- •1.Державне право зарубіжних країн як наука та навчальна дисципліна.
- •4 Джерела дпзк
- •11. Форма конституцій
- •12. Структура конституцій
- •13. Порядок прийняття, зміни і скасування конституції.
- •1. Представницьким органом:
- •2. Народ(референдум)
- •3.Главою держави ( Монарх)
- •15. Прийняття конституції виборчим корпусом.
- •14. Прийняття конституції представницькими органами.
- •21. Поняття громадянства (гр)/підданства/. Проблема полі громадянства. Режим іноземців.
- •22. Способи придбання громадянства:
- •23. Способи припинення громадянства
- •24. Особисті /громадянські/ права, свободи і обов’язки.
- •25. Політичні права, свободи, обовязки
- •26. Економічні, соціальні і культурні права, свободи, обов’язки.
- •27.(76) Конституція Великої Британії, її складові частини.
- •29.Основні види політичних партій в зарубіжних країнах.
- •1.За партійною шкалою:
- •2. В залежності від того :
- •3. В залежності від:
- •30.Організаційна структура політичних партій.
- •2)Організаційно неоформленні.
- •31. Партійна система зарубіжних країн. Види партійних систем.
- •32.Форма правління зарубіжних країн.
- •33.Монархія – поняття і сутність. Основні ознаки монархії. Види монархій.
- •34. Республіка – поняття і сутність. Основні ознаки республіки. Види республік.
- •35.Форма державного устрою в зарубіжних країнах.
- •36.Унітарна держава,її ознаки.
- •37. Федеративний устрій, основні ознаки.
- •38. Розподілення компетенції між федераціїю та її суб’єктами.
- •39. Державний режим, його співвідношення з політичним режимом
- •40. Ознаки та види антидемократичного режиму
- •41.Ознаки і види демократичного режиму.
- •42.Парламентський і міністеріальний державні режими.
- •43.Поняття і принципи виборчого права. Активне і пасивне виборче право. Виборчі цензи.
- •44. Поняття і види виборів.
- •45. Поняття виборчої системи. Мажоритарна і пропорційна виборчі системи.
- •51.Правове положення комітетів парламенту.
- •52.Статус парламентарія. Юридична природа депутатського мандата. Парламентський імунітет, індемнітет.
- •54.Контроль парламентів за діяльністю урядів у парламентарних країнах.
- •55.Глава держави : поняття, основні ознаки і види. Місце голови держави в системі органів державної влади.
- •56.Монарх. Правове положення. Порядок успадкування престолу
- •57.Президент. Правове положення президента.
- •59.Повноваження, обов`язки і відповідальність президента
- •60. Місце уряду в системі вищих органів державної влади.
- •61. Види урядів (у.).
- •62. Склад урядів.
- •63. Порядок формування урядів і його залежність від форми правління.
- •64. Повноваження урядів.
- •65. Інститут конституційного контролю/нагляду/ в зарубіжних країнах (к.).
- •66.Початок конституційного розвитку в Північній Америці .
- •67. Конституція 1787 р. Сша і її специфічні риси
- •68. Біль про права . Конституційний статус особливості у сша .
- •70. Конгрес сша. Правове положення і повноваження палат . Посадові особи палат.
- •77. Роль монарха Великої Британії в управлінні державою. Королівські прерогативи.
- •78.Парламент Великобританії,його правове положення і структура.
- •79.Комітети британського парламенту.Їх види та повноваження.
- •80.Порядок формування палат парламенту Великої Британії.
- •86. Органи конституційного контролю Франції. Порядок формування і компетенція Конституційної Ради Франції.
- •87. Регіональне і місцеве управління і самоврядування у Франції.
- •91. Федеральний парламент фрн. Правове положення і повноваження палат. Законодавчий процес в фрн.
- •92. Федеральний уряд і канцлер Німеччини.
- •93.Конституційний контроль в фрн.
- •94. Муніципальна система фрн.
- •95. Політична система Японії.
- •96. Конституція Японії 1947 року
- •97. Правове положення імператора
- •98. П. , його структура. Способи прийняття законів
- •99. Уряд , його склад і порядок формування.
92. Федеральний уряд і канцлер Німеччини.
Виконавчу владу в ФРН очолює Фед. Уряд під керуванням фед. Канцлера. Відпов. До осн закону 1949р канцлер обирається Бундестагом за пропозицією Ф. Президента. Вважається обраним кандидат, що отримав більшість голосів Бундестагу. Повноваження канцлера починаються з моменту його призначення на посаду,і не мають визначеного строку. У будь якому випадку припиняються з моменту першого засідання Бундестагу нового скликання. Бундестаг може виразити недовіру до канцлера. Для цього – більшістю голосів обирають наступника канцлера і звертаються до Ф. Президента з проханням замінити Ф.канцлера. Ф. Пре-т повинен задовольнити це прохання, і між пропозицією про вираження недовіри і виборами повинно пройти 48 годин. Ф. канцлер також може зініціювати розпуск Бундестагу. Ф. канцлер є одним із найбільш впливових посадових осіб в країні, практично персоніфіковує собою Ф. Уряд(кабінет). Канцлер головує на засіданнях кабінету. Він визначає основні напрямки його політики і відповідає за його діяльність. Йому надано право формувати уряд. Канцлер пропонує кандидатури на посади міністрів президенту, а П. затверджує їх. Такий же порядок передбачений для усунення міністрів з постів. Крім того повноваження міністрів в любому випадку припиняються з моменту першого засідання Бундестагу нового скликання. А також з будь-яким припиненням повноважень канцлера. Фед. Уряд діє на основі принципів – 1.політичного лідерства канцлера; 2. Спільного прийняття рішень Кабінетом – принцип колегіальності в роботі уряду; 3. Принцип міністеріальної автономії – кожен міністр відповідальний за роботу власного міністерства і несе відповідальність за прийнятті ним рішення.
93.Конституційний контроль в фрн.
Судова влада в ФРН на фед . рівні представлена судами заг. Юрисдикції і спеціальним органом конституційного контролю - федеральним конституційним судом(далі – суд). Суд покликаний слідкувати за тим, щоб органи публічної влади федерації і її суб’єктів виконували положення Осн. Закону, в т.ч. ті що стосуються прав і свобод людини і громадянина. З моменту створення в 1941р знаходиться в м. Карлсруе для того, щоб мінімізувати політичний вплив центральних органів держ влади, що знаходяться в м.Берлін. суд складається з 16 членів. Вони обираються Бундестагом і Бундесратом порівну (більшістю в 2/3 голосів), строком на 12р. переобрання членів не допускається. Заборонено суміщення посад – члени суду не можуть входити в склад Бундестагу, Бундесрату, Фед. Уряду або відповідних органів земель. В складі Суду діє 2 Сенати, по 8 членів в кожному. Перший Сенат очолює Віце-Президент, а другий – Президент. В кожному Сенаті діє по 3 палати, що складаються з 3 членів Суду. Палати приймають попередні рішення про початок провадження по справі. В деяких випадках Суд збирається в повному складі на пленарні засідання для прийняття організаційних і деяких інших питань. Суд приймає рішення: - про тлумачення Основного Закону у зв’язку зі спорами про об’єм прав і обов’язків будь якого верховного органу влади Федерації або інших сторін, що наділені Осн Законом чи Регламентом верховного органу влади Федерації правами, які вони можуть здійснювати самостійно; - за наявності розбіжностей чи сумнівів щодо того, чи відповідає федеральне право або право землі за своєю формою чи своїм змістом Осн Закону – за клопотанням Федерального уряду, уряду землі чи 1/3 членів Бундестагу; - за наявності розбіжностей відносно прав і обов’язків Федерації і земель; - за іншими публічно-правовими спорами між Федерацією і землями, між землями або в межах однієї землі, якщо не передбачений інший порядок судового розгляду; - за конституційними скаргами, які можуть бути подані будь якою особою, яка стверджує, що державна влада порушила одне з її основних прав; - в інших випадках, передбачених осн Законом. Рішення суду є остаточними, і всі органи публічної влади використовують їх як прецеденти.
