65. Види підприємств роздрібної торгівлі

Роздрібна торгівля передб. реаліз. товарів та послуг кінцевим споживачам для їх власного споживання.

Види мережі роздрібної торгівлі:

Стаціонарна – сук. об’єктів роздрібної торгівлі, які розміщ. в капітальних будівлях, мають сист. спеці. приміщ., оснащених торгово-технолог. устаткув.

Напівстаціонарна – сук. об’єктів роздрібн. торгівлі, які займають відокремл. приміщ., як правило легкої констр.без великих капітальних витрат і, як правило, не мають торгового залу для здійсн. торгово-технологіч.опер. з покупц. (є кіоски, є автозапр.станції)

Торгівля поза магазинами – сук. нестаціонарних пересувних пунктів з продажу товарів, які пристосовані для тривалої роздрібної торгівлі товарами для населення на розвіс або рознос (лотки, розкладки, стенди), через торгові автомати, а також роздрібна торгівля, що здійснюється комівояжерами через каси неторгових підпр. зі складів, поштою і т.д.

Ознаки стаціонарної

за формами обслуговування: Маг. самообслуговування; Маг. з відкритою викладкою товарів; Торг.через прилавок; Торгівля за зразками

За спеціалізацією: Спеціалізований (не більше 4 товарних груп); Неспеціалізований/універсальний

За товарною спеціалізацією: Продовольчі; Продовольчі спеціалізовані (універсальні); Непродовольчі; Непродовольчі спеціалізовані (універсальні)

Продовольчі спеціалізовані (універсальні)

Гастроном – передбачає торгівлю широким асортиментом товару через прилавок обслуговування та можуть надаватися додаткові послуги населенню

Продовольчі товари – широкий вибір продовольчих товарів

Універсам – магазин самообслуговування з торговою площею 400-2499 м², в якому здійснюється торгівля широким асортиментом продовольчих товарів, можуть бути відділи непродовольчих товарів та надаватись додаткові послуги населенню

Супермаркет – магазин самообслуговування с торговою площею 400-2499 м², в якому покупцю пропонується не менше 2000 найменувань продовольчих товарів, широкий асортимент непродовольчих товарів, а також широкий перелік додаткових послуг

Гіпермаркет – магазин самообслуговування з торговою площею більше 2500 м², в якому здійснюється продаж не менше 10000 найменувань прод та непрод товарів + широкий перелік додаткових послуг

Непродовольчі універсальні

Будинок торгівлі – торгова площа 1000-2499 м², в якому здійснюється продаж населенню предметів гардеробу та інших видів товарів

Універмаг – торгова площа не менше 2500 м². В якому здійснюється торгівля універсальними видами непродовольчих товарів, можуть бути продовольчі товари + додаткові послуги

Універсальний магазин

67.Цілі, засоби та процес просування.

Цілі просування. Метою комунікації може бути повідомлення фактичної інформації через когнітивне звернення. В цьому випадку може використовуватися паблік рілейшнз, аналітична стаття, прес-реліз.

Просування – це створення і підтримування постійних зв’язків між фірмою і ринком з метою активізації продажу товарів і формування позитивного іміджу шляхом інформування, переконування та нагадування про свою діяльність.

Є п’ять етапів процесу просування.

Етап 1. Визначення цілей просування. Можливі цілі просування: інформування споживачів (про фірму, товари, їхню якість, зниження цін, про те, де придбати товар, про новий товар, нагадування про фірму та інші її товари); стимулювання збуту товару; формування сприятливого іміджу торгової марки компанії; формування/підтримування прихильності споживачів; вплив на звички споживачів; мотивування споживачів 9спонукання до певних дій).

Етап 2. Оцінювання факторів, що впливають на комплекс просування. На вибір певного засобу, або, частіше, засобів просування товарів, впливають різні фактори, основними серед яких є: цілі фірми.

Етап3. Розробка стратегії просування На цьому етапі відповідно до визначених цілей розробляється стратегія просування:

Етап 4. Складання та розподіл бюджету просування. Виділяють п’ять методів складання бюджету просування: метод розрахунку бюджету на основі цілей і завдань просування; метод визначення бюджету просування у відсотках від обсягу продажу; метод паритету з конкурентами; метод визначення бюджету з розрахунку на одиницю продукції,

Етап 5. Оцінювання комплексу просування. Оскільки цілі просування підпорядковані маркетинговим цілям, правомірною оцінкою ефективності комплексу просування можна було б вважати збільшення обсягу продажу.

Основні елементи маркетингових комунікацій:

• Реклама – це будь-яка платна неособиста форма поширення інформації про підприємство, товари та послуги, що ним пропонуються.

• Персональний продаж – передбачає особистий контакт продавця з покупцем з метою продажу товару та налагодження тривалих стосунків зі споживачами.

• Стимулювання збуту – передбачає проведення короткочасних заходів заохочення споживачів до покупки (знижки, лотереї, розпродажі).

• Піар(зв’язки з громадськістю) – діяльність людини або групи людей, спрямована на формування позитивного іміджу підприємства у громадськості за допомогою змін засобів масової інформації.

• Директ-маркетинг (прямий-маркетинг) – постійно підтримувані спрямовані комунікації з окремими споживачами, що мають очевидні наміри купувати певні товари (поштова розсилка, телемаркетинг, кагцентр, смс-розсилка).

Синтетичні елементи маркетингових комунікацій:

• Виставки та ярмарки;Спонсорство;Бренди;Інтегровані маркетингові комунікації;