарна держава,її ознаки.
- •37. Федеративний устрій, основні ознаки.
- •38. Розподілення компетенції між федераціїю та її суб’єктами.
- •39. Державний режим, його співвідношення з політичним режимом
- •40. Ознаки та види антидемократичного режиму
- •41.Ознаки і види демократичного режиму.
- •42.Парламентський і міністеріальний державні режими.
- •43.Поняття і принципи виборчого права. Активне і пасивне виборче право. Виборчі цензи.
- •44. Поняття і види виборів.
- •45. Поняття виборчої системи. Мажоритарна і пропорційна виборчі системи.
- •51.Правове положення комітетів парламенту.
- •52.Статус парламентарія. Юридична природа депутатського мандата. Парламентський імунітет, індемнітет.
- •54.Контроль парламентів за діяльністю урядів у парламентарних країнах.
- •55.Глава держави : поняття, основні ознаки і види. Місце голови держави в системі органів державної влади.
- •56.Монарх. Правове положення. Порядок успадкування престолу
- •57.Президент. Правове положення президента.
- •59.Повноваження, обов`язки і відповідальність президента
- •60. Місце уряду в системі вищих органів державної влади.
- •61. Види урядів (у.).
- •62. Склад урядів.
- •63. Порядок формування урядів і його залежність від форми правління.
- •64. Повноваження урядів.
- •65. Інститут конституційного контролю/нагляду/ в зарубіжних країнах (к.).
- •66.Початок конституційного розвитку в Північній Америці .
- •67. Конституція 1787 р. Сша і її специфічні риси
- •68. Біль про права . Конституційний статус особливості у сша .
- •70. Конгрес сша. Правове положення і повноваження палат . Посадові особи палат.
- •77. Роль монарха Великої Британії в управлінні державою. Королівські прерогативи.
- •78.Парламент Великобританії,його правове положення і структура.
- •79.Комітети британського парламенту.Їх види та повноваження.
- •80.Порядок формування палат парламенту Великої Британії.
- •86. Органи конституційного контролю Франції. Порядок формування і компетенція Конституційної Ради Франції.
- •87. Регіональне і місцеве управління і самоврядування у Франції.
- •91. Федеральний парламент фрн. Правове положення і повноваження палат. Законодавчий процес в фрн.
- •92. Федеральний уряд і канцлер Німеччини.
- •93.Конституційний контроль в фрн.
- •94. Муніципальна система фрн.
- •95. Політична система Японії.
- •96. Конституція Японії 1947 року
- •97. Правове положення імператора
- •98. П. , його структура. Способи прийняття законів
- •99. Уряд , його склад і порядок формування.
13. Порядок прийняття, зміни і скасування конституції.
Необхідність у розробці і прийнятті нової К. виникає в декількох випадках:
- При створенні нової незалежної держави;
- При революційних змінах державного ладу;
- При еволюційних змінах у суспільному житті, які являються настільки суттєвими, що внесення змін і доповнень до конституції для приведення її у відповідність існуючим реаліям суспільного і правового життя недостатньо. У цьому випадку зазвичай використовується текст попередньої конституції
Органи, які можуть опрацювати прийняття конституції:
1.Представницькі органи( найбільш демократична конституція), вони можуть бути:
*Парламент(конституція – незалежна, установча, проходить 3 читання. Парламент дуже навантажений, тому конституція розробляється довго)
*Установчі збори(обираються для розробки конституції, можливе і її прийняття. Дуже тривалий процес: вибори – постійна робота(безперервна) – високоякісний проект К.)
2. Населення(народна конституція(Радянські часи), це переважно антидемократична конституція 2011р. Ісландія оголосила про розробку конституцію населенням. Група(25 осіб) створила за допомогою консультації Конституції і на референдумі вона була прийняття)
3. Комісія при главі держави, монарха, президента(конституційна асамблея України)
4.Політична партія чи громадська організація(ці проекти неякісні. Інколи ці проекти приймають, коли партія прийшла або мирним шляхом або революційним до влади).
Прийняття конституції(це, на сам перед, легалізація К., яка стає законним документом, володіючи вищою юридичною силою). За способом прийняття конституції поділяються на народні та октройовану (даровані).Народні конституції можуть прийматися народом безпосередньо шляхом референдуму або представницьким органом.
1. Представницьким органом:
А)Установчими зборами
Б)Парламентом
2. Народ(референдум)
Виборчий корпус – населення
3.Главою держави ( Монарх)
Октройовану (фр. octroyer - дарувати) визнаються констатуєції, введені одностороннім актом глави держави, перш за все монарха. Октройованими були багато старі конституції, але і в даний час такий спосіб ще використовується в абсолютних і дуалістичних монархіях (Кувейті, Саудівській Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратах). В умовах розпаду колоніальної системи октройованія набуло ще одну форму: метрополія дарувала конституцію колонії, що була незалежною державою. Ці конституції приймалися у формі акта британського монарха - наказу в таємній раді, хоча по суті, завжди були урядовим правотворчістю. Прийняття конституції шляхом октройованія, а тим більше надзвичайним органом або керівним органом політичної партії, не є демократичним способом встановлення основного закону, оскільки в першу чергу закріплює інтереси такого суб’єкта, найчастіше не збігаються з інтересами суспільства, зводить їх в ранг норм права, що володіють вищою юридичною силою. Вчені також відзначають, що ознаки октройованія має дарування Корану, маючого вищу юридичну силу в ряді держав, використовуючи мусульманське право.
Внесення змін до конституції:
1. Жорсткі(відносяться такі конституції, порядок зміни яких ускладнений у порівнянні з порядком прийняття і зміни звичайних законів. Це виступає в якості важливого способу забезпечення стабільності конституційних положень. В залежності від конкретних способів зміни основних законів варіюється рівень їх жорсткості. При цьому не існує чітких критеріїв, за якими можна визначити ступінь жорсткості тієї чи іншої конституції .
Найпоширенішими способами, що ускладнюють процедуру нанесення конституційних поправок, є:
їх прийняття кваліфікованою більшістю голосів (2/3, 3/5, 3/4; (ФРН, Португалія);
встановлення повторного голосування - подвійного вотуму (просто, коли два голосування проходять протягом однієї сесії або на різних сесіях, але однієї легіслатури, або складного, коли поправка приймається тільки різними складами парламенту) (Греція, Литва, Норвегія);
перевибори парламенту спеціально для ухвалення К, новим складом парламенту (Люксембург, Нідерланди);
затвердження поправок на референдумі (Японія, Таджикистан)
ратифікації поправок законодавчими органами суб’єктів федерації (США).
2. Гнучкі( визнаються конституції, порядок зміни яких не відрізняється від процесу прийняття або зміни звичайних законів(Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, а також Новій Зеландії))
