- •11.Закони та підзаконні нормативно-правові акти як джерела трудового права
- •12.Акти соціального діалогу як джерела трудового права
- •13. Локальні нормативно-правові акти як джерела трудового права
- •1.Предмет трудового права
- •2.Поняття та особливості Індивідуальних трудових відносин
- •3.Колективні трудові відносини
- •4.Метод трудового права
- •5.Система трудового права і трудового законодавства
- •6.Відмежування трудового права від суміжних галузей права
- •7.Поняття джерел трудового права
- •8.Ку як основне джерело
- •9.Кодекс законів про працю України
- •10.Конвенція і Рекомендації моп як джерела трудового права
- •11.Закони та підзаконні нормативно-правові акти як джерела трудового права
- •12.Акти соціального діалогу як джерела трудового права
- •13. Локальні нормативно-правові акти як джерела трудового права
- •14.Принципи правового регулювання індивідуальних трудових відносин
- •15.Принципи правового регулювання колективних трудових відносин
- •16. Єдність і диференціація правового регулювання трудових відносин
- •17.Поняття і класифікація суб’єктів трудового права
- •18.Трудова правосуб’єктність працівників
- •19. Трудова правосуб’єктність роботодавця
- •20.Трудовий колектив як суб’єкт трудового права
- •21.Державні гарантії у сфері зайнятості
- •22.Заходи щодо сприяння зайнятості населення
- •23.Правовий статус безробітного
- •24.Поняття трудового договору
- •25.Сторони трудового договору
- •26.Зміст і форма трудового договору
- •27.Юридичні гарантії при прийомі на роботу
- •28.Загальний порядок укладення трудового договору
- •29.Випробування при прийнятті на роботу
- •30.Види трудових договорів
- •31.Контракт
- •32.Особливості трудового договору з прокурорсько-слідчими працівниками
- •33.Переведення на іншу роботу
- •34.Порядок переведення працівників на іншу роботу
- •35.Зміна істотних умов праці
- •36.Атестація працівників
- •37.Поняття і випадки відсторонення від роботи
- •38.Загальна характеристика підстави припинення трудового договору
- •39.Підстави припинення трудового договору
- •40.Розірвання трудового договору за ініціативою працівника
- •41. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця, які не містять вини працівника
- •44.Порядок звільнення працівників і проведення розрахунку.Вихідна допомога
- •45.Поняття робочого часу і його правове регулювання
- •46.Види робочого часу
- •47.Режим та облік робочого часу і порядок його встановлення. Ненормований робочий день. Гнучкий робочий час. Вахтовий метод роботи
- •48.Надурочні роботи
- •49.Поняття і види часу відпочинку
- •50.Право працівника на відпустку
- •51.Щорічна основна відпустка
- •52.Щорічна додаткова відпустка
- •53.Відпустка у зв`язку з навчанням. Творчі відпустки
- •54.Соціальні відпустки
- •55.Відпустки без збереження зарплати
- •56.Заробітна плата
- •57.Мінімальна зарплата
- •58.Тарифна система та її елементи
- •59.Система заробітної плати
- •60.Сфери регулювання оплати праці
- •61.Права працівників на оплату праці та їх захист
- •62.Премії і винагороди за підсумками роботи за рік
- •63.Поняття та види гарантійних виплат
- •64.Поняття та види компенсаційних виплат
- •65.Дисципліна праці
- •66.Правове регулювання внутрішнього трудового порядку
- •67.Заохочення
- •68.Поняття і види дисциплінарної відповідальності працівників
- •69.Підстава і умови дисциплінарної відповідальності працівників
- •70.Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень
- •72.Поняття, значення і функції матеріальної відповідальності сторін трудового договору
- •73.Види матеріальної відповідальності працівників
- •74.Порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником роботодавцю
- •75.Підстави,умови і види матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові
- •76. Організація охорони праці на підприємстві
- •77.Організаційно правові форми забезпечення охорони праці
- •78.Охорона праці жінок, молоді та осіб із заниженою працездатністю
- •79.Трудові спори
- •80.Система органів розгляду трудових спорів
- •83.Колективні трудові спори
- •84.Страйк
- •87.Соціальний діалог у сфері праці
- •88.Поняття, функції, права та обов`язки профспілок
- •89.Поняття, предмет та метод права соціального забезпечення
- •93.Закони України та підзаконні нпа в галузі соцзабезпечення
- •94.Міжнародно правові акти як джерела права соцзабезпечення
- •95.Суб`єкти, об`єкт та зміст правовідносин у сфері соцзабезпечення
- •96.Соціальні ризики:поняття і класифікація
- •97.Державні соціальні стандарти
- •98.Прожитковий мінімум
- •99.Організаційно-правові форми соцзабезпечення
- •100.Види соцзабезпечення
- •101.Поняття і види стажу
- •102.Спеціальний стаж
- •103.Страховий стаж
- •104.Докази трудового та страхового стажу
- •105.Поняття, принципи та види загальнообовязкового державного соціального страхування
- •106.Єдиний внесок
- •107.Державне пенсійне страхування
- •108.Пенсії за віком
- •109.Пільгове пенсійне забезпечення
- •110.Пенсії по інвалідності
- •111.Пенсії по втраті годувальника
- •112.Пенсії за вислугу років
- •113.Порядок призначення та перерахунку пенсій
- •114.Соцстрахування на випадок безробіття
- •116.Тимчасова втрата працездатності
- •118.Нещасний випадок
- •120.Загальна характеристика медичного страхування
- •121.Порядок та умови призначення і виплати допомог у звязку з вагітністю та пологами
- •122. Порядок та умови призначення і виплати допомог при народженні дитини
- •123.По догляду за дитиною
- •124.На дітей одиноким матерям
- •125.Дітям інвалідам та інвалідам з дитинства
- •126.Малозабезпеченим сім`ям
- •127.Соціальні послуги:форми, види та умови їх укладання
- •128.Соціальні пільги, як правовий засіб соцзахисту
67.Заохочення
Заохочення — це своєрідна форма позитивної оцінки результатів праці працівника у процесі виконання ним своєї трудової функції; один із засобів забезпечення належної трудової дисципліни.
Заохочення застосовуються роботодавцем разом або за погодженням з профспілками. Відсутність профспілкового комітету не позбавляє роботодавця права самостійно застосувати до працівника будь-який вид заохочення.
У законодавстві немає обмежень щодо кількості заохочень, які одночасно можна застосовувати до працівника.
Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) роботодавця, доводяться до відома всього трудового колективу та заносяться у трудову книжку працівника.
До працівників можуть застосовуватись будь-які заохочення, що обумовлені в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку (ст. 143 КЗпП). На практиці можуть застосовуватись матеріальні чи моральні (за формою), індивідуальні чи колективні (за суб'єктом) заохочення. До працівників, на яких поширюється чинність статутів та положень про дисципліну, застосовуються також заохочення, передбачені цими статутами та положеннями. Так, згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України прокурорсько-слідчі працівники та працівники інших установ прокуратури заохочуються подякою, грошовою премією, подарунком, цінним подарунком, достроковим присвоєнням класного чину або підвищенням у класному чині, нагородженням нагрудним знаком "Почесний працівник прокуратури України". За особливі заслуги в роботі працівник прокуратури може бути представлений до нагороди державними нагородами і присвоєння почесного звання "Заслужений юрист України".
68.Поняття і види дисциплінарної відповідальності працівників
Дисциплінарна відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності за трудовим правом. Вона полягає в обов'язку працівника нести відповідальність за вчинене ним порушення трудової дисципліни перед роботодавцем і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.
Виділяють 2 види дисциплінарної відповідальності: 1) загальну (санкції такої відповідальності застосовуються до всіх без винятку працівників); 2) спеціальну (застосовується на підставі окремих нормативно-правових актів: статутів, положень, законів і поширюється лише на визначене коло працівників).
Загальна дисциплінарна відповідальність передбачена ст. 147 КЗпП України.
КЗпП визначає 2 види дисциплінарних стягнень: догана та звільнення. Перелік дисциплінарних стягнень загального характеру є вичерпним.
69.Підстава і умови дисциплінарної відповідальності працівників
Підставою дисциплінарної відповідальності є трудове правопорушення — протиправне діяння, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні працівником трудових обов'язків.
Вирізняють два види трудового правопорушення — дисциплінарний проступок і трудове майнове правопорушення.
Загальним для цих правопорушень є невиконання працівником саме трудових обов'язків. Особливості кожного із зазначених видів правопорушення зумовлюють застосування у трудовому праві двох видів відповідальності — дисциплінарної і матеріальної.
Потрібно наголосити, що сфера дії норм матеріальної відповідальності працівників значно ширша від сфери дії дисциплінарної відповідальності, оскільки стягнення за порушення трудової дисципліни застосовуються лише за дисциплінарний проступок, а матеріальна відповідальність настає і за адміністративне правопорушення, і за вчинення злочину, якщо останні пов'язані із заподіянням шкоди роботодавцеві, з яким працівник перебуває у трудових відносинах.
Слід врахувати, що стягнення за порушення трудової дисципліни можуть не застосовуватися, а до окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного та громадського впливу (ст. 140 КЗпП).
Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок. У КЗпП не дається поняття дисциплінарного проступку й не розкриваються його обов'язкові елементи. Для дисциплінарного проступку характерні певні особливості.
Суб'єктом дисциплінарного проступку може бути громадянин, який перебуває у трудових правовідносинах з роботодавцем і порушив трудову дисципліну.
