- •1.Поняття і предмет міжнародного приватного права.
- •2.Поняття звичаю, його роль у міжнародному приватному праві
- •Загальна характеристика колізійних норм.
- •Бартерний договір між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
- •5. Колізійні норми України стосовно правовідносин між батьками та дітьми.
- •1.Система міжнародного приватного права.
- •3.Поняття правового статусу іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні.
- •5.Конфлікт кваліфікацій в міжнародному приватному праві.
- •Цивільно-правова відповідальність іноземців в Україні.
- •Екзаменаційний білет № 3
- •Поняття визначення та „національність" юридичної особи
- •Стурктура колізійної норми.
- •Конфлікт кваліфікації в мпп
- •Статус фізичної особи в мпп
- •Екзаменаційний білет № 4
- •Система мпп
- •1) Учбовий (навчальний) курс;
- •Торговельні звичаї
- •Види колізійних норм
- •Поняття «майнового імунітету»
- •Україна як суб’єкт мпп
- •1. Внутрішнє законодавство.
- •2.Особистий статус юридичної особи.
- •3.Поняття, умови шлюбу в міжнародному приватному праві.
- •4.Місце колізійних норм у джерелах права.
- •5.Поняття зовнішньоекономічного договору (контракту).
- •1.Розвиток науки міжнародного приватного права.
- •2.Колізійні прив'язки, застосовувані до регламентації трудових відносин з „іноземним елементом".
- •4.Сутність теорії абсолютного імунітету.
- •5.Законодавство України про поняття „іноземець".
- •1.Види джерел міжнародного приватного права
- •2. Колізійний метод регулювання
- •3.Визначення правосуб'єктності іноземних суб'єктів господарської діяльності
- •4.Колізійні прив'язки, які застосовуються до угод та юридичних фактів
- •5.Національне законодавство України з питань регулювання трудових відносин з „іноземним елементом".
- •1.Поняття «юридична особа»
- •2.Види міжнародних договорів, укладених Україною
- •3.Трудовий статус іноземця в Україні
- •4. Зворотне відсилання до закону третьої держави
- •5.Встановлення опіки і піклування за законодавством України
- •1.Юридична особа як суб'єкт публічного права.
- •2.Праця іноземців в Україні.
- •3.Мета порівняльно-правового методу.
- •4.Поняття судового імунітету.
- •5.Сутність принципу „місцезнаходження речі".
- •1.Статус фізичної особи в міжнародному приватному праві.
- •2.Колізійний метод регулювання.
- •3.Правовий статус іноземців в Україні.
- •4.Майнові права та обов'язки подружжя за національним правом.
- •5.Види міжнародних договорів, укладених Україною.
- •1.Поняття та ознаки міжнародних юридичних осіб.
- •2.Відшкодування шкоди працівникові за міжнародними договорами України.
- •3.Колізійні прив'язки, які застосовуються до правового становища майна.
- •4. Матеріально-правові норми в міжнародному приватному праві.
- •5.Загальні питання права власності у відносинах з „іноземним елементом" за законодавством України.
- •1.Національне законодавство України з питань регулювання трудових відносин з „іноземним елементом".
- •2.Основні умови зовнішньоекономічних договорів.
- •3.Конвенція 00н про договори міжнародної купівлі-продажу.
- •4.Позадоговірна цивільно-правова відповідальність.
- •5.Поняття імунітету держави.
- •1.Поняття матеріально-правового методу регулювання.
- •2. Колізійні прив'язки, які застосовуються до правового становища майна.
- •3.Формальні умови реєстрації шлюбу в міжнародному приватному праві.
- •4.Обхід закону в міжнародному приватному праві.
- •5.Облік та реєстрація зовнішньоекономічних договорів.
- •1. Поняття права власності в міжнародному приватному праві.
- •2. Правовий статус громадян за кордоном.
- •3.Види міжнародних договорів, укладених Україною.
- •4. Трудовий договір, „контракт".
- •5. Колізійні прив'язки, які застосовуються до особистого статусу фізичних та юридичних осіб.
- •1.Місце колізійних норм у джерелах права
- •2.Поняття вини, як умови деліктного зобов'язання в національних правових системах
- •3.Колізійні прив'язки, які застосовуються до угод та юридичних фактів.
- •4.Бартерний договір між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
- •5.Шлюб за загальним правом.
- •1.Особливості правового статусу біпатридів
- •2.Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин
- •3.Порядок реєстрації представництв іноземних юридичних осіб в Україні.
- •4.Умови настання деліктного зобов'язання у національних правових системах
- •5.Основні способи вирішення питання кваліфікації
- •1.Внутрішнє (національне) законодавство як джерело мпп.
- •2.Основні формули прикріплення.
- •3 Гражданского кодекса Украины право собственности на вещь определяется по закону страны, где эта вещь находится.
- •3.Поняття “особистий закон фізичної особи” та сфера його дії.
- •4.Майнові відносини подружжя в мпп.
- •5. Підсудність цивільних справ за участю іноземних осіб. Подсудность дел, осложненных иностранным элементом
- •1.Види іноземного елементу в приватноправових відносинах.
- •2) Объект, находящийся на территории иностранного государства;
- •3) Юридический факт, который имел или имеет место за границей.
- •2.Поняття зворотного відсилання та відсилання до права третьої країни.
- •3.Оголошення іноземця безвісно відсутнім чи померлим та його наслідки в Україні і за кордоном.
- •4.Правове положення власності України за кордоном.
- •5.Бартерні (товарообмінні операції).
- •1.Методи правового регулювання в мпп.
- •2.Значення кодифікації норм внутрішнього права в галузі мпп, її види
- •3.Міжнародно-правова охорона авторських прав.
- •4.Колізійне регулювання укладання та розірвання шлюбу в мпп.
- •5.Визнання та виконання іноземних судових рішень.
- •2.Значення судової практики та доктрини у регулюванні відносин мпп.
- •1.Співвідношення мпп з іншими галузями національного права та міжнародним правом.
- •3.Сутність принципу „місцезнаходження речі".
- •5.Поняття права власності в міжнародному приватному праві.
- •1Система міжнародного приватного права.
- •2.Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин.
- •3.Торговельні звичаї.
- •4.Поняття та ознаки міжнародних юридичних осіб.
- •5.Особливості спадкування рухомого та нерухомого майна.
- •1.Поняття матеріально-правового методу регулювання.
- •2. Тлумачення та кваліфікація норм права в міжнародному приватному праві.
- •3. Україна як суб'єкт міжнародного приватного права.
- •4. Сутність принципу «місцезнаходження речі».
- •5.Основні умови зовнішньоекономічних договорів.
- •1.Законодавство України про поняття „іноземець".
- •2.Поняття права власності в міжнародному приватному праві.
- •3Шлюб за загальним правом.
- •4.Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу
- •5.Протиправність діяння як одна з умов виникнення зобов'язань в національних правових системах
- •2.Теорія кваліфікації за законом суду
- •3.Міжнародно-правове регулювання спадкових відносин.
- •4.Поняття зовнішньоекономічного договору (контракту).
- •5.Правовий статус іноземців в Україні
- •Міжнародні договори як джерела мпп.
- •Классификация межд договоров Украины в области мчп:
- •По количеству участников:
- •Поняття “особистий закон фізичної особи” та сфера його дії.
- •Відшкодування шкоди працівникові за міжнародними договорами України.
- •Розірвання шлюбу за національним правом.
- •Інститут публічного порядку в мпп.
- •Майнові відносини подружжя в мпп.
- •Сфера застосування та структура Закону України “Про міжнародне приватне право”.
- •Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин.
- •5. Поняття імунітету держави
3.Правовий статус іноземців в Україні.
Иностранный гражданин – это лицо, имеющее особую правовую связь (гражданство) с определенным государством. В этом государстве правовой статус гражданина наиболее определен. Но этот статус не следует за гражданином на территории иной страны. За рубежом такое лицо имеет статус иностранного лица.
Вопросы дееспособности иностранцев разрешаются в ст. 566 ГК Украины. Гражданская дееспособность иностранного гражданина определяется по закону страны, гражданином которой он является, лица без гражданства – страны, в которой оно имеет постоянное место жительства. Однако гражданская дееспособность иностранцев в отношении сделок, совершаемых в Украине, и обязательств, возникающих вследствие причинения вреда в Украине, определяются по украинскому закону.
Часть 3 ст. 566 ГК Украины устанавливает, что только постоянно проживающие в Украине иностранцы могут быть признаны недееспособными или ограниченно дееспособными в порядке, установленном законами Украины.
Дела о признании иностранца недееспособным компетентен рассматривать суд страны, гражданином которой является данное лицо. При этом суд применяет свое национальное законодательство
Национальное законодательство разделяет несовершеннолетних на разные возрастные группы. С достижением ими определенного возраста объем их дееспособности увеличивается. Например, с 16 лет лицо, как правило, может самостоятельно совершать значительное количество соглашений: заключать трудовой договор, распоряжаться заработком, составлять завещания и т.д.
В большинстве государств «семьи континентального права» дееспособность иностранных граждан определяется по закону их гражданства, а что касается лиц без гражданства - по закону их местожительства. Применение закона домицилия является характерным для государств «семьи общего права». Эти государства не признают принципов определения дееспособности по законодательству другой правовой системы.
Применение личного закона для определения дееспособности лица в разных вариантах означает, что лицо, которое считается дееспособным по личному закону, должно считаться таким и в других правовых системах. Это положение признается всеми государствами.
Общепринятым во всех правовых системах является положение, по которому вопрос признания иностранца недееспособным или ограниченно дееспособным решается по законодательству того государства, где это лицо имеет постоянное место жительства. Основания признания лица ограничено дееспособным в законодательстве государств являются разными.
4.Майнові права та обов'язки подружжя за національним правом.
Юридичною підставою застосування певного режиму майна може бути закон держави або шлюбний договір (контракт) (легальний та договірний режим майна). Легальний режим спільності майна подружжя передбачається, наприклад, законодавством Іспанії, Франції, деяких штатів США. Легальний режим роздільного майна існує в більшості держав «сім'ї загального права», в т. ч. у Великобританії; легальний змішаний режим майна - у Данії, Німеччині, Норвегії, Фінляндії, Швеції та інших державах.
За шлюбним договором (контрактом) подружжю надається можливість урегулювати майнові відносини на свій погляд. У ньому може визначатися статус дошлюбного, шлюбного майна подружжя та його поділ у разі розлучення. В державах «сім'ї загального права» значення шлюбного договору має інститут довірчої власності (траст).
Законодавство багатьох держав передбачає порядок укладення шлюбного договору. Зазвичай для цього обов'язковою є присутність обох сторін і нотаріальне посвідчення їхніх підписів (ст. 1410 Цивільного зводу Німеччини). Інколи допускається присутність представників сторін (ст. 1294 Цивільного кодексу Франції). Угода про майнові відносини між подружжям найчастіше укладається тільки до шлюбу і може породжувати правові наслідки лише з часу його реєстрації (ст. 1395 Цивільного кодексу Франції). У державах, де відсутній легальний режим майна, подружжя обов'язково укладає шлюбний контракт.
Норми про шлюбний договір передбачає і Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. Ним допускається укладення шлюбного договору навіть до реєстрації шлюбу (ст. 92). Шлюбним договором в Україні регулюються тільки майнові' відносини, у тому числі майнові права та обов'язки між подружжям та подружжя як батьків. За шлюбним договором не можна передавати у власність одному з подружжя нерухоме та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації (ст. 93). Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. має й норми про визначення у шлюбному договорі правового режиму майна (ст. 97). Зокрема, у договорі може бути визначено майно, яке дружина або чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу. Сторони мають право домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, режиму спільної сумісної власності подружжя і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них. Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у т. ч. і в разі розірвання шлюбу. Вони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб. Норма Сімейного кодексу України дозволяє сторонам записувати до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства. Кодекс містить й норми про визначення у шлюбному договорі порядку користування житлом (ст. 98).
Порядок управління майном також може бути встановлено законом або шлюбним договором. Так, у законодавстві Аргентини, Бразилії, Іспанії передбачено, що спільним майном управляє чоловік. Умови утримання подружжя зазвичай регулюються законодавством. В одних правових системах передбачаються обов'язки подружжя із взаємного утримання (ст. 75 Сімейного кодексу України, ст. 67 Цивільного кодексу Іспанії), в інших цей обов'язок покладається на одного з подружжя (ст. 208 Цивільного кодексу Франції в редакції від 3 січня 1972 p.). На теперішній час норми права, які передбачають принцип взаємного утримання подружжя (сім'ї) за рахунок праці чи майна, витісняють норми про односторонній обов'язок матеріального утримання одного з подружжя.