Психологічна теорія Фрейда: система "понад-я"

Тепер розглянемо "суперего" або "над-Я". "Над-Я" є невід'ємною частиною людської психіки. Так як людина живе в суспільстві, то воно має на нього вплив. Повернемося до запропонованих вище міркувань. Якщо людина представляє з себе систему (окрему), тобто клітину, то клітина одна існувати не може, вона гине (виокремити з організму окрему клітину). Ці клітини утворюють тканину, та, у свою чергу, утворює орган, а останній систему органів, що утворюють великий, єдиний організм. Так ось оболонки цих клітин з'єднані між собою. Саме ця сукупність всіх "Я" і утворює "над-Я". Можна сказати, що "над-Я" являє собою сукупність всіх суспільних відносин (контролюючих поведінку людини).

Психологічна теорія Фрейда: внутрішня замкнутість

Природно, на підставі всього вищесказаного можна зробити висновок про те, що світ рухається за рахунок протидії "воно" і "Я" з "над-Я" (це дійсно так), але тоді ми маємо всі підстави стверджувати, що немає жодної здорової людини, так як у кожного індивіда існують суперечності, і подальший розвиток культури приведе до соціального вибуху, бо внутрішній вміст або "воно" прорве зовнішню оболонку. Це правильно, але справа в тому, що в людині постійно відбувається розрядка внутрішньо психічного фактора. Ця розрядка має два шляхи. Перший з них полягає в нормальному статевому спілкуванні, яке дає вихід інстинктам (але необхідно зауважити, що суспільство визначило норму сексуального спілкування і через цю вузьку щілину виходить лише невелика кількість психосексуальної енергії). Другий фактор, який доповнює перший, є наступним: за другим законом діалектики, невиражена сексуальна енергія переходить в іншу якість, зокрема в енергію соціальну, тобто людина робиться соціально активною. Якщо обидва канали для виходу відкриті, то індивід перебуває в нормальному стані. Якщо не працює перший канал, то вся енергія переходить в соціальну сферу. Якщо ж не працює другий канал, то інстинкти, витіснені у несвідоме, можуть призвести до так званого психічного вибуху або до неврозів, які проявляються в різних формах: від фантомних болів до психічних розладів, як то манія переслідування, параноя та ін. Найчастіше втрачений контроль за психікою призводить до незворотних наслідків. Психоаналіз допомагає запобігти їм. Природно, ми описали спрощену схему дії психіки. Організм людини, зокрема його психіка, є автономною, саморегулюючою системою і, мабуть, головним фактором спотворення психіки є не конфлікт між несвідомим і свідомим, а вплив "над-Я".

39. Екзистенціальні і історичні дихотомії людини.

Дихотомія — це протилежність, що характеризується відношенням непримиренності.

Дихотомії поділяються на:

• історичні( тобто протилежності, які можна ліквідувати)як наприклад, свобода і рабство, багатство і бідність, голоднийі ситий.

• Екзистенціальні(протилежності, що характеризуються розколом у людській природі). Подолати їх можна лише, втративши свою людську природу, тобто померши.

Наприклад, дихотомія розумне-нерозумне. Людина не може уникнути цієї суперечності.вона постійно штовхає нас на прогрес, бо ми завжди шукаємо кращого для себе. У людини нема гармонії з природою, вона втратила її з появою розуму.

Дихотомія життя - смерті. Ми завжди тримаємося за життя.

Дихотомія зворотності — неповторюваності. Ми живемо для того, щоб померти.

Дихотомія родове- особове.Людина живе у конфлікті з вкладеним у неї потенціалом, бо не може його весь реалізувати.

• Дихотомія виокремленості і вписаності у спільноту. Людина завжди усвідомлює виокремленість. Сімейна спільнота є найпершою.

Щоб вирішити цю проблему треба орієнтуватися на істину і зробити все можливе аби надати сенсу своєму існуванню.

Частина з лекцій!