2.1.1. Процесний підхід до управління.

2.1.2. Системний підхід до управління.

2.1.3. Ситуаційний підхід до управління.

Примітка: до кожного питання плану скласти тези і записати в основний конспект.

2.2. Накреслити в конспекті структурно-логічну схему еволюції управлінської думки.

3. В результаті С/р № 2 студент повинен:

3.1. знати: еволюцію інтегрованих підходів до вивчення менеджменту;

3.2. уміти: дати характеристику процесного, системного та ситуаційного підходів до управління.

4. Питання для самоконтролю:

1. Сформулюйте причини виникнення інтегрованих підходів до управління. У чому ви бачите відмінності одномірних (ранніх) та інтегрованих підходів до управління ?

2. Поясніть сутність процесного підходу до управління. У чому сильні та слабкі сторони процесного підходу до управління ?

3. Розкрийте основні положення системного підходу до управління. Як системна концепція вплинула на розвиток науки управління ?

4. Охарактеризуйте сутність і особливості ситуаційного підходу до управління. В основу яких сучасних концепцій менеджменту покладено ідеї ситуаційного підходу ?

Самостійна робота №3 – 2 години Тема: Види організацій в Україні

План

1. Види підприємств та їх характеристика.

2. Форми підприємств та їх характеристика.

1. Види підприємств та їх характеристика.

Україна проголосила незалежність держави і курс на ринкову економіку. Проте процес переходу до ринку йде повільно, непослідовно, що погіршує економічну ситуацію.

Незважаючи на досить тривалий час (з січня 1992 р. це було офіційно задекларовано) впровадження ринкових відносин (лібераліза­ція цін, комерціалізація, перехід на орендні відносини тощо) галь­мується тим, що в економіці переважає державний сектор (близько 54% чисельності підприємств і 73% валового випуску).

При аналізі тенденцій розвитку економіки більшість економістів вказують на те, що в Україні не створені необхідні економічні та пра­вові передумови для розвитку різних форм власності та конкуренції між ними. Наскільки це відповідає істині можна встановити на підставі аналізу законодавства, прийнятого Верховною радою України.

Закон України про власність, прийнятий 7 лютого 1991 року, регулює вільне економічне самовизначення громадян, використання природного, економічного, науково-технічного та культурного потен­ціалів держави для підвищення рівня життя її народу. Для нас цікавою є стаття 2 Про право власності, в якій вказано, що власність виступає в таких формах:

- індивідуальна (особиста і приватна трудова);

- колективна;

- державна.

Всі форми власності є рівноправними.

Допускається об'єднання майна, що є власністю громадян, юри­дичних осіб і держави, та створення на цій основі змішаних форм власності, в тому числі власності спільних підприємств з участю юри­дичних осіб і громадян інших держав. Власник має право використо­вувати належне йому майно для підприємницької діяльності, а резуль­тати господарського використання майна (виготовлена продукція, одержані доходи) належать власникові. Склад, кількість і вартість майна, що знаходиться у власності громадян, не обмежується.

У розвиток наведеного Закону України про власність був прий­нятий Закон про підприємства від 27 березня 1991 р. У 2004 році був прийнятий Господарський кодекс. У ньому, зокрема, конкретизовані види підприємств, які діють на території Ук­раїни:

• індивідуальне підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та виключно її праці;

• сімейне підприємство, засноване на власності та праці громадян України - членів однієї сім’ї, що проживають разом;

•приватне підприємство, засноване на власності окремого грома­дянина України, з правом найму робочої сили;

• колективне підприємство, засноване на власності трудового ко­лективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товари­ства, громадської чи релігійної організації;

• державне комунальне підприємство, засноване на власності ад­міністративно-територіальних одиниць;

• державне підприємство, засноване на загальнодержавній влас­ності;

• спільне підприємство, засноване на базі об'єднання майна різних власників (змішана форма власності);

• підприємство, засноване на власності юридичних осіб і громадян України та інших держав.

Залежно від кількості працівників підприємства поділяються на малі, середні і крупні.