42. Методи оперативного аналізу.

Оперативний (поточний) аналіз здійснюють на підприємствах і в його підрозділах безпосередньо в процесі господарської діяльності, або відразу по закінченні окремих виробничих чи інших робіт. При цьому основну інформацію для аналізу постачає оперативний облік, що виключає пасивне очікування звітних даних.

Намагання поєднати проведення аналізу процесу виробництва з відносно невеликими виробничими етапами (доба, тиждень, декада) зумовлюється потребою в активізації економічної роботи, включенні аналізу в систему оперативного управління підприємством. Отже, завданням оперативного аналізу є не тільки виявлення негативних явищ, а й сприяння їх своєчасному виправленню протягом певного періоду, що дяє змогу реально поліпшити кінцеві результати роботи підприємства.

дослідження ринку – це комплексний неперервний процес, який має виявити взаємозв’язки і взаємозалежності усіх елементів ринку для забезпечення підприємства інформацією про його стан на кожний досліджуваний момент. Важливим тут є своєчасне виявлення змін у співвідношенні попиту та пропозиції, їх причин і тенденцій розвитку ринку в оглядовій перспективі.

Отже, головними принципами організації оперативного аналізу кон’юнктури ринку є неперервність, цілеспрямованість, гнучкість, комплексність і системність. Такий аналіз пропонуємо проводити в такій логічній послідовності: оцінка кон’юнктури ринку; вивчення потенційної місткості ринку та його якісних характеристик; виявлення величини незадоволеного попиту; вивчення системи факторів, що впливають на зміну частки ринку підприємства; діагностика шансів або загроз і ризиків у конкурентному середовищі підприємства; прогнозування ринку на короткострокову перспективу; об’єктивна оцінка обраної маркетингової стратегії підприємства з точки зору відповідності реальним процесам, що відбуваються на ринку; пошук шляхів задоволення зростаючого попиту, обґрунтування резервів його росту.

Аналіз попиту потрібно проводити по групах продукції або по кожному виду. У випадку зменшення частки ринку збуту потрібно детально вивчити систему факторів, які впливають на його зміну, як цінових, так і нецінових. Така багатофункціональна залежність робить аналіз попиту трудомістким. Вона ускладнюється також недостатністю маркетингової інформації. Залежність ціни і попиту вивчається з допомогою графіка кривої попиту.

43. Конкурентоспроможність товару та її визначення.

Конкурентоспр. товару - це здатність продукції бути більш привабливою для покупця в порівнянні з іншими виробами аналогічного виду і признач., завдяки кращій відп. своїх якісних і вартісних хар. відповідно до вимог ринку і споживчим оцінкам.

Визначаючи конкурентоспр. товару, треба зважати на такі міркування. Споживач завжди намагається отр. макс.споживчий ефект у розрах.на одиницю його витрат. Тому концептуальною умовою конкурентоспр. товару (К) є максиміз. питомого споживчого ефекту.

У свою чергу, ціна спож. скл. із відпускної ціни товару і вартості його споживання (усіх витрат, які несе споживач під час використання товару).

Конкурентоспр. товару має відносний характер. Це означає, що вона визнач. порівнянням товару підпр. з товаром-аналогом (конкурентом) стосовно конкр. ринку (групи споживачів) у конкр. проміжок часу.

Найпоширенішими є такі методи оцінювання конкурентоспр.і товарів.

Метод групових експертиз, тобто аналітична оцінка конкурентоспр. товарів висококваліфік. фахівцями. Цей метод є особливо результативним щодо високотехн. товарів, товарів-новинок, а також товарів виробничо-технічного призначення.

Опитування споживачів під час виставок, ярмарок, презент., пілотного продажу тощо. Цей метод дає змогу визн.конкурентоспр. спож. товарів, широко відомих споживачам, накресл. напрям. їх удосконал.