4. Модель в. Врума та ф. Йєттона прийняття рішень керівником.

Модель ухвалення рішень керівником, яка була запропонована Віктором Врумом і Філіпом Йєттоном, концентрує увагу на процесі прийняття рішення. Автори моделі вважають, що існує п'ять типів керівництва стосовно міри участі підлеглих у процесі прийняття рішень:

Таблиця 5. Стилі прийняття рішень за Врумом-Йєттоном.

А 1	Керівник сам вирішує проблему чи ухвалює рішення, використовуючи наявну у нього в даний час інформацію
А2	Керівник отримує необхідну інформацію від своїх підлеглих, а потім самостійно приймає рішення. Роль підлеглих - надання інформації, а не пошук та оцінка альтернативних рішень
С1	Керівник індивідуально обговорює проблему лише з тими підлеглими, яких вона безпосередньо стосується, поодинці вислуховує їх ідеї та пропозиції. Кінцеве рішення ухвалюється на власний розсуд, або враховуючи думки підлеглих, або ж ігноруючи їх
С2	Проблема доводиться до відому персоналу, колектив спільно вислуховує всі ідеї та пропозиції, а рішення ухвалюється керівником
G2	Проблема обговорюється усією групою, разом вислуховуються побажання і збори прагнуть дійти згоди (консенсусу). Роль керівника -головування на зборах. Він не намагається вплинути на групу, а ухвалює рішення, котре отримало більшість голосів присутніх

Дана модель також підкреслює відсутність універсального методу впливу на підлеглих. Оптимальність стилю залежить від чинників ситуації. Врум і Йєттон розробили критерії оцінки ситуації "підлеглий-керівник":

Таблиця 6. Критерії проблеми Врума - Йєттона.

1	Значення якості рішення
2	Наявність у керівника досвіду чи достатньої інформації для ухвалення якісного рішення
3	Ступінь структурованості проблеми
4	Значення згоди підлеглих з цілями організації
5	Визначена на підставі минулого досвіду імовірність, що авторитарне рішення керівника не зустріне опору підлеглих
6	Зв'язок між мотивацією та досягненням мети
7	Міра імовірності конфлікту між підлеглими при виборі альтернативи

САМОСТІЙНА РОБОТА № 8,9

№№ розділів і тем	Назва розділів і тем	Кіль­кість годин	Вид заняття	Форма самостійної роботи та її джерела (література, тощо)
8 1.8.2	Лідерство. Ситуаційний підхід до лідирування	4	Теоретич­не.	Робота з підручником Тарнавська Н. П. Менеджмент: теорія та практика с. 321-325 гл.9

ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Навчальна мета: надбання навичок і умінь працювати з підручником.

2. Завдання на С/р № 8,9:

2.1. Засвоїти зміст теми за планом:

1. Ситуаційна модель керування Ф. Фідлера.

2. Теорія життєвого циклу П. Херсі та К Бланшара.

3. Модель « шлях-мета » Т. Мітчела і Р. Хауса

4. Модель В. Врума та Ф. Йєттона прийняття рішень керівником.

Примітка: до кожного питання плану скласти тези і записати в основний конспект.

3. В результаті С/р № 8,9 студент повинен:

3.1. знати: сутність ситуаційного підходу до лідирування;

3.2. уміти: користуючись підручником дати характеристику ситуаційної моделі керування Ф. Фідлера, теорії життєвого циклу П. Херсі та К Бланшара, моделі « шлях-мета » Т. Мітчела і Р. Хауса, моделі В. Врума та Ф. Йєттона прийняття рішень керівником.

4. Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає основна ідея моделі ситуаційного лідерства Ф.Фідлера ? Хто такий “найменш бажаний співробітник” (НБС) і як цей інструмент використовується для оцінки поведінкової орієнтації лідера ? Опишіть запропонований в моделі механізм вибору адекватного до ситуації стилю лідерства.

2. Охарактеризуйте основні положення моделі лідерства П. Херсі і К. Бланчарда (ідея моделі, поняття “ступінь зрілості виконавця”, виділені стилі лідерства, механізм вибору відповідного стилю).

3. Розкрийте зміст моделі “шлях-мета” Р.Хауса і Т.Мітчелла (ідея моделі, типи поведінки лідера, ситуаційні фактори, механізм впливу на підлеглого).

4. Які практичні висновки дозволяють зробити результати досліджень в рамках ситуаційного підходу до вивчення лідерства ?