- •II спосіб Параметри сторінки 186
- •5.6.3 Контрольні запитання 364
- •5.7.1 Порядок виконання роботи 364
- •1 Підготовка документів в середовищі word
- •1.1 Технологія формування документів у середовищі Word
- •1.2 Запуск і елементи вікна Microsoft Word
- •1.3 Налаштування інтерфейсу користувача
- •1.2.2 Панелі інструментів
- •1.2.3 Додання нового меню на панель інструментів
- •1.2.4 Створення панелі інструментів
- •1.4 Робота з текстом
- •1.4.1 Копіювання і переміщення тексту
- •1.4.2 Нумеровані і марковані списки
- •I спосіб
- •II спосіб
- •1.4.3 Створення або видалення нумерації або маркування списку
- •1.4.4 Зміна номерів і маркерів списку
- •1.4.5 Виправлення помилок. Команди «Отменить» і «Повторить»
- •1.4.6 Набір тексту в режимі заміщення
- •1.4.7 Введення символів, відсутніх на клавіатурі
- •1.4.8 Форматування символів
- •1.4.9 Створення буквиці
- •1.4.10 Використання WordArt
- •1.4.11 Розташування і вирівнювання тексту
- •II спосіб Параметри сторінки
- •1.4.12 Створення колонтитулів
- •1.4.13 Вставлення номерів сторінок
- •1.4.14 Стилі і заголовки
- •1.4.15 Розміщення переносів
- •1.4.16 Пошук і заміна тексту
- •Розриви
- •Дефіси і пропуски
- •1.4.17 Перехід до елементів документа
- •1.4.18 Перевірка орфографії і граматики
- •1.4.19 Підбір синонімів і антонімів
- •1.5 Використання колонок
- •1.6 Робота з таблицею
- •1.6.1 Створення таблиці
- •1.6.2 Створення діаграми на основі таблиці
- •1.6.3 Форматування таблиці
- •1.7 Створення і друк конвертів
- •1.7.1 Введення адреси і друк конверта:
- •1.7.2 Друк спеціального тексту і рисунків на конвертах
- •1.7.3 Друк конвертів, створених шляхом злиття зі списком розсилання
- •1.7.4 Створення зворотної адреси для конвертів
- •1.7.5 Друк адреси на поштовій наклейці
- •1.8 Використання полів для введення
- •1.9 Спеціальна вставка
- •1.10 Формування змісту
- •1.11 Автоматизація виконання задач за допомогою макросів
- •1.11.1 Створення макросу
- •1.11.2 Запис макросу
- •1.11.3 Зупинка і поновлення запису макросу
- •1.11.4 Виконання макросу
- •1.12 Вставка не текстових елементів
- •1.12.1 Вставка рисунка
- •1.12.2 Робота з вбудованою графікою
- •1.12.2.1 Групування графічних об'єктів
- •1.12.2.2 Поворот і відображення графічного об'єкта
- •1.12.2.3 Створення підкладки
- •1.12.2.4 Додання напису або винесення
- •1.12.2.5 Встановлення фігур, написів та інших графічних об'єктів у Web-сторінку
- •1.12.3 Вставлення примітки
- •1.12.4 Вставка закладки
- •1.12.5 Вставка гіперпосилання
- •1.12.6 Вставка іншого документа у відкритий документ
- •1.13 Використання шаблонів
- •1.14 Версії документа
- •1.15 Формат html
- •1.16 Відправлення документа
- •1.17 Захист документів у Word
- •Запитання для самоконтролю
- •2 Робота з електронними таблицями в excel
- •2.1 Створення робочої книги
- •2.1.2 Створення нової книги
- •2.1.2.1 Відкриття існуючої робочої книги
- •2.1.2.2 Введення чисел чи тексту
- •2.1.2.3 Введення списків
- •2.1.2.4 Перевірка при введенні
- •2.2 Редагування робочої книги
- •2.2.1 Робота з комірками
- •2.2.2 Робота зі стовпцями та рядками
- •2.2.3 Скасування і повтор дій
- •2.2.4 Операція автозаповнення (автокопіювання)
- •2.3 Використання формул
- •2.3.1 Використання адрес комірок (посилань)
- •2.3.2 Копіювання і переміщення комірок, що містять формули
- •2.3.3 Використання функцій
- •2.3.4 Обчислення значень у формулах
- •2.3.5 Застосування операторів у формулах
- •2.3.6 Використання функцій для обчислення значень
- •2.4 Форматування робочого аркуша
- •2.5 Друк робочої книги
- •2.6 Використання функцій баз даних
- •2.6.1 Автоматичне фільтрування даних
- •2.6.2 Розширений фільтр
- •2.6.3 Сортування списків
- •2.6.4 Сортування даних у стовці
- •2.7 Створення діаграми
- •2.8 Захист у Microsoft Excel
- •2.8.1 Елементи листа, що захищаються
- •2.8.2 Керування доступом до книг і аркушів
- •2.9 Використання макросів
- •2.9.1 Запис макросу
- •2.9.2 Виконання макросу
- •2.10 Приклади роботи з елементами «Форми»
- •2.10.1 Елемент «Перемикач»
- •2.12 Використання структури
- •2.13 Автоматичне структурування листа
- •2.14 Введення даних із зовні
- •Запитання для самоконтролю
- •3 Створення презентацій в середовищі powerpoіnt
- •3.1 Призначення PowerPoint
- •3.3 Режими перегляду презентації
- •3.3.1 Звичайний режим
- •3.3.3 Вирівнювання об'єктів по напрямних
- •3.3.4 Мініатюрна версія слайда
- •3.3.5 Зона структури
- •3.3.6 Режим сортувальника слайдів
- •3.3.7 Показ слайдів
- •3.3.8 Режим Сторінки заміток
- •3.4 Робота з графічними об'єктами
- •3.5 Введення тексту презентації та імпорт його з іншого додатку
- •3.5.1 Введення заголовка слайда і тексту в звичайному режимі в області структури
- •3.5.2 Імпорт тексту з інших додатків
- •3.6 Створення презентації за допомогою майстра автозмісту
- •3.7 Використання шаблонів при створенні презентації
- •3.7.1 Зміст презентації на основі шаблону
- •3.7.2 Шаблони оформлення і шаблони змісту
- •3.7.3 Створення презентації з шаблону оформлення
- •3.7.4 Застосування шаблону до одного або декількох слайдів
- •3.7.5 Збереження власного шаблону
- •3.8 Розмітка слайда
- •3.9 Колірні схеми
- •3.10 Схеми анімації
- •3.11 Слайди зразків оформлення
- •3.12 Створення нового слайда
- •3.12.1 Збільшення або зменшення кількості слайдів у презентації
- •3.12.2 Створення слайда, що містить підсумкову інформацію
- •3.13 Ефект зміни слайдів
- •3.14 Вставка приміток
- •3.15 Відкриття і збереження презентації
- •3.15.1 Використання раніше створених документів
- •3.15.2 Перегляд декількох презентацій одночасно
- •3.16 Імпорт документів, створених в інших додатках
- •3.17 Налаштування параметрів PowerPoint
- •3.18 Друк і демонстрація слайдів
- •3.19 Висновки
- •Запитання для самоконтролю
- •4 Створення та ведення баз даних
- •4.1 Інформаційний аналіз предметної галузі
- •4.2 Проектування структури бд
- •4.2.1 Інтерфейс субд Access
- •4.2.2 Створення таблиць
- •4.2.3 Схема даних
- •4.3 Запити
- •4.3.1 Створення запитів
- •4.3.2 Побудовник виразів
- •4.3.3 Запити на вибірку
- •4.3.4 Запити на створення таблиць
- •4.3.5 Запит на додання записів
- •4.3.6 Запит на оновлення таблиць
- •4.3.7 Запити на видалення записів
- •4.3.8 Перехресні запити
- •4.4 Використання форм
- •4.4.1 Макет форми
- •4.4.2 Однотабличні форми
- •4.4.3 Багатотабличні форми
- •Запитання для самоконтролю
- •5 Лабораторні роботи
- •5.1 Лабораторна робота №1
- •5.1.1 Порядок виконання роботи
- •5.1.2 Варіанти завдань
- •5.1.3 Контрольні запитання
- •5.2 Лабораторна робота №2
- •5.2.1 Порядок виконання роботи
- •5.2.2 Варіанти завдань
- •5.2.3 Контрольні запитання
- •5.3 Лабораторна робота №3
- •5.3.1 Порядок виконання роботи
- •I Етап. Створення тла:
- •II Етап. Створення тексту:
- •III Етап. Вставка малюнків:
- •IV Етап. Налаштування анімації тексту:
- •V Етап. Налаштування анімації малюнків:
- •VI Етап. Запуск і налагодження презентації:
- •5.3.2 Варіанти завдань
- •5.3.3 Контрольні запитання
- •5.4 Лабораторна робота №4
- •5.4.1 Порядок виконання роботи
- •5.4.2 Варіанти завдань
- •5.4.3 Контрольні запитання
- •5.5 Лабораторна робота №5
- •5.5.1 Порядок виконання роботи
- •5.5.2 Варіанти завдань
- •5.5.3 Контрольні запитання
- •5.6 Лабораторна робота №6
- •5.6.1 Порядок виконання роботи
- •5.6.2 Варіанти завдань
- •5.6.3 Контрольні запитання
- •5.7 Лабораторна робота №7
- •5.7.1 Порядок виконання роботи
- •5.7.2 Варіанти завдань
- •5.7.3 Контрольні запитання
- •5.8 Лабораторна робота №8
- •5.8.1 Порядок виконання роботи
- •5.8.2 Варіанти завдань
- •5.8.3 Контрольні запитання
- •Література
- •Глосарій
4.2.2 Створення таблиць
Основою БД є таблиці. Таблицю можна створити за допомогою команди меню «Вставка» – «Таблица» або при натисканні кнопки «Создать» на вкладці «Таблицы». На екрані з'явиться вікно, в якому вказується спосіб задання таблиці (рис. 4.5):
Рисунок 4.5 – Формування нової таблиці
Режим таблиці – таблиця стандартної структури з іменами полів Поле 1 ÷ Поле 10.
Конструктор – створення структури таблиці, опис властивостей полів таблиці.
Майстер таблиці – вибір таблиці-прототипу для створення нової таблиці, відбір полів, які будуть включені в нову таблицю.
Імпорт таблиць – завантаження таблиці із зовнішнього джерела даних.
Зв'язок з таблицями встановлення зв'язку з таблицею зовнішнього джерела даних.
Створити таблицю можна також, вибравши потрібний об'єкт вікна БД вкладки «Таблицы» (рис. 4.6).
Рисунок 4.6 - Вкладка «Таблицы».
Структуру таблиці
можна редагувати в конструкторі таблиці,
який відкривається для виділеної таблиці
при натисканні кнопки
«Конструктор»
на вікні бази даних. Конструктор таблиць
виводить панель інструментів «Конструктор
таблиц»
і змінює склад команд головного меню.
Команда меню «Вид»
- «Свойства»
виводить вікно для встановлення
властивостей таблиці.
Склад полів запису таблиці і їх властивості визначаються в конструкторі таблиць на спеціальному бланку, який містить стовпчики: «Имя поля», «Тип данных», «Описание».
Опис поля містить довільний текст, який пояснює структуру таблиці.
У нижній частині «Конструктора таблиц» задаються властивості поля, які залежать від обраного типу даних. Властивості поля задаються на двох вкладках: «Общие» та «Подстановка». Значення полів «Размер поля», «Формат поля», «Маска ввода» вибираються в залежності від обраного типу даних. Для поля таблиці може задаватись підпис, який автоматично виводиться як назва поля таблиці у формах та звітах. Для полів визначених типів даних можна вказати значення по замовчуванню, при цьому відбувається автоматичне заповнювання полів у нових записах по замовчуванню.
Важливо!
Обмеження для імен полів і елементів керування:
довжина імені – максимум 64 символи;
довільна комбінація літер, цифр, пробілів і спеціальних символів за виключенням крапки (.);
не починається з символу пробіл;
не включає керуючі символи (з кодами ASCII від 0 до 31), не включає прямі лапки (“);
не співпадає з іменами властивостей або елементів керування.
Для кожного поля таблиці вибирається тип даних (табл. 4.1).
При введенні даних у поля таблиці можна виконувати контроль:
по формату значень, які вводяться (з урахуванням типу даних і маски введення);
по умові: задається вираз, яки складається із констант, вбудованих функцій, операторів порівняння.
Поле може мати властивість обов'язкового введення, заборони введення пустих значень. Деякі поля отримують властивості індексних полів. Серед усіх проіндексованих полів виділяється первинний індекс – Primary Key, який забезпечує ідентифікацію всіх записів таблиці. Для полів типу текстовий, поле МЕМО та гіперпосилання використовується кодування Юнікод. Властивість Сжатие Юникод – «Да» для цих типів полів означає, що всі символи, перший байт яких рівний «0», будуть ущільнюватися при збереженні і поновлюватись при вибірці.
Таблиця 4.1 – Типи даних для полів таблиці
Тип даних |
Містить |
Розмір |
Текстовый |
Довільні символи |
до 255 символів, пусті значення не зберігаються |
Поле МЕМО |
Неструктурований текст |
До 65 535 (64К) символів |
Числовой |
Довільні числові значення для математичних розрахунків, за виключенням грошових операцій |
1,2,4 або 8 байт (16 байт для репліки) |
Дата/Время |
Дати і час (100-9999 роки) |
8 байт |
Денежный |
Значення валют, не округлюється під час розрахунків, до 15 символів в цілій частині числа і 4 в дробовій |
8 байт |
Счетчик |
Послідовні з кроком 1 або випадкові числа при додаванні запису (не може поновлюватись, повторно не використовується) |
4 байти |
Логический |
Логічні значення: «Да/Нет», «Истина/Ложь», «Включено/Выключено» |
1 біт |
Поле объекта OLE |
Об'єкти, що використовують протокол OLE і технологію зв'язування та занурення (рисунки, графіки, звук, відеозаписи ) |
До 1 Гбайту |
Гиперссылки |
Містить як мінімум три частини: текст для показу посилання; адресу – шлях до файлу (UNC шлях) або до сторінки (URL); підадресу – для орієнтації всередині файлу або сторінки |
Кожна частина гіперпосилання містить до 2048 символів |
Мастер Подстановок |
Вибір значень з іншої таблиці або списка значень, використовуючи “Поле со списком” |
Розмір ключового поля, за звичай 4 байти |
Поля таблиці, які створюються за допомогою Майстра підстановок, використовують фіксований список значень невеликого об'єму або посилаються на значення ключового поля іншої таблиці. При цьому в таблиці (формі) замість звичайного поля виводиться елемент керування – поле зі списком або список, які містять значення для вибору.
«Мастер
подстановок»
(посилання на таблицю, запит).
Використовується при заповненні поля
значеннями полів із інших таблиць або
запитів. За допомогою діалогу формуються
поля, які необхідно підставити. Після
завершення роботи майстра підстановок
необхідно переглянути на вкладці
«Подстановка»
властивості поля, які можна відредагувати
(рис. 4.7). «Источник
строк»
записаний мовою SQL. Сформувати підстановку
можна також за допомогою «Построителя
запросов»,
натиснувши напроти поля «Источник
строк»
кнопку
;
або самостійно написавши «Источник
строк»
мовою SQL. Наприклад, для таблиці
ОблікРобітТехОбсл
визначено підстановку з таблиці
МашиниОбладнання.
Текст запиту мовою SQL:
SELECT [МашиниОбладнання].[Код], [МашиниОбладнання].[Машина/обладнання] FROM МашиниОбладнання;
«Присоединенным столбцом» є ключовий стовпчик, він завжди один. Заголовки стовпчиків можна не вводити, ширина стовпчиків – довільна. Якщо ключовий стовпчик приховано, ширина цього стовпчика – 0 см. Можна також задати максимальне число рядків, ширину списку, обмежитися тільки даним списком.
«Мастер подстановок» (посилання на фіксований список значень). Можна використовувати «Мастер подстановок» для створення фіксованого списку значень для поля (рис. 4.8). Для полів підстановки з фіксованого набору значень на вкладці «Подстановка» вказується «Тип элемента управления» – «Поле со списком», тип джерела даних – «Список значений». Джерело строк містить перелік елементів списку через крапку з комою. Наприклад, для поля ВидТехОбслуговування таблиці ОблікРобітТехОбсл можливі значення списку:
"ТО";"ТО-1";"ТО-2";"Щоденне";"Сезонне"
Рисунок 4.7 - Створення поля підстановки з таблиці
Рисунок 4.8 - Властивості поля підстановки
