- •1.Поняття, структура та функції світогляду
- •2.Світогляд і філософія
- •3.Категоріальна структура світогляду
- •4.Світогляд як форма суспільної свідомості людини і спосіб духовного освоєння світу
- •5.Міфологія, як історично перший тип світогляду.
- •6.Міфологія і філософія
- •7.Філософія і наука.
- •8.Історичні типи світогляду та їх прояв у світоглядові сучасної людини.
- •9.Національне та загальнолюдське в світогляді.
- •10.Поняття ментальності. Риси української ментальності та їх відображення у світогляді.
- •11.Поняття наукового методу. Методи емпіричного та теоретичного пізнання.
- •12.Метод і методологія. Багаторівневість методологічного знання.
- •13.Зміна предмета філософії в процесі історичного розвитку.
- •14.Етапи розвитку світової філософії. Функції філософії.
- •Філософія доби Відродження
- •15.Метафізика – загальна теорія дійсності.
- •16.Основні терміни онтології.
- •17.Основні різновиди онтологій.
- •18.Спіритуалістичний монізм: погляди Платона.
- •19. Поміркований реалізм Арістотеля.
- •20. Онтологічний суб’єктивізм Берклі і г’юма.
- •21. Абсолютний ідеалізм Гегеля.
- •Абсолютний ідеалізм
- •22. Зміна поглядів на духовну основу світу в ході розвитку філософії.
- •23. Матеріалістичний монізм: погляди Демокріта.
- •24. Механістичний матеріалізм 17-18 ст.
- •25. Діалектичний та історичний матеріалізм к. Маркса.
- •26. Зміна поглядів на матеріальну основу світу в ході розвитку філософії.
- •27. Плюралізм буття в новітній філософії.
- •28. Структура буття і її категоріальне вираження.
- •29. Просторово-часові характеристики буття.
- •30. Філософське поняття руху. Рух і розвиток.
- •31. Буття духовного. Свідомість і несвідоме, проблема їх існування.
- •32. Свідомість і мова. Філософія мови о. Потебні.
- •33. Людина як об’єкт філософського аналізу.
- •34. Проблематичність людського буття.
- •35. Філософія і наука про природу людини.
- •Функції філософії
- •36. Антропологічні теорії про природу людини.
- •37. Соціологічні теорії про природу людини.
- •38. Психологічні теорії про природу людини. Психологічна теорія Фрейда: інстинкт, внутрішнє "воно"
- •Психологічна теорія Фрейда: контролююче "я"
- •Психологічна теорія Фрейда: система "понад-я"
- •Психологічна теорія Фрейда: внутрішня замкнутість
- •39. Екзистенціальні і історичні дихотомії людини.
- •40. Іманентність і трансцендентність людини.
- •41. Самооцінність людського буття. Сенс життя.
- •Стародавні Греція та Рим
- •Ірраціоналізм
- •Екзистенціалізм
- •42. Суспільство як об’єкт філософського аналізу. Індивідоцентризм і соціоцентризм.
- •43. Природні основи суспільства. Значення території.
- •44. Економічні основи суспільства. Економічний вибір України.
- •45. Духовні основи суспільства. Роль ідеї в суспільстві.
- •46. Українська національна ідея: етапи розвитку і функції.
- •47. Структура суспільства. Типологія соціальних груп.
- •48. Форми регуляції суспільних відносин.
- •49. Ідея української держави: етапи розвитку і функції.
- •50. Поняття і прикмети особи.
- •51. Свобода – сутність, прагнення і право особи.
- •52. Стадійні і цивілізаційні моделі історії.
- •53. Європа як філософське поняття. Україна і Європа.
- •54. Онтологія і гносеологія. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
- •55. Проблема предмету пізнання: реалізм і пізнавальний ідеалізм.
- •56. Проблема джерел пізнання: сенсуалізм і раціоналізм.
- •57. Форми чуттєвого і раціонального пізнання.
- •58. Роль інтуїції в пізнанні.
- •59. Поняття знання та його види.
- •60. Поняття істини і фальші.
- •61. Класична і неокласична теорії істини.
- •62. Гносеологія і епістемологія. Наука як спеціалізована форма пізнання.
- •63. Прикмети наукової раціональності.
- •7 Принципів наукової раціональності
- •64. Рівні наукового пізнання і критерії їх розрізнення.
- •65. Виникнення філософії: Індія, Китай, Греція.
- •66. Особливості формування та основні етапи розвитку української філософії.
- •1. Філософія давніх слов'ян
- •2. Філософія періоду Відродження
- •3. Філософія в Києво-Могилянській академії. Філософія г. Сковороди
- •4. Філософія України хіх—хх ст.
- •67. Форми наукового пізнання.
- •68. Культура і філософія.
- •69. Істина в науці і філософії.
- •70. Онтологія і аксіологія. Поняття вартості.
- •71. Основні теорії вартості.
- •72. Структура вартостей. Ієрархія вартостей.
- •74. Г. Сковорода про «сродну працю» як самоствердження особи.
- •75. Істина, добро, краса як вартощі.
- •76. Проблема смерті і безсмертя як центральна проблема релігійної віри.
- •77. Культура як здійснення вартощей. Основні теорії культури.
- •78. Негативні стереотипи сприйняття української культури і шляхи їх подолання.
- •79. Структура культури. Повнота культури.
- •80. Культура і нація. Проблема малоросійства в культурі: є. Маланюк.
- •81. Культура і цивілізація. І. Мірчук про критерії розрізнення культури і цивілізації.
45. Духовні основи суспільства. Роль ідеї в суспільстві.
Головне завдання, яке стоїть перед суспільством у сфері духовного життя, полягає в тому, щоб створити умови для найповнішого освоєння людиною багатогранного потенціалу як української, так і світової духовності й культури. Надзвичайно важливо також створення умов для всебічної самореалізації духовно-культурного потенціалу, сутнісних сил людини, свого власного духовного світобачення і світосприйняття. Який же зміст духовного життя суспільства?
Духовне життя суспільства — це надзвичайно широке поняття, що включає в себе багатогранні процеси, явища, пов'язані з духовною сферою життєдіяльності людей; сукупність ідей, поглядів, почуттів, уявлень людей, процес їх виробництва, розповсюдження, перетворення суспільних, індивідуальних ідей у внутрішній світ людини.
Духовне життя суспільства охоплює світ ідеального (сукупність ідей, поглядів, гіпотез, теорій) разом з його носіями — соціальними суб'єктами — індивідами, народами, етносами. В цьому зв'язку доречно говорити про особисте духовне життя окремої людини, її індивідуальний духовний світ, духовне життя того чи іншого соціального суб'єкта — народу, етносу, чи про духовне життя суспільства в цілому. Основу духовного життя становить духовний світ людини — и духовні цінності, світоглядні орієнтації. Разом з тим, духовний світ окремої людини, індивідуальності неможливий поза духовним життям суспільства Тому духовне життя — це завжди діалектична єдність індивідуального і суспільного, яке функціонує як індивідуально-суспільне. Багатофанність духовного життя суспільства включає в себе такі складові: духовне виробництво, суспільна свідомість і духовна культура. Духовне виробництво здійснюється в нерозривному взаємозв'язку з іншими видами суспільного виробництва.
Як надзвичайно важлива складова суспільного виробництва духовне виробництво — це формування духовних потреб людей, насамперед виробництво суспільної свідомості. Суспільна свідомість є сукупністю ідеальних форм (понять, суджень, поглядів, почуттів, ідей, уявлень, теорій), які охоплюють і відтворюють суспільне буття, вони вироблені людством у процесі освоєння природи і соціальної історії. Принципи і норми моралі не вічні, а, будучи зумовленими певним суспільним буттям людей, постійно змінюються з розвитком суспільства, в першу чергу виробничих відносин. З іншого боку, мораль здійснює зворотний більш чи менш вагомий вплив на розвиток суспільних відносин.
У сучасних умовах духовного розвитку все більше актуалізується роль і значення формування в суспільній свідомості моральних цінностей, які суттєвим чином активізують процеси моральної регуляції суспільних відносин, культурно-морального розвитку людини, прогресу суспільства в цілому. В той же час багатогранність цінностей духовного життя, конкретної особистості, колективу значним чином розширює сферу застосування моральних принципів у всіх сферах життєдіяльності суспільства, сприяючи формуванню високих соціально-моральних якостей людей. Тому так важливо в сучасних умовах, щоб цінності моральної свідомості перетворювались у невід'ємну рису психології людини, її морального обличчя, служили критерієм оцінки та регулятором поведінки особистості, її моральної зрілості. У всіх сферах моралі — моральній свідомості і моральних відносинах, моральній культурі і моральній практиці, моральних почуттях, формуванні морального ідеалу — роль та значення моральних принципів і норм дедалі більше зростає.
