- •1.Поняття і предмет міжнародного приватного права.
- •2.Поняття звичаю, його роль у міжнародному приватному праві
- •Загальна характеристика колізійних норм.
- •Бартерний договір між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
- •5. Колізійні норми України стосовно правовідносин між батьками та дітьми.
- •1.Система міжнародного приватного права.
- •3.Поняття правового статусу іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні.
- •5.Конфлікт кваліфікацій в міжнародному приватному праві.
- •Цивільно-правова відповідальність іноземців в Україні.
- •Екзаменаційний білет № 3
- •Поняття визначення та „національність" юридичної особи
- •Стурктура колізійної норми.
- •Конфлікт кваліфікації в мпп
- •Статус фізичної особи в мпп
- •Екзаменаційний білет № 4
- •Система мпп
- •1) Учбовий (навчальний) курс;
- •Торговельні звичаї
- •Види колізійних норм
- •Поняття «майнового імунітету»
- •Україна як суб’єкт мпп
- •1. Внутрішнє законодавство.
- •2.Особистий статус юридичної особи.
- •3.Поняття, умови шлюбу в міжнародному приватному праві.
- •4.Місце колізійних норм у джерелах права.
- •5.Поняття зовнішньоекономічного договору (контракту).
- •1.Розвиток науки міжнародного приватного права.
- •2.Колізійні прив'язки, застосовувані до регламентації трудових відносин з „іноземним елементом".
- •4.Сутність теорії абсолютного імунітету.
- •5.Законодавство України про поняття „іноземець".
- •1.Види джерел міжнародного приватного права
- •2. Колізійний метод регулювання
- •3.Визначення правосуб'єктності іноземних суб'єктів господарської діяльності
- •4.Колізійні прив'язки, які застосовуються до угод та юридичних фактів
- •5.Національне законодавство України з питань регулювання трудових відносин з „іноземним елементом".
- •1.Поняття «юридична особа»
- •2.Види міжнародних договорів, укладених Україною
- •3.Трудовий статус іноземця в Україні
- •4. Зворотне відсилання до закону третьої держави
- •5.Встановлення опіки і піклування за законодавством України
- •1.Юридична особа як суб'єкт публічного права.
- •2.Праця іноземців в Україні.
- •3.Мета порівняльно-правового методу.
- •4.Поняття судового імунітету.
- •5.Сутність принципу „місцезнаходження речі".
- •1.Статус фізичної особи в міжнародному приватному праві.
- •2.Колізійний метод регулювання.
- •3.Правовий статус іноземців в Україні.
- •4.Майнові права та обов'язки подружжя за національним правом.
- •5.Види міжнародних договорів, укладених Україною.
- •1.Поняття та ознаки міжнародних юридичних осіб.
- •2.Відшкодування шкоди працівникові за міжнародними договорами України.
- •3.Колізійні прив'язки, які застосовуються до правового становища майна.
- •4. Матеріально-правові норми в міжнародному приватному праві.
- •5.Загальні питання права власності у відносинах з „іноземним елементом" за законодавством України.
- •1.Національне законодавство України з питань регулювання трудових відносин з „іноземним елементом".
- •2.Основні умови зовнішньоекономічних договорів.
- •3.Конвенція 00н про договори міжнародної купівлі-продажу.
- •4.Позадоговірна цивільно-правова відповідальність.
- •5.Поняття імунітету держави.
- •1.Поняття матеріально-правового методу регулювання.
- •2. Колізійні прив'язки, які застосовуються до правового становища майна.
- •3.Формальні умови реєстрації шлюбу в міжнародному приватному праві.
- •4.Обхід закону в міжнародному приватному праві.
- •5.Облік та реєстрація зовнішньоекономічних договорів.
- •1. Поняття права власності в міжнародному приватному праві.
- •2. Правовий статус громадян за кордоном.
- •3.Види міжнародних договорів, укладених Україною.
- •4. Трудовий договір, „контракт".
- •5. Колізійні прив'язки, які застосовуються до особистого статусу фізичних та юридичних осіб.
- •1.Місце колізійних норм у джерелах права
- •2.Поняття вини, як умови деліктного зобов'язання в національних правових системах
- •3.Колізійні прив'язки, які застосовуються до угод та юридичних фактів.
- •4.Бартерний договір між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
- •5.Шлюб за загальним правом.
- •1.Особливості правового статусу біпатридів
- •2.Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин
- •3.Порядок реєстрації представництв іноземних юридичних осіб в Україні.
- •4.Умови настання деліктного зобов'язання у національних правових системах
- •5.Основні способи вирішення питання кваліфікації
- •1.Внутрішнє (національне) законодавство як джерело мпп.
- •2.Основні формули прикріплення.
- •3 Гражданского кодекса Украины право собственности на вещь определяется по закону страны, где эта вещь находится.
- •3.Поняття “особистий закон фізичної особи” та сфера його дії.
- •4.Майнові відносини подружжя в мпп.
- •5. Підсудність цивільних справ за участю іноземних осіб. Подсудность дел, осложненных иностранным элементом
- •1.Види іноземного елементу в приватноправових відносинах.
- •2) Объект, находящийся на территории иностранного государства;
- •3) Юридический факт, который имел или имеет место за границей.
- •2.Поняття зворотного відсилання та відсилання до права третьої країни.
- •3.Оголошення іноземця безвісно відсутнім чи померлим та його наслідки в Україні і за кордоном.
- •4.Правове положення власності України за кордоном.
- •5.Бартерні (товарообмінні операції).
- •1.Методи правового регулювання в мпп.
- •2.Значення кодифікації норм внутрішнього права в галузі мпп, її види
- •3.Міжнародно-правова охорона авторських прав.
- •4.Колізійне регулювання укладання та розірвання шлюбу в мпп.
- •5.Визнання та виконання іноземних судових рішень.
- •2.Значення судової практики та доктрини у регулюванні відносин мпп.
- •1.Співвідношення мпп з іншими галузями національного права та міжнародним правом.
- •3.Сутність принципу „місцезнаходження речі".
- •5.Поняття права власності в міжнародному приватному праві.
- •1Система міжнародного приватного права.
- •2.Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин.
- •3.Торговельні звичаї.
- •4.Поняття та ознаки міжнародних юридичних осіб.
- •5.Особливості спадкування рухомого та нерухомого майна.
- •1.Поняття матеріально-правового методу регулювання.
- •2. Тлумачення та кваліфікація норм права в міжнародному приватному праві.
- •3. Україна як суб'єкт міжнародного приватного права.
- •4. Сутність принципу «місцезнаходження речі».
- •5.Основні умови зовнішньоекономічних договорів.
- •1.Законодавство України про поняття „іноземець".
- •2.Поняття права власності в міжнародному приватному праві.
- •3Шлюб за загальним правом.
- •4.Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу
- •5.Протиправність діяння як одна з умов виникнення зобов'язань в національних правових системах
- •2.Теорія кваліфікації за законом суду
- •3.Міжнародно-правове регулювання спадкових відносин.
- •4.Поняття зовнішньоекономічного договору (контракту).
- •5.Правовий статус іноземців в Україні
- •Міжнародні договори як джерела мпп.
- •Классификация межд договоров Украины в области мчп:
- •По количеству участников:
- •Поняття “особистий закон фізичної особи” та сфера його дії.
- •Відшкодування шкоди працівникові за міжнародними договорами України.
- •Розірвання шлюбу за національним правом.
- •Інститут публічного порядку в мпп.
- •Майнові відносини подружжя в мпп.
- •Сфера застосування та структура Закону України “Про міжнародне приватне право”.
- •Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин.
- •5. Поняття імунітету держави
1.Види іноземного елементу в приватноправових відносинах.
Субъектами отношений в международном частном праве являются, в первую очередь, физические и юридические лица, иногда - государства. Спецификой отношений является наличие «иностранного элемента», под которым понимают:
1) субъект, имеющий иностранную принадлежность (гражданство, местожительство для физических лиц; «национальность» - для юридических лиц);
2) Объект, находящийся на территории иностранного государства;
3) Юридический факт, который имел или имеет место за границей.
Помимо классического определения иностранного элемента, подразумевающего закрытый перечень ситуаций, которые ставят коллизионный вопрос, существуют и иные свойства фактического отношения, которые могут считаться достаточными для применения нормы иностранного права.
Так, Конвенция о договорах международной купли-продажи товаров (CISG) (Вена, 1980 г.) устанавливает, что она применяется к отношениям сторон, если их коммерческие предприятия (places of business) находятся в разных государствах-участниках конвенции. Таким образом, Венская конвенция устанавливает иной вид иностранного элемента – место нахождения торгового предприятия.
Не однозначно, может ли быть иностранным элементом само по себе указание в договоре, который имеет объективную связь с правопорядком только одного государства, на применение иностранного права или на подсудность споров иностранному суду.
Поскольку перечень обстоятельств, которые достаточны для вывода о наличии иностранного элемента, не является закрытым и в силу российского Гражданского кодекса, не исключено, что и иные характеристики отношения могут быть признаны судом иностранным элементом.
2.Поняття зворотного відсилання та відсилання до права третьої країни.
Обратная отсылка и отсылка к третьему закону в международном частном праве
Одной из самых сложных и не решенных окончательно проблем международного частного права является проблема принятия или непринятия обратной отсылки и отсылки к закону третьего государства. Эта проблема возникла в середине XVIII ст. Европейской судебной практике она стала известной, в частности, в связи с выносом французским кассационным судом 1878 г. решения по делу Форго, которое в настоящее время считается классическим.
Суть дела заключалась в том, что баварский подданный Форго, внебрачный ребенок, постоянно проживающий во Франции (однако не считался приобревшим домицилий во Франции), после своей смерти оставил во французских банках денежные вклады. Завещание составлено не было. По закону на получение наследства претендовали баварские кровные родственники Форго по боковой линии. Они ссылались на баварское право, которое допускало наследование даже после внебрачных детей. Французский прокурор настаивал на том, что к наследованию должен применяться французский закон, в соответствии с которым родственники внебрачного ребенка не имеют права наследования. Поэтому имущество переходит в распоряжение Французского государства. Возник вопрос: какой закон - французский или баварский - должен применить суд Франции?
Согласно французского коллизионного права вопрос о наследовании движимого имущества обсуждается в соответствии с законом «домицилия происхождения». То есть наблюдается отсылка французского закона к баварскому праву. Последнее содержало коллизионное правило, по которому наследование движимого имущества подчинено закону фактического домицилия. Следовательно, если отсылку французской коллизионной нормы следует понимать как отсылку к баварскому праву в целом, то необходимо руководствоваться и баварской коллизионной нормой, которая отсылала к французскому праву. Французский кассационный суд принял обратную отсылку.
С тех пор вопрос обратной отсылки стал предметом исследования в правовой доктрине. Считается, что суть обратной отсылки заключается в отсылке коллизионной нормы законодательства одного государства к закону другого государства, а закон последнего, не решая вопрос по существу, в свою очередь, отсылает к закону предыдущего государства. Если же к решению спора привлекается правовая система третьего государства, то речь идет об отсылке к закону третьего государства (трансмиссию).
Некоторые правовые системы признают эти отсылки. Такие положения закрепляются, скажем, в Законе о международном частном праве Польши 1965 г., в проекте Закона Российской Федерации о международном частном праве. Принятие обратной отсылки признается соответствующими законами Австрии, Швейцарии. В других правовых системах, например, в Законе Венгрии может признаваться отсылка к собственному праву. Негативное отношение к применению обратной отсылки выражено и в ст. 28 Закона о международном коммерческом арбитраже Российской Федерации 1993 г. Неодинаково решает отмеченные вопросы и законодательство ФРГ. Здесь не признается отсылка в договорном праве. Однако в других случаях применение такой отсылки допускается. Аналогичной является позиция английской правовой системы.
В действующем праве Украины можно найти подтверждение принятия обратной отсылки, отсылки к закону третьего государства, а также негативное отношение к обратной отсылке. Положительное отношение к двум видам отсылок выражено, например, в Женевской конвенции 1930 г. об урегулировании коллизионных вопросов вексельного права.
Негативное отношение к обратной отсылке нашло свое выражение в Законе Украины «О международном коммерческом арбитраже» от 24 февраля 1994 г., в ч. 1 ст. 28 которого указывается, что «...любое положение права или системы права любого государства должно истолковываться как такое, что непосредственно отсылает к материальному праву этого государства, а не к ее коллизионным нормам».
Definitio: Обратная отсылка означает, что коллизионная норма иностранного права, избранного на основании коллизионной нормы страны суда, отсылает обратно к праву страны суда или к праву третьей страны.
