5. Принципи маркетингу.

Принципи маркетингу:

постійний пошук і максимальна повага до споживача, орієнтованість на його потреби й вимоги, що передбачають пропонування ринку не товарів та послуг, а способів розв’язання проблем споживачів;

гнучкість у досягненні поставленої мети шляхом адаптації до вимог ринку з одночасним спрямованим впливом на нього;

комплексний підхід до розробки маркетингових планів, який передбачає використання не окремих маркетингових заходів, а комплексу маркетингу, поєднання окремих елементів якого дозволяє досягти визначеної мети;

спрямованість на довгострокову перспективу розвитку фірми.

6. Фукції каналів розподілу.

Канали розподілу – сукупність фірм чи окремих осіб, які беруть на себе право власності на товар чи послугу або сприяють передачі цього права іншим фірмам чи особам на шляху руху товарів від виробника до споживача. Функції каналів розподілу:

функції пов'язані з угодами: закупівля чи отримання продукції для перепродажу або передання її споживачам; продаж продукції; взяття на себе ділового ризику;

логістичні функції: створення асортименту продукції; збереження, комплектування; транспортування;

функції обслуговування: торговельне кредитування покупців; огляд, перевірка і оцінка продукції; визначення ґатунку та якості; проведення маркетингових досліджень; консультування товаровиробників стосовно потреб споживачів, динаміки попиту; визначення цін, знижок; надання інформаційних, виробничих послуг.

7.Елементи комплексу маркетингу. Маркетинг-мікс або ко́мплекс ма́рке́тингу

(розроблений Джері МакКарті у 1864р) — комплекс заходів, які визначають позиціонування продукту на ринку. Зазвичай маркетинг-мікс складається з «чотирьох P»: Product, Price, Place, Promotion. ПРОДУКТ - товарна політика підприємства включає в себе розгляд таких аспектів діяльності компанії, як властивості і параметри продукту, асортиментна політика, життєвий цикл товару, упаковка, сервіс, марочна назва, зовнішній вигляд, гарантії і т.д. ЦІНА – знижки, націнки, виплати, умови платежу. Ціна встан. таким чином, щоб сприяти продажу і одночасно забезп. дохід підприємству. МІСЦЕ –канали збуту, транспортування,складський запас. Це дії, які здійсн. підпр. для забезп. доставки товару цільовій групі споживачів у потрібне місце і в потрібний час. ПРОСУВАННЯ – передб. ств. інформ. взаємозв.підприємств із цільовими групами споживачів.

Існує розширена модель маркетинг-міксу, до якої крім 4 Р належать також ЛЮДИ,ПРОЦЕС та ФІЗИЧНА НАЯВНІСТЬ.

4 S (за Бобом Лотербоном): її відмінність від 4Р полягає в зміщенні акценту всієї маркетингової д-сті підпр. на споживача. До неї належать: 1. Потреби та бажання споживачів; 2. Витрати споживача; 3. Інформаційний обмін; 4. Зручність.

8.Види торгових посередників.

Посередницька діяльність поділяється на:

*Оптова торгівля охоплює будь-яку д-сть у справі продажу партій товарів та послуг тим, хто купує їх для подальшого перепродажу (роздрібна торгівля) або професійного використання (промислові підприємства, організації, установи).

Оптова діяльність може здійснюватись у трьох основних організаційних формах:

1) через оптові підрозділи фірм-виробників (при використанні прямих каналів збуту);

2) через незалежних оптових посередників;

3) через залежних оптових посередників;

*Роздрібна торгівля — сфера підприємницької діяльності, пов'язана з продажем товарів та послуг кінцевим споживачам для особистого використання. Типи посередників в каналах розподілу:

Дилери – особи, які одерж. товар за угодою поставки і стають його власниками після оплати . Діють від свого імені і за свій рахунок. Дистриб'ютори — посередники, які отрим. право збувати товари ф-виробника на певній терит. у визнач. термін.

Комісіонери – посередники, що уклад. угоду про поставку від свого ім.., але не є власником товару і прац. за рах. ф-виробника.

Агенти (брокери) – посередники, які представл. інтереси певних виробників при збуті їх товарів, укладаючи угоди від їх імені. Прац. на комерц. основі.

Комівояжер— службовець підпр., який займ. пошуком клієнтів, чий обсяг повноважень регул. керівн. виробн.

Торговий представник – посередник, який є юрид. особою, який укладає угоди та веде справи декількох підпр. Його винагорода залеж. від обсягу збуту продукції. Діє самост.

Дисобер – посередник, який скуповує невеликі оптові партії прод. для їх швидкого перепродажу.

Збутові філії – підприємства, які організ. великими фірмами, основною ф-єю яких є швидка поставка продукції.