- •1.Поняття і предмет міжнародного приватного права.
- •2.Поняття звичаю, його роль у міжнародному приватному праві
- •Загальна характеристика колізійних норм.
- •Бартерний договір між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
- •5. Колізійні норми України стосовно правовідносин між батьками та дітьми.
- •1.Система міжнародного приватного права.
- •3.Поняття правового статусу іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні.
- •5.Конфлікт кваліфікацій в міжнародному приватному праві.
- •Цивільно-правова відповідальність іноземців в Україні.
- •Екзаменаційний білет № 3
- •Поняття визначення та „національність" юридичної особи
- •Стурктура колізійної норми.
- •Конфлікт кваліфікації в мпп
- •Статус фізичної особи в мпп
- •Екзаменаційний білет № 4
- •Система мпп
- •1) Учбовий (навчальний) курс;
- •Торговельні звичаї
- •Види колізійних норм
- •Поняття «майнового імунітету»
- •Україна як суб’єкт мпп
- •1. Внутрішнє законодавство.
- •2.Особистий статус юридичної особи.
- •3.Поняття, умови шлюбу в міжнародному приватному праві.
- •4.Місце колізійних норм у джерелах права.
- •5.Поняття зовнішньоекономічного договору (контракту).
- •1.Розвиток науки міжнародного приватного права.
- •2.Колізійні прив'язки, застосовувані до регламентації трудових відносин з „іноземним елементом".
- •4.Сутність теорії абсолютного імунітету.
- •5.Законодавство України про поняття „іноземець".
- •1.Види джерел міжнародного приватного права
- •2. Колізійний метод регулювання
- •3.Визначення правосуб'єктності іноземних суб'єктів господарської діяльності
- •4.Колізійні прив'язки, які застосовуються до угод та юридичних фактів
- •5.Національне законодавство України з питань регулювання трудових відносин з „іноземним елементом".
- •1.Поняття «юридична особа»
- •2.Види міжнародних договорів, укладених Україною
- •3.Трудовий статус іноземця в Україні
- •4. Зворотне відсилання до закону третьої держави
- •5.Встановлення опіки і піклування за законодавством України
- •1.Юридична особа як суб'єкт публічного права.
- •2.Праця іноземців в Україні.
- •3.Мета порівняльно-правового методу.
- •4.Поняття судового імунітету.
- •5.Сутність принципу „місцезнаходження речі".
- •1.Статус фізичної особи в міжнародному приватному праві.
- •2.Колізійний метод регулювання.
- •3.Правовий статус іноземців в Україні.
- •4.Майнові права та обов'язки подружжя за національним правом.
- •5.Види міжнародних договорів, укладених Україною.
- •1.Поняття та ознаки міжнародних юридичних осіб.
- •2.Відшкодування шкоди працівникові за міжнародними договорами України.
- •3.Колізійні прив'язки, які застосовуються до правового становища майна.
- •4. Матеріально-правові норми в міжнародному приватному праві.
- •5.Загальні питання права власності у відносинах з „іноземним елементом" за законодавством України.
- •1.Національне законодавство України з питань регулювання трудових відносин з „іноземним елементом".
- •2.Основні умови зовнішньоекономічних договорів.
- •3.Конвенція 00н про договори міжнародної купівлі-продажу.
- •4.Позадоговірна цивільно-правова відповідальність.
- •5.Поняття імунітету держави.
- •1.Поняття матеріально-правового методу регулювання.
- •2. Колізійні прив'язки, які застосовуються до правового становища майна.
- •3.Формальні умови реєстрації шлюбу в міжнародному приватному праві.
- •4.Обхід закону в міжнародному приватному праві.
- •5.Облік та реєстрація зовнішньоекономічних договорів.
- •1. Поняття права власності в міжнародному приватному праві.
- •2. Правовий статус громадян за кордоном.
- •3.Види міжнародних договорів, укладених Україною.
- •4. Трудовий договір, „контракт".
- •5. Колізійні прив'язки, які застосовуються до особистого статусу фізичних та юридичних осіб.
- •1.Місце колізійних норм у джерелах права
- •2.Поняття вини, як умови деліктного зобов'язання в національних правових системах
- •3.Колізійні прив'язки, які застосовуються до угод та юридичних фактів.
- •4.Бартерний договір між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
- •5.Шлюб за загальним правом.
- •1.Особливості правового статусу біпатридів
- •2.Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин
- •3.Порядок реєстрації представництв іноземних юридичних осіб в Україні.
- •4.Умови настання деліктного зобов'язання у національних правових системах
- •5.Основні способи вирішення питання кваліфікації
- •1.Внутрішнє (національне) законодавство як джерело мпп.
- •2.Основні формули прикріплення.
- •3 Гражданского кодекса Украины право собственности на вещь определяется по закону страны, где эта вещь находится.
- •3.Поняття “особистий закон фізичної особи” та сфера його дії.
- •4.Майнові відносини подружжя в мпп.
- •5. Підсудність цивільних справ за участю іноземних осіб. Подсудность дел, осложненных иностранным элементом
- •1.Види іноземного елементу в приватноправових відносинах.
- •2) Объект, находящийся на территории иностранного государства;
- •3) Юридический факт, который имел или имеет место за границей.
- •2.Поняття зворотного відсилання та відсилання до права третьої країни.
- •3.Оголошення іноземця безвісно відсутнім чи померлим та його наслідки в Україні і за кордоном.
- •4.Правове положення власності України за кордоном.
- •5.Бартерні (товарообмінні операції).
- •1.Методи правового регулювання в мпп.
- •2.Значення кодифікації норм внутрішнього права в галузі мпп, її види
- •3.Міжнародно-правова охорона авторських прав.
- •4.Колізійне регулювання укладання та розірвання шлюбу в мпп.
- •5.Визнання та виконання іноземних судових рішень.
- •2.Значення судової практики та доктрини у регулюванні відносин мпп.
- •1.Співвідношення мпп з іншими галузями національного права та міжнародним правом.
- •3.Сутність принципу „місцезнаходження речі".
- •5.Поняття права власності в міжнародному приватному праві.
- •1Система міжнародного приватного права.
- •2.Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин.
- •3.Торговельні звичаї.
- •4.Поняття та ознаки міжнародних юридичних осіб.
- •5.Особливості спадкування рухомого та нерухомого майна.
- •1.Поняття матеріально-правового методу регулювання.
- •2. Тлумачення та кваліфікація норм права в міжнародному приватному праві.
- •3. Україна як суб'єкт міжнародного приватного права.
- •4. Сутність принципу «місцезнаходження речі».
- •5.Основні умови зовнішньоекономічних договорів.
- •1.Законодавство України про поняття „іноземець".
- •2.Поняття права власності в міжнародному приватному праві.
- •3Шлюб за загальним правом.
- •4.Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу
- •5.Протиправність діяння як одна з умов виникнення зобов'язань в національних правових системах
- •2.Теорія кваліфікації за законом суду
- •3.Міжнародно-правове регулювання спадкових відносин.
- •4.Поняття зовнішньоекономічного договору (контракту).
- •5.Правовий статус іноземців в Україні
- •Міжнародні договори як джерела мпп.
- •Классификация межд договоров Украины в области мчп:
- •По количеству участников:
- •Поняття “особистий закон фізичної особи” та сфера його дії.
- •Відшкодування шкоди працівникові за міжнародними договорами України.
- •Розірвання шлюбу за національним правом.
- •Інститут публічного порядку в мпп.
- •Майнові відносини подружжя в мпп.
- •Сфера застосування та структура Закону України “Про міжнародне приватне право”.
- •Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин.
- •5. Поняття імунітету держави
4.Місце колізійних норм у джерелах права.
Колізійні норми можуть міститись у різних джерелах права, зокрема в законах з міжнародного приватного права: Австрії 1978 p., Угорщини 1979 p., Польщі 1965 p., Швейцарії 1987 p., Румунії 1992 p., Законі Албанії 1964 р. про користування ци-вільними правами іноземцями та застосування іноземного права. Зазначені нормативно-правові акти містять систему ко-лізійних норм, призначених для врегулювання правосуб'єкт-ності осіб у цивільних, шлюбно-сімейних, трудових відно-синах, визнання та виконання рішень іноземних судів тощо. У державах, де немає єдиного закону з питань міжнародного приватного права, колізійні норми можуть бути в окремих юридичних актах. Так, у Болгарії колізійні норми містяться в Декреті про економічне, промислове, наукове й технічне спів-робітництво з іноземними юридичними та фізичними особами від 12 червня 1974 p. тощо.
Правові системи колишніх союзних республік свого часу опинилися в неоднаковому становищі стосовно наявності ко-лізійних норм, покликаних урегулювати відносини з "інозем-ним елементом". У найбільш вигідному становищі знаходи-лася правова система України та Білорусі з їх порівняно розвиненими системами колізійних норм. Водночас зміст цих норм був недосконалим.
Колізійні норми України сьогодні систематизовані в її окремих актах (Цивільному кодексі, Кодексі про шлюб та сім'ю України; Законі України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 p. та ін.). У національних нормативно-правових актах України можуть міститися й окремі колізійні норми, як, наприклад, у ст. 8 Кодексу законів про працю України ("Ре-гулювання трудових відносин громадян, які працюють за ме-жами своїх держав").
Колізійні норми є і в міжнародних угодах, наприклад, у Гаазькій конвенції про колізію законів стосовно форми запо-відальних розпоряджень від 5 жовтня 1961 p.; Гаазькій конвенції про право, що застосовується до аліментних зобов'язань від 2 жовтня 1973 p.; Мінській конвенції про правову допомо-гу 1993 p.
5.Поняття зовнішньоекономічного договору (контракту).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) — це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контр-агентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається в письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або чинним міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України.
Оскільки зовнішньоекономічний договір (контракт) — це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, укладення договору складається принаймні із двох стадій: пропозиції однієї сторони укласти договір та прийняття пропозиції другою стороною.
БІЛЕТ № 6
1.Розвиток науки міжнародного приватного права.
Международное частное право, начиная свое развитие с коллизионного, прошло длительный путь, приняв древний, в частности староримской, право. Однако последнем так и не была известна развернутая система коллизионных норм. Она начинает складываться в эпоху раннего средневековья вследствие потребности урегулировать торговые отношения. Такие нормы содержались, в частности, в договорах, заключенных с греками 911 p. князем Олегом и 944 p. князем Игорем, в "Русской правде", других источниках. Значительно позже, с конца средних веков, начала формироваться практика и доктрина о коллизии уставов (местных законов). Из уставных теорий и возникло коллизионное право. Постепенно возникала название нового учения - международное частное право.Считается, что основателями доктрины международного частного права были Бартоли (1314-1357, Италия), Бальде (1327 - 1400, Италия), которые комментировали тексты римского права. В основном эти комментарии касались контрактов, деликтов и завещаний.Впоследствии доктрину международного частного права дополнили: учение о "автономии воли" сторон, по которому стороны могли применять к договорам избранные ими обычаи (Шарль Дюму-лен, 1500-1566, Франция) утверждение о безусловном применения закона местонахождения вещи по недвижимости (Бертран д "Аржантре, 1519-1590, Франция); теория о при-менение территориального принципа и принципа" вежливости "(" comitas "), которая заключается в том, что действие иностранных законов происходит благодаря" международной вежливости "(Ульрик Губер, 1634-1694 ; Павел ВУТ, 1619-1667; Иоганнес ВУТ, 1647-1714, все - Голландия).В XIX в. указанные теории, в частности учение о "comitas", поддержал Джозеф Стори (1779-1845, США). В его "Комментариях конфликтного права" 1834 p. был употреблен термин «международное частное право", который и доныне вызывает возражения. Указывалось, например, что термин "международная" не отражает характеристики источников этой отрасли права, которые в Америке имели преимущественно внутренний, мижштатний характер. Трудно по-перечить несправедливость этих замечаний. Однако другие термины: «конфликтное право", "коллизионное право" в правовой системе США и других стран обычно полностью не охватывают предмета отрасли.Не соответствовала реальности и критика термина "личное" со стороны советских ученых, которые считали, что советское право не знало деления на публичное и частное. Однако такое разделение объективно существует в любой правовой системе, хотя может не проводиться формально и не отображаться доктриной права. Несмотря на то, что до сих пор не предложено термина, который в наибольшей степени отражал бы смысл указанной отрасли права, приходится принимать условный срок "международное частное право" как, регулирующего цивилистических отношения с "иностранным элементом".Выдающийся вклад в развитие доктрины международного частного права сделал Альберт Дайси (1835-1922, Англия), некоторые другие ученые. Доктрина права была дополнена, в частности, теорией Фридриха Карла фон Савиньи (1779-1861, Германия), согласно которой каждое правоотношения можно наиболее тесно связать с определенным местом. Паскуале Манчини (1817-1888, Голландия) считал, что "собственный" национальный закон должен следовать за любым лицом, находится в пределах иностранного государства. Впоследствии важное место в развитии доктрины права занимают труды Е. Бартена (1897, Франция), Ф. Кана (1891, Германия). Развивается доктрина международного частного права в западных государствах и в настоящее время. Так, в современной правовой доктрине государств Восточной Европы важное место заняли работы Ж. Стальная (Болгария) - в частности, о природе и функции международного частного права, И. Сассо (Венгрия) - по коллизионных норм в международном частном праве, вопросам международного трудового права, международного гражданского процесса, М. сосняки (Польша) - об ответственности, В. Кнаппа (бывшая Чехословакия) - вопросы общей части указанной отрасли права.В России в конце XIX - начале XX в. большой популярностью пользовались труды Д. Мейера, Н. Иванова, К. Ма-Лишь, Ф. Мартенса, А. Пиленко, П. Казанского, Б. Нольде, М. Бруна. Советский период в развитии доктрины международного частного права ознаменован творчеством С. Б. Крылова, И. С. Перетерского, Л. А. Лунца, М. М. Богу-Славское. Украинское доктрину развивали М. Корецысий, Г. К. Матвеев, Ю. Г. Матвеев, труды которых актуальны и сейчас В последнее десятилетие проблемы унификации коллизионных норм правовых актов нашего государства исследовал А. Г. Хачатурян. Общие вопросы международного частного права, вопросы брачно-семейных отношений с "иностранным элементом" и некоторые другие являются предметом исследования В. И. Киселя, проблемы иностранных инвестиций - М. Коссака; трудовые правоотношения с "иностранным элементом" - А. С. Довгерта. Отечественная доктрина указанной отрасли права обогащенная трудами А. Подо-пригорит, М. М. Сибилев, В. Л. Мусияки. Несмотря на большое количество научных исследований, доктрина правовой системы нашего государства требует изучения и анализа многих вопросов, актуальных для суверенной Украины.