- •1.Державне право зарубіжних країн як наука та навчальна дисципліна.
- •4 Джерела дпзк
- •11. Форма конституцій
- •12. Структура конституцій
- •13. Порядок прийняття, зміни і скасування конституції.
- •1. Представницьким органом:
- •2. Народ(референдум)
- •3.Главою держави ( Монарх)
- •15. Прийняття конституції виборчим корпусом.
- •14. Прийняття конституції представницькими органами.
- •21. Поняття громадянства (гр)/підданства/. Проблема полі громадянства. Режим іноземців.
- •22. Способи придбання громадянства:
- •23. Способи припинення громадянства
- •24. Особисті /громадянські/ права, свободи і обов’язки.
- •25. Політичні права, свободи, обовязки
- •26. Економічні, соціальні і культурні права, свободи, обов’язки.
- •27.(76) Конституція Великої Британії, її складові частини.
- •29.Основні види політичних партій в зарубіжних країнах.
- •1.За партійною шкалою:
- •2. В залежності від того :
- •3. В залежності від:
- •30.Організаційна структура політичних партій.
- •2)Організаційно неоформленні.
- •31. Партійна система зарубіжних країн. Види партійних систем.
- •32.Форма правління зарубіжних країн.
- •33.Монархія – поняття і сутність. Основні ознаки монархії. Види монархій.
- •34. Республіка – поняття і сутність. Основні ознаки республіки. Види республік.
- •35.Форма державного устрою в зарубіжних країнах.
- •36.Унітарна держава,її ознаки.
- •37. Федеративний устрій, основні ознаки.
- •38. Розподілення компетенції між федераціїю та її суб’єктами.
- •39. Державний режим, його співвідношення з політичним режимом
- •40. Ознаки та види антидемократичного режиму
- •41.Ознаки і види демократичного режиму.
- •42.Парламентський і міністеріальний державні режими.
- •43.Поняття і принципи виборчого права. Активне і пасивне виборче право. Виборчі цензи.
- •44. Поняття і види виборів.
- •45. Поняття виборчої системи. Мажоритарна і пропорційна виборчі системи.
- •51.Правове положення комітетів парламенту.
- •52.Статус парламентарія. Юридична природа депутатського мандата. Парламентський імунітет, індемнітет.
- •54.Контроль парламентів за діяльністю урядів у парламентарних країнах.
- •55.Глава держави : поняття, основні ознаки і види. Місце голови держави в системі органів державної влади.
- •56.Монарх. Правове положення. Порядок успадкування престолу
- •57.Президент. Правове положення президента.
- •59.Повноваження, обов`язки і відповідальність президента
- •60. Місце уряду в системі вищих органів державної влади.
- •61. Види урядів (у.).
- •62. Склад урядів.
- •63. Порядок формування урядів і його залежність від форми правління.
- •64. Повноваження урядів.
- •65. Інститут конституційного контролю/нагляду/ в зарубіжних країнах (к.).
- •66.Початок конституційного розвитку в Північній Америці .
- •67. Конституція 1787 р. Сша і її специфічні риси
- •68. Біль про права . Конституційний статус особливості у сша .
- •70. Конгрес сша. Правове положення і повноваження палат . Посадові особи палат.
- •77. Роль монарха Великої Британії в управлінні державою. Королівські прерогативи.
- •78.Парламент Великобританії,його правове положення і структура.
- •79.Комітети британського парламенту.Їх види та повноваження.
- •80.Порядок формування палат парламенту Великої Британії.
- •86. Органи конституційного контролю Франції. Порядок формування і компетенція Конституційної Ради Франції.
- •87. Регіональне і місцеве управління і самоврядування у Франції.
- •91. Федеральний парламент фрн. Правове положення і повноваження палат. Законодавчий процес в фрн.
- •92. Федеральний уряд і канцлер Німеччини.
- •93.Конституційний контроль в фрн.
- •94. Муніципальна система фрн.
- •95. Політична система Японії.
- •96. Конституція Японії 1947 року
- •97. Правове положення імператора
- •98. П. , його структура. Способи прийняття законів
- •99. Уряд , його склад і порядок формування.
86. Органи конституційного контролю Франції. Порядок формування і компетенція Конституційної Ради Франції.
Встановлення Конституцією П'ятої Республіки Конституційної ради Франції стала першим кроком у напрямку створення в державі системи конституційного контролю.
У тексті Конституції питань організації та діяльності Конституційної ради присвячений Розділ VII, а також ряд норм інших розділів.
Конституційна рада Франції складається з дев'яти членів, які призначаються на дев'ять років без права перепризначення. Трьох членів призначає Президент Республіки, трьох - голова Національних зборів, трьох - голова Сенату.
У Конституційну раду також довічно входять колишні Президенти Республіки.
Очолює Конституційний раду голова, який призначається Президентом Республіки. Особливістю статусу Голови Конституційної ради є належне йому право вирішального голосу у випадку, якщо голоси членів Ради розділилися порівну.
Основною функцією Конституційної ради є перевірка конституційності законів, регламентів палат парламенту і міжнародних договорів.
Закони перевіряються до їх промульгації, міжнародні договори - до їх ратифікації, а регламенти палат - до набрання ними чинності.
Органічні закони і регламенти палат підлягають обов'язковій перевірці на конституційність, а звичайні закони та міжнародні договори - у разі звернення з відповідним запитом до Конституційної ради Президента Республіки, Прем'єр-міністра, голів палат Парламенту або шістдесяти членів однієї з палат.
Винесене Конституційною радою рішення не підлягає оскарженню і є обов'язковими для органів публічної влади і для всіх адміністративних та судових органів.
Рада отримала право розглядати питання про конституційність законів, що вступили в силу з відповідним зверненням Касаційного суду або Державної ради.
Крім контролю конституційності, Конституційна рада виконує і ряд інших функцій, у тому числі:
- Контролює дотримання процедури ініціювання законодавчого;
- Консультує Президента Республіки в процесі прийняття ним надзвичайних повноважень і перевіряє наявність підстав для продовження використання Президентом надзвичайних повноважень;
- Перевіряє на прийнятність поправки до розглянутого Парламенту законопроекту (ст. 41 Конституції);
- Перевіряє законодавчі акти Парламенту на дотримання меж законодавчої компетенції (ст. 37 Конституції);
- Стежить за правильністю обрання Президента Республіки;
- Виносить рішення про правильність обрання депутатів і Сенаторів у разі її заперечування;
- Стежить за правильністю проведення всіх заходів конституційних, законодавчого та європейського референдумів та оголошує їх результат;
- Встановлює, за зверненням Уряду Франції, неможливість виконання Президентом Республіки своїх повноважень;
- Встановлює наявність обставин несумісності депутатського мандата і, за зверненням бюро палат або Міністра юстиції, декларує припинення повноважень депутата.
Частина функцій по забезпеченню конституційності як законів, так і актів Ради міністрів лежить на Державній раді Франції. Державна рада перевіряє всі урядові законопроекти та проекти ордонансів, перш ніж вони будуть винесені на Раду міністрів.
Крім того, Державна рада перевіряє проекти найбільш важливих декретів. Перевіряються всі ці проекти нормативних актів з точки зору відповідності їх Конституції і законам, відповідності їх формі дотримання (предмету регулювання), загальній адміністративній допустимості.
