- •1.Поняття, структура та функції світогляду
- •2.Світогляд і філософія
- •3.Категоріальна структура світогляду
- •4.Світогляд як форма суспільної свідомості людини і спосіб духовного освоєння світу
- •5.Міфологія, як історично перший тип світогляду.
- •6.Міфологія і філософія
- •7.Філософія і наука.
- •8.Історичні типи світогляду та їх прояв у світоглядові сучасної людини.
- •9.Національне та загальнолюдське в світогляді.
- •10.Поняття ментальності. Риси української ментальності та їх відображення у світогляді.
- •11.Поняття наукового методу. Методи емпіричного та теоретичного пізнання.
- •12.Метод і методологія. Багаторівневість методологічного знання.
- •13.Зміна предмета філософії в процесі історичного розвитку.
- •14.Етапи розвитку світової філософії. Функції філософії.
- •Філософія доби Відродження
- •15.Метафізика – загальна теорія дійсності.
- •16.Основні терміни онтології.
- •17.Основні різновиди онтологій.
- •18.Спіритуалістичний монізм: погляди Платона.
- •19. Поміркований реалізм Арістотеля.
- •20. Онтологічний суб’єктивізм Берклі і г’юма.
- •21. Абсолютний ідеалізм Гегеля.
- •Абсолютний ідеалізм
- •22. Зміна поглядів на духовну основу світу в ході розвитку філософії.
- •23. Матеріалістичний монізм: погляди Демокріта.
- •24. Механістичний матеріалізм 17-18 ст.
- •25. Діалектичний та історичний матеріалізм к. Маркса.
- •26. Зміна поглядів на матеріальну основу світу в ході розвитку філософії.
- •27. Плюралізм буття в новітній філософії.
- •28. Структура буття і її категоріальне вираження.
- •29. Просторово-часові характеристики буття.
- •30. Філософське поняття руху. Рух і розвиток.
- •31. Буття духовного. Свідомість і несвідоме, проблема їх існування.
- •32. Свідомість і мова. Філософія мови о. Потебні.
- •33. Людина як об’єкт філософського аналізу.
- •34. Проблематичність людського буття.
- •35. Філософія і наука про природу людини.
- •Функції філософії
- •36. Антропологічні теорії про природу людини.
- •37. Соціологічні теорії про природу людини.
- •38. Психологічні теорії про природу людини. Психологічна теорія Фрейда: інстинкт, внутрішнє "воно"
- •Психологічна теорія Фрейда: контролююче "я"
- •Психологічна теорія Фрейда: система "понад-я"
- •Психологічна теорія Фрейда: внутрішня замкнутість
- •39. Екзистенціальні і історичні дихотомії людини.
- •40. Іманентність і трансцендентність людини.
- •41. Самооцінність людського буття. Сенс життя.
- •Стародавні Греція та Рим
- •Ірраціоналізм
- •Екзистенціалізм
- •42. Суспільство як об’єкт філософського аналізу. Індивідоцентризм і соціоцентризм.
- •43. Природні основи суспільства. Значення території.
- •44. Економічні основи суспільства. Економічний вибір України.
- •45. Духовні основи суспільства. Роль ідеї в суспільстві.
- •46. Українська національна ідея: етапи розвитку і функції.
- •47. Структура суспільства. Типологія соціальних груп.
- •48. Форми регуляції суспільних відносин.
- •49. Ідея української держави: етапи розвитку і функції.
- •50. Поняття і прикмети особи.
- •51. Свобода – сутність, прагнення і право особи.
- •52. Стадійні і цивілізаційні моделі історії.
- •53. Європа як філософське поняття. Україна і Європа.
- •54. Онтологія і гносеологія. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
- •55. Проблема предмету пізнання: реалізм і пізнавальний ідеалізм.
- •56. Проблема джерел пізнання: сенсуалізм і раціоналізм.
- •57. Форми чуттєвого і раціонального пізнання.
- •58. Роль інтуїції в пізнанні.
- •59. Поняття знання та його види.
- •60. Поняття істини і фальші.
- •61. Класична і неокласична теорії істини.
- •62. Гносеологія і епістемологія. Наука як спеціалізована форма пізнання.
- •63. Прикмети наукової раціональності.
- •7 Принципів наукової раціональності
- •64. Рівні наукового пізнання і критерії їх розрізнення.
- •65. Виникнення філософії: Індія, Китай, Греція.
- •66. Особливості формування та основні етапи розвитку української філософії.
- •1. Філософія давніх слов'ян
- •2. Філософія періоду Відродження
- •3. Філософія в Києво-Могилянській академії. Філософія г. Сковороди
- •4. Філософія України хіх—хх ст.
- •67. Форми наукового пізнання.
- •68. Культура і філософія.
- •69. Істина в науці і філософії.
- •70. Онтологія і аксіологія. Поняття вартості.
- •71. Основні теорії вартості.
- •72. Структура вартостей. Ієрархія вартостей.
- •74. Г. Сковорода про «сродну працю» як самоствердження особи.
- •75. Істина, добро, краса як вартощі.
- •76. Проблема смерті і безсмертя як центральна проблема релігійної віри.
- •77. Культура як здійснення вартощей. Основні теорії культури.
- •78. Негативні стереотипи сприйняття української культури і шляхи їх подолання.
- •79. Структура культури. Повнота культури.
- •80. Культура і нація. Проблема малоросійства в культурі: є. Маланюк.
- •81. Культура і цивілізація. І. Мірчук про критерії розрізнення культури і цивілізації.
Психологічна теорія Фрейда: система "понад-я"
Тепер розглянемо "суперего" або "над-Я". "Над-Я" є невід'ємною частиною людської психіки. Так як людина живе в суспільстві, то воно має на нього вплив. Повернемося до запропонованих вище міркувань. Якщо людина представляє з себе систему (окрему), тобто клітину, то клітина одна існувати не може, вона гине (виокремити з організму окрему клітину). Ці клітини утворюють тканину, та, у свою чергу, утворює орган, а останній систему органів, що утворюють великий, єдиний організм. Так ось оболонки цих клітин з'єднані між собою. Саме ця сукупність всіх "Я" і утворює "над-Я". Можна сказати, що "над-Я" являє собою сукупність всіх суспільних відносин (контролюючих поведінку людини).
Психологічна теорія Фрейда: внутрішня замкнутість
Природно, на підставі всього вищесказаного можна зробити висновок про те, що світ рухається за рахунок протидії "воно" і "Я" з "над-Я" (це дійсно так), але тоді ми маємо всі підстави стверджувати, що немає жодної здорової людини, так як у кожного індивіда існують суперечності, і подальший розвиток культури приведе до соціального вибуху, бо внутрішній вміст або "воно" прорве зовнішню оболонку. Це правильно, але справа в тому, що в людині постійно відбувається розрядка внутрішньо психічного фактора. Ця розрядка має два шляхи. Перший з них полягає в нормальному статевому спілкуванні, яке дає вихід інстинктам (але необхідно зауважити, що суспільство визначило норму сексуального спілкування і через цю вузьку щілину виходить лише невелика кількість психосексуальної енергії). Другий фактор, який доповнює перший, є наступним: за другим законом діалектики, невиражена сексуальна енергія переходить в іншу якість, зокрема в енергію соціальну, тобто людина робиться соціально активною. Якщо обидва канали для виходу відкриті, то індивід перебуває в нормальному стані. Якщо не працює перший канал, то вся енергія переходить в соціальну сферу. Якщо ж не працює другий канал, то інстинкти, витіснені у несвідоме, можуть призвести до так званого психічного вибуху або до неврозів, які проявляються в різних формах: від фантомних болів до психічних розладів, як то манія переслідування, параноя та ін. Найчастіше втрачений контроль за психікою призводить до незворотних наслідків. Психоаналіз допомагає запобігти їм. Природно, ми описали спрощену схему дії психіки. Організм людини, зокрема його психіка, є автономною, саморегулюючою системою і, мабуть, головним фактором спотворення психіки є не конфлікт між несвідомим і свідомим, а вплив "над-Я".
39. Екзистенціальні і історичні дихотомії людини.
Дихотомія — це протилежність, що характеризується відношенням непримиренності.
Дихотомії поділяються на:
історичні( тобто протилежності, які можна ліквідувати)як наприклад, свобода і рабство, багатство і бідність, голоднийі ситий.
Екзистенціальні(протилежності, що характеризуються розколом у людській природі). Подолати їх можна лише, втративши свою людську природу, тобто померши.
Наприклад, дихотомія розумне-нерозумне. Людина не може уникнути цієї суперечності.вона постійно штовхає нас на прогрес, бо ми завжди шукаємо кращого для себе. У людини нема гармонії з природою, вона втратила її з появою розуму.
Дихотомія життя - смерті. Ми завжди тримаємося за життя.
Дихотомія зворотності — неповторюваності. Ми живемо для того, щоб померти.
Дихотомія родове- особове.Людина живе у конфлікті з вкладеним у неї потенціалом, бо не може його весь реалізувати.
Дихотомія виокремленості і вписаності у спільноту. Людина завжди усвідомлює виокремленість. Сімейна спільнота є найпершою.
Щоб вирішити цю проблему треба орієнтуватися на істину і зробити все можливе аби надати сенсу своєму існуванню.
Частина з лекцій!
