Матричних організаційних структур управління

Переваги	Недоліки
1. Достатня увага кожному із стратегічних пріоритетів. Можливість одночасного впровадження різних типів стратегічної ініціативи.	1. Труднощі в утриму­ванні балансу між двома лініями влади.
3. Створення умов для прийняття рішення за	2. Можливість не­ раціональних
критерієм найбільшої вигоди для організації.	витрат часу на комунікації
4. Заохочення кооперації, координації споріднених	3. Проблематичність 3. Проблематичність
видів діяльності.	оперативного вирішення
5. Значна активізація діяльності керівників і пра­цівників	проблем через необхід­ність
управлінського апарату. 6. Розподіл функцій управління між керівниками,	досягнення спільної думки з багатьма людьми.
відповідальними за забезпечення високих кінцевих	4. Сприяння розвитку ор­ганіза -
результатів (керівники проектних груп), та керівниками, відповідальними за забезпечення пов­ного використання	ційної бюрократії та послаблен- ню дієвого підприємництва.
ресурсів (начальники функціональних підрозділів).	5. Громіздкість та складність
7. Забезпечення гнучкості та оперативності ма­неврування	комунікаційного процесу.
ресурсами при виконанні кількох програм в межах
однієї фірми.
8. Скорочення строків створення нової техніки та
технології, зменшення вартості робіт, підвищення
якості створюваних технічних систем.

Матричні структури управління, які доповнили лінійно-функціональну організаційну структуру управління новими елемента­ми, відкрили якісно новий напрям у розвитку найбільш активних та динамічних проблемно-цільових та програмно-цільових організацій­них форм управління, що спрямовані на піднесення творчої ініціативи керівників і спеціалістів і виявлення можливостей значного підвищення ефективності виробництва.

Матричні структури управління сприяють здійсненню частих перебудов, пов'язаних з впровадженням найновіших технологічних процесів і більш продуктивного обладнання, що приводить до змін в організаційній структурі управління фірмою в цілому. При переході до матричних структур управління найбільший економічний ефект дося­гається на крупних підприємствах і багатозаводських промислових комплексах, які виробляють складну продукцію.

Види матричних структур досить різноманітні, що дозволяє вибрати найбільш придатну структуру з врахуванням масштабів й особливостей виробництва.

Конгломерантний тип організаційної структури управління.

Така структура не є сталою та впорядкованою. У цьому випадку організація набуває форми, яка найкраще вирішує конкретну ситуацію. Так, в одному відділенні фірми може використовуватися продуктова структура, в іншому - функціональна структура, а ще в іншому - матрична.

Керівництво вищої ланки корпорації відповідає за довгостроко­ве планування, вироблення політики, а також за координацію та кон­троль дій в межах всієї організації. Цю центральну групу оточує ряд фірм, які, як правило, є незалежними економічними одиницями. Ці фірми майже повністю автономні відносно оперативних рішень. Вони підкоряються основній компанії переважно в питаннях фінансів. Очікується, що вони досягнуть запланованих показників прибутко­вості та утримають затрати в межах, встановлених для всього конгло­мерату керівництвом вищої ланки. Як виконувати ці обов'язки - роз­глядає керівництво відповідної економічної одиниці. Керівництво конгломерату дає можливість керівництву кожної фірми, що входить до його складу, вибирати ту структуру управління, яка йому найбільше підходить.

Така структура дуже популярна серед підприємців в наукомістких галузях, де потрібно швидко переходити на нові види про­дукції та швидко припиняти виробництво застарілої (табл.4.).

Таблиця 4. Переваги та недоліки