10.Поняття ментальності. Риси української ментальності та їх відображення у світогляді.

В англ. і фр. мовах – різне значення: “ ментальність ” (“ менталітет ”) фр. mentalite – духовність; англ. mentality – спрямованість, склад розуму. В укр. і рос. науковій публіцистиці термін “ менталітет ” використовується як синонім (аналог) до слова “ ментальність ”.

Ввели у науковий обіг представники школи “ Анналів ” в середині 50-х рр.

Жан Дюбі (школа “ Анналів ”) використовує поняття “ ментальність ” і “ менталітет ” у схожому значенні. Різним націям притаманні різні риси. Ментальність – це система (саме система) в русі, при чому всі її елементи тісно між собою пов’язані.

Ментальність – це система образів, уявлень, які в різних групах чи стратах, що складають суспільну формацію, поєднуються по-різному, але завжди лежать в основі людських уявлень про світ і про своє місце в ньому, що в свою чергу визначає поведінку і вчинки людини. Усі взаємостосунки у суспільстві безпосередньо залежать від подібної системи уявлень. Ціль – ідеал – дія – результат. (поняття ментальність доповнюється поняттям нац. самосвідомості).

Ментальність – продукт історичного розвитку народів, феномен духовно-суспільний і культурно-психологічний (це і колективне без свідоме, і соц. характер, й індивідуальність етносу).

Складові менталітету: способи відчувати і мислити, система цінностей, ідеологій, права, звичаїв і т. ін.

Функції (за А.В. Фурманом):

1) поглиблює взаємостосунки людей;

2) полегшує кооперацію діяльності і групове співіснування;

3) сприяє адаптації особистості до природного оточення і соціуму;

4) дає можливість відрізняти “ своїх ” від “ чужих ” за символом, знаком, етикетом;

5) створює атмосферу емоційного спорідненості (родства);

6) формує образ “МИ”;

7) об’єднує людей в таких формах духовності як моральна та етична;

8) обумовлює смислове наповнення ідеалів і цінностей на етнонаціональному та груповому рівнях об’єднання;

9) наповнює емоційно-духовне життя індивіда;

10) сприяє психологічному комфорту;

11) визначає поведінку індивіда у групі та соц. середовищі.

Особливості ментальності українців мають яскравий вияв у традиційно-побутовій системі. Українська сім’я відіграє значну роль у формуванні українського характеру та менталітету, оскільки йде мова про вплив родинного життя, сім’ї на формування рис національного характеру.Специфіка української сім’ї дістала відображення в особливостях української національної психології. Тут передусім домінує жінка. Це віддзеркалюється у фольклорі, традиціях, звичаях та обрядовості українців Закарпаття.

Ще однією рисою ментальності українців є релігійність. Вона є головною складовою світогляду всіх слов’янських народів. Прояв релігійності яскраво виявився в обрядовості Закарпаття як календарного (адже життя людей здебільшого пов’язане з аграрним виробництвом), так і родинно-побутового циклів. Основним виявом релігійності в обрядовості є чітке дотримання послідовності і атрибутики обрядів. Це стосується як обряду народин, хрестин, весілля, так і поховального обрядів.

Специфічними рисами українського менталітету є “ кордоцентризм ”, індивідуальний підхід до тлумачення реальності та атеїзм (злитість людини з природою). На основі “ кордоцентричності ” українця формується ідилічне уявлення про нього як побожну, сентиментальну та м’яку людину. Спостерігається переакцентація питомого “ кордоцентризму ”, спрямування ментальної стихії емоційної напруги в доцільний дисциплінований потік.