2.1.1.Способи моделювання управлінських рішень та їх характеристика.

2.1.2. Кількісні та якісні методи прийняття рішень.

Примітка: до кожного питання плану скласти тези і записати в основний конспект.

2.2. Накреслити в конспекті структурно-логічну схему методів обгрунтування управлінських рішень.

3. В результаті С/р № 4 студент повинен:

3.1. знати: інструменти обгрунтування управлінських рішень;

3.2. уміти: користуючись підручником дати характеристику кількісних та якісних методів обгрунтування управлінських рішень; аналізувати виробничі ситуації; сформулювати умови прийняття рішень в конкретній організації;

оцінити фактори, які впливають на процес прийняття рішень в конкретній організації; розробляти варіанти рішень; приймати оптимальні управлінські рішення; організовувати виконання прийнятих рішень.

4. Питання для самоконтролю:

4.1 Як можна класифікувати методи обґрунтування управлінських рішень?

4.2 За яких умов доцільно використовувати:

• аналітичні методи;

• статистичні методи;

• методи математичного програмування;

• теоретико-ігрові методи;

• експертні методи.

4.3 У чому сутність методу “платіжна матриця”?

4.4 Поясніть механізм використання методу “дерево рішень”.

4.5 Які критерії використовуються для рішення задач в теорії статистичних рішень?

4.6 Як формується основна задача теорії ігор?

Самостійна робота №5-2 години Тема: Стратегії розвитку підприємства. План

1. Класифікація стратегій розвитку підприємства.

2. Портфельна стратегія.

3. Функціональна стратегія.

4. Конкурентна стратегія.

1. Класифікація стратегій розвитку підприємства

У теорії менеджменту концептуально розробляються різні страте­гії залежно від конкретної ситуації та обраної мети. Критеріями класи­фікації стратегій найчастіше виступають такі ознаки: рівень прийнят­тя рішень; базова концепція досягнення конкурентних переваг; стадія життєвого циклу галузі; відносна сила галузевої позиції організації; міра агресивності поведінки організації в конкурентній боротьбі тощо.

Суттєвим фактором, що впливає на класифікацію, є те, що більшість стратегій не можна однозначно визначити за однією ознакою. Один із підходів, який можна назвати конкурентним, передбачає класифі­кацію всіх стратегій за трьома ознаками, зокрема:

— належність до п'яти основоположних стратегій досягнення конкурентних переваг (глобальні стратегії);

— належність до стратегій управління портфелем сфер бізнесу (портфельні стратегії);

— належність до стратегій, які використовуються залежно від зовнішніх та внутрішніх умов (функціональні) (рис. 1).

Рис. 1. Класифікація стратегій підприємства

2. Портфельна стратегія.

Найбільш поширене значення поняття портфель — це цінні папери, що належать певній особі. У розшире­ному тлумаченні це поняття використовується для позначення гру­пи господарських підрозділів. Таке тлумачення випливає з поняття портфеля акцій, що означає інвестиції в цінні папери, у тому числі в акції цілого ряду різних компаній. Поняття портфель стали широ­ко використовувати для визначення більш-менш різноманітних груп господарських підрозділів, що належать одному власнику.

У найзагальнішому вигляді портфельна стратегія пов'язана із при­дбаннями в нових галузях або зміцненням наявних підрозділів за допомогою придбань; поступовим виходом із небажаних галузей; про­дажем підрозділів; розміщенням ресурсів у формі капіталу і витрат;

формуванням упевненості в тому, що підрозділи є об'єктами стратегіч­ного управління; використанням переваг ефекту синергізму бізнесів, що є в портфелі. У міру того як необхідність ефективної конкуренції стає всі більш очевидною, центр уваги стратегічного управління пере­міщується з окремого підприємства на рівень портфеля.