102.Спеціальний стаж

Спец. труд. стаж – тривалість роботи у певних галузях народного господарства, у певних умовах праці, у визначених місцевостях чи природнокліматичних умовах, за професіями, посадами, а також деяких видів суспільно-корисної діяльності. Спец. труд. стаж, якому надається значення юрид. факту для виникнення соц.-забез. правовідносин, поділяється на 2 види: 1) спец. стаж, який дає право на признач. пільгового пенсійного забез. в солідарній системі загальнообов'язк. держ. пенсійного страхування на підставі З «Про загальнообов. держ. пенсійне страхування »; 2) так звана вислугу років як особливий вид спец. страхового стажу, що зумовлює виникнення права на пенсію за вислугу років, якщо це передбачено спец. законами.

103.Страховий стаж

Страховий стаж – це період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому держ. соц. страхуванню та нею сплачуються внески на страхування, якщо ін. не передбач. законодавством. Застрахованою є фіз. особа, на користь якої здійснюється загальнообов’язкове держ. соц. страхування. Ними можуть бути громадяни Укр., іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають на території Укр. Чим більша тривалість страхового стажу, тим більшими зазвичай є розміри соц. страхових виплат. Страховий стаж є юрид. фактом, з яким пов'язано призначення усіх видів пенсій у солідарній пенсійній системі, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також допомоги по безробіттю.

104.Докази трудового та страхового стажу

Будь-який юридичний факт в юридичному складі мав відбутися о відповідному порядку доведено. Трудової стаж не виняток її також мусили доводити.

            Законом передбачена дві основні способу підтвердження виробничого стажу. Перший, основний спосіб, - підтвердження виробничого стажу документами. У цьому порядку доводяться всі види виробничого стажу – загальний , спеціальний, страхової та безперервний. У цьому документами підтверджується будь-яка трудова діяльність,засчитиваемая у трудовій стаж, і навіть інші періоди, що до нього включаються відповідно до встановлених законодавчих актів.

            Другий спосіб допоміжний, складається з підтвердження стажусвидетельскими показаннями. У цьому порядку може підтверджуватися лише стаж роботи ( крім роботи в окремих особистостей), при цьому лише за певних умов і тільки призначення державної пенсії. Ні страхової, ні безперервний виробничий стажсвидетельскими показаннями доводити не можна.

Розглянемо перший шлях підтвердження виробничого стажу – з допомогою документів.

Правила його підтвердження поділяються за часом на дві основні етапу. Перший етап – виробничого стажу, набутий до реєстрації як застрахованої обличчя на відповідність до Федеральним законом від 1 квітня 1996 року «Про індивідуальному (персоніфікованому) обліку у системі державної Пенсійного страхування». Другий етап – виробничого стажу набутий після такий реєстрації, воно розпочалося з початку 1997 року.

Перший етап своєю чергою складається з цих двох періодів – до запровадження трудових книжок і після запровадження мит.

Трудові книжки тим хто працював як робочу силу і кількість службовців, тобто для працюють за наймом, запроважено з початку 1939 року, а колгоспників – в 1967 року.

За періоди до запровадження трудових книжок виробничого стажу підтверджується різними документами –послужними списками ( вони велися до 1917 року в деяких державних службовців і фахівців, наприклад, на земських лікарів, у перші роки радянської влади продовжували робити записи на роботу їхніх власників), трудовими списками (вони велися з 1927-1929 роках службовців державних, громадських підприємств та шкільних установ) та інші документамивидаваемими з місця роботи (довідками, посвідченнями тощо.). Записи на роботу, служби у такі документи його завірялися підписом керівника організації та її печаткою. Нині таки документи трапляються вкрай рідко, враховуючи, що вони видавалися багато років тому.

Нині основний документ, як і виробничого стажу, є трудова книжка.