Питання 7. Розвиток етичної думки Нового і Новітнього часу. Релігійні етичні вченя

1. Неотомізм

2. Неопротестантизм

3. Християнська етика C.Л. Франка

4. Християнська етика К.С. Льюїса

5. Християнський модернізм

1. Неотомізм - офіційне вчення католицької церкви. Основні положення:

• джерелом моралі є божественний розум. Він вічний, володіє всією повнотою моральних можливостей, визначає моральні вимоги;

• земне життя людини нероздільне зі злом і не передбачає істинного блаженства;

• причини страждань людей, зла, гріхів: недотримання норм божественної моралі, свобода людини;

• людина може досягти щастя і порятунку душі, тільки підкоряючись законам Божим.

2. Неопротестантизм (стверджує, що моральність є тим, що божественним визначить.

Людина гріховна за своєю природою і не здатна виконувати божественні заповіді в своєму земному житті.

Моральність - це прагнення людини до Бога, любов, милосердя і т.д.

3. Філософ С.Л. Франк (1877 - 1950) в роботі "Значення життя" затверджував безглуздя:

• існування людини поза відносинами з Богом;

• спроб людей переробити недосконалий мир;

• упевненості людей в істинності їх уявлень про добро і справедливість.

Абсолютним і вічним благом є Бог. Людина повинна віддавати життя служінню Богу, усвідомлювати це служіння, свідомо знищити в собі тварне заради торжества Божественного початку.

Франк вважав, що істинне моральне діяння не виявляється в зовнішній активності, а полягає в духовній і душевній праці, накопиченні духовних багатств ("вирощення в собі добра").

Людські блага (любов, багатство і ін.) повинні бути поставлені на службу Богу, любові до ближніх і полегшення їх страждань.

На думку Франка, зло - пустота, яка повинна бути заповнена добром. Силою із злом боротися не можна, але необхідно захищати добро від його руйнуючої сили.

4. Філософ К.С. Льюіс (1898 - 1963) в роботах "Просте християнство", "Любов" і ін. дав характеристики чесноти християнської любові. Він стверджував, що істинно віруюча людина повинна пожертвувати земною любов'ю, прихильністю до рідних і близьких ради любові до Бога.

Бог дарував людині благодатну любов - милосердя. Воно безкорисливе, може бути обернуто на ворогів і лиходіїв, звернено до Бога.

Люіс охарактеризував також любов-потребу: людина потребує Бога, чия благодать робить цю залежність свободою; людина потребує любові і співчуття інших людей.

Оптимальним є поєднання природної любові людини (дружба, прихильність і ін.) і милосердя.

5. Християнський модернізм. Німецький пастор Д. Бонхеффер (1906 - 1945) - учасник антифашистського руху, був страчений. Головні праці: "Покірність і опір", "Етика" і ін.

Пастор стверджував, що Ісус Христос символізує собою єдність гріховного світу людей і Царства Божого.

Сучасна людина:

• несе відповідальність за порядок у світі;

• не потребує Бога як опори, компенсації людської слабкості;

• залишена Богом, щоб дістати можливість діяти самостійно.

Бог (Ісус Христос) утілився в світі людей (Ісус), є страждаючим і співчуваючим початком.

Єдиною сферою служіння Богу є служіння людям. Християнин, на думку Бонхеффера, повинен прагнути не до порятунку своєї душі, а боротися за щастя ближніх.