Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
otvety_MChP.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
803 Кб
Скачать
☆

3.Сутність принципу „місцезнаходження речі".

Питання колізійного регулювання правового статусу рухомого майна (права вимоги, цінних паперів, транспортних засобів тощо) є дещо складнішим. У таких випадках часто застосовують прив'язку до закону місцезнаходження речі. Наприклад, відповідно до ст. 59 Договору про правову допомогу, укладеного між Україною та Болгарією, передача чи переказ речей, грошових сум із території однієї держави на територію іншої здійснюється відповідно до законодавства тієї держави, на території якої знаходяться ці речі чи суми. Прив'язка до закону місцезнаходження речі стосовно права власності на рухоме й нерухоме майно, а також стосовно речових прав, передбачена у Законі з міжнародного приватного права Австрії 1978 р., Цивільному кодексі Португалії, Цивільному кодексі Японії, Законі про регулювання у сфері міжнародного приватного права ФРН 1986 р. Окрім зазначеної колізійної прив'язки, можуть застосовуватися й інші, наприклад, особистий закон власника. Але переважно цей принцип застосовується як виняток або тільки в окремих державах (Аргентина, Бразилія).

Загальновизнано, що коли річ у певній державі правомірно перейшла у власність іншої особи за законами цієї держави, то в разі зміни місцезнаходження речі право власності на неї зберігається за її власником. У такий спосіб визнається право власності на річ, набуту за кордоном. Якщо ж право на річ набувається не в тій державі, де вона знаходиться, то питання, за яким законом визначається право власності у правових системах, вирішується по-різному. 6 одних застосовують закон місцезнаходження речі, в інших - особистий закон власника. Обсяг прав власника визначається за законом місцезнаходження речі. Тобто переміщенням речі з однієї держави в іншу змінюється і зміст прав власника. Водночас не має значення, які права належали власникові речі до її переміщення в іншу державу. Отже, право власності на річ, набуту іноземцем на своїй батьківщині, визнається за ним, але зміст цього права визначатиметься не законом його громадянства, а законом місцезнаходження речі.

Держави "сім'ї загального права", використовуючи тривалий час принцип особистого закону власника щодо права власності на рухомі речі, нині також переходять до принципу закону місцезнаходження речі.

Отож вирішальним для визначення прав на рухомість і нерухомість є закон її місцезнаходження.

4.Особливості правового статусу іммігрантів, біженців та осіб, яким надано політичний притулок, згідно з МПП.

. Іммігранти.

Іммігрант - це іноземець або особа без громадянства, який отримавдозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне місце проживання,або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл наімміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.

Іммігранти в'їжджають в Україну на підставі дозволу на імміграцію іімміграційної візи. В Україні їм видається посвідчення на постійнепроживання (посвідку на проживання). стаття 12 Закону «Про імміграцію» передбачає підстави для скасуваннядозволу на імміграцію. Посвідчення на постійне проживання вилучається,і особа протягом місяця зобов'язана покинути Україну.

Іноземці, які постійно проживають в Україні не менше 5 років, можутьнатуралізуватися - набути громадянство України у встановленому закономпорядку.

2. Іноземці, що тимчасово перебувають на території України. До даноїкатегорії належать іноземці, які прибули в Україну на обмежений термін,тобто без мети постійного проживання. Мета прибуття в Україну можуть бутирізні.

Указом Президента України від 15.06.2001 р. № 435« Про додаткові заходиз реалізації прав людини на свободу пересування (вільний вибір місцяпроживання) »скасовано необхідність реєстрації паспортів іноземців помісцем їх проживання. Замість цього вводиться реєстраційна карткаіноземця. Подається разом з паспортом посадовим особам органів охоронидержавного кордону під час перетину кордону і зберігається впротягом усього терміну перебування в Україні. Дана картка можезаповнюватися: 1) в консульстві при отриманні візи; 2) при фактичномуперетині кордону (на контрольно-пропускному пункті); 3) у транспортномузасобі міжнародного сполучення.

Іноземці зобов'язані залишити Україну в терміни, встановлені в їх візі.

3. Біженці та особи, яким надано політичний притулок натериторії України.

Ці особи є вимушеними іммігрантами, що покинули державасвого громадянства або постійного місця перебування під дієюпереслідувань або загрози таких переслідувань з боку даногодержави. Чи можуть прибувати на територію України нелегально. Термінперебування даних осіб в Україні обмежено (поки не відпадуть підстави длятакого перебування або поки особа не перейде в новий статус - іммігранта

(особи, яка отримала дозвіл на постійне проживання в Україні) абогромадянина України).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]