- •1.Поняття і предмет міжнародного приватного права.
- •2.Поняття звичаю, його роль у міжнародному приватному праві
- •Загальна характеристика колізійних норм.
- •Бартерний договір між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
- •5. Колізійні норми України стосовно правовідносин між батьками та дітьми.
- •1.Система міжнародного приватного права.
- •3.Поняття правового статусу іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні.
- •5.Конфлікт кваліфікацій в міжнародному приватному праві.
- •Цивільно-правова відповідальність іноземців в Україні.
- •Екзаменаційний білет № 3
- •Поняття визначення та „національність" юридичної особи
- •Стурктура колізійної норми.
- •Конфлікт кваліфікації в мпп
- •Статус фізичної особи в мпп
- •Екзаменаційний білет № 4
- •Система мпп
- •1) Учбовий (навчальний) курс;
- •Торговельні звичаї
- •Види колізійних норм
- •Поняття «майнового імунітету»
- •Україна як суб’єкт мпп
- •1. Внутрішнє законодавство.
- •2.Особистий статус юридичної особи.
- •3.Поняття, умови шлюбу в міжнародному приватному праві.
- •4.Місце колізійних норм у джерелах права.
- •5.Поняття зовнішньоекономічного договору (контракту).
- •1.Розвиток науки міжнародного приватного права.
- •2.Колізійні прив'язки, застосовувані до регламентації трудових відносин з „іноземним елементом".
- •4.Сутність теорії абсолютного імунітету.
- •5.Законодавство України про поняття „іноземець".
- •1.Види джерел міжнародного приватного права
- •2. Колізійний метод регулювання
- •3.Визначення правосуб'єктності іноземних суб'єктів господарської діяльності
- •4.Колізійні прив'язки, які застосовуються до угод та юридичних фактів
- •5.Національне законодавство України з питань регулювання трудових відносин з „іноземним елементом".
- •1.Поняття «юридична особа»
- •2.Види міжнародних договорів, укладених Україною
- •3.Трудовий статус іноземця в Україні
- •4. Зворотне відсилання до закону третьої держави
- •5.Встановлення опіки і піклування за законодавством України
- •1.Юридична особа як суб'єкт публічного права.
- •2.Праця іноземців в Україні.
- •3.Мета порівняльно-правового методу.
- •4.Поняття судового імунітету.
- •5.Сутність принципу „місцезнаходження речі".
- •1.Статус фізичної особи в міжнародному приватному праві.
- •2.Колізійний метод регулювання.
- •3.Правовий статус іноземців в Україні.
- •4.Майнові права та обов'язки подружжя за національним правом.
- •5.Види міжнародних договорів, укладених Україною.
- •1.Поняття та ознаки міжнародних юридичних осіб.
- •2.Відшкодування шкоди працівникові за міжнародними договорами України.
- •3.Колізійні прив'язки, які застосовуються до правового становища майна.
- •4. Матеріально-правові норми в міжнародному приватному праві.
- •5.Загальні питання права власності у відносинах з „іноземним елементом" за законодавством України.
- •1.Національне законодавство України з питань регулювання трудових відносин з „іноземним елементом".
- •2.Основні умови зовнішньоекономічних договорів.
- •3.Конвенція 00н про договори міжнародної купівлі-продажу.
- •4.Позадоговірна цивільно-правова відповідальність.
- •5.Поняття імунітету держави.
- •1.Поняття матеріально-правового методу регулювання.
- •2. Колізійні прив'язки, які застосовуються до правового становища майна.
- •3.Формальні умови реєстрації шлюбу в міжнародному приватному праві.
- •4.Обхід закону в міжнародному приватному праві.
- •5.Облік та реєстрація зовнішньоекономічних договорів.
- •1. Поняття права власності в міжнародному приватному праві.
- •2. Правовий статус громадян за кордоном.
- •3.Види міжнародних договорів, укладених Україною.
- •4. Трудовий договір, „контракт".
- •5. Колізійні прив'язки, які застосовуються до особистого статусу фізичних та юридичних осіб.
- •1.Місце колізійних норм у джерелах права
- •2.Поняття вини, як умови деліктного зобов'язання в національних правових системах
- •3.Колізійні прив'язки, які застосовуються до угод та юридичних фактів.
- •4.Бартерний договір між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
- •5.Шлюб за загальним правом.
- •1.Особливості правового статусу біпатридів
- •2.Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин
- •3.Порядок реєстрації представництв іноземних юридичних осіб в Україні.
- •4.Умови настання деліктного зобов'язання у національних правових системах
- •5.Основні способи вирішення питання кваліфікації
- •1.Внутрішнє (національне) законодавство як джерело мпп.
- •2.Основні формули прикріплення.
- •3 Гражданского кодекса Украины право собственности на вещь определяется по закону страны, где эта вещь находится.
- •3.Поняття “особистий закон фізичної особи” та сфера його дії.
- •4.Майнові відносини подружжя в мпп.
- •5. Підсудність цивільних справ за участю іноземних осіб. Подсудность дел, осложненных иностранным элементом
- •1.Види іноземного елементу в приватноправових відносинах.
- •2) Объект, находящийся на территории иностранного государства;
- •3) Юридический факт, который имел или имеет место за границей.
- •2.Поняття зворотного відсилання та відсилання до права третьої країни.
- •3.Оголошення іноземця безвісно відсутнім чи померлим та його наслідки в Україні і за кордоном.
- •4.Правове положення власності України за кордоном.
- •5.Бартерні (товарообмінні операції).
- •1.Методи правового регулювання в мпп.
- •2.Значення кодифікації норм внутрішнього права в галузі мпп, її види
- •3.Міжнародно-правова охорона авторських прав.
- •4.Колізійне регулювання укладання та розірвання шлюбу в мпп.
- •5.Визнання та виконання іноземних судових рішень.
- •2.Значення судової практики та доктрини у регулюванні відносин мпп.
- •1.Співвідношення мпп з іншими галузями національного права та міжнародним правом.
- •3.Сутність принципу „місцезнаходження речі".
- •5.Поняття права власності в міжнародному приватному праві.
- •1Система міжнародного приватного права.
- •2.Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин.
- •3.Торговельні звичаї.
- •4.Поняття та ознаки міжнародних юридичних осіб.
- •5.Особливості спадкування рухомого та нерухомого майна.
- •1.Поняття матеріально-правового методу регулювання.
- •2. Тлумачення та кваліфікація норм права в міжнародному приватному праві.
- •3. Україна як суб'єкт міжнародного приватного права.
- •4. Сутність принципу «місцезнаходження речі».
- •5.Основні умови зовнішньоекономічних договорів.
- •1.Законодавство України про поняття „іноземець".
- •2.Поняття права власності в міжнародному приватному праві.
- •3Шлюб за загальним правом.
- •4.Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу
- •5.Протиправність діяння як одна з умов виникнення зобов'язань в національних правових системах
- •2.Теорія кваліфікації за законом суду
- •3.Міжнародно-правове регулювання спадкових відносин.
- •4.Поняття зовнішньоекономічного договору (контракту).
- •5.Правовий статус іноземців в Україні
- •Міжнародні договори як джерела мпп.
- •Классификация межд договоров Украины в области мчп:
- •По количеству участников:
- •Поняття “особистий закон фізичної особи” та сфера його дії.
- •Відшкодування шкоди працівникові за міжнародними договорами України.
- •Розірвання шлюбу за національним правом.
- •Інститут публічного порядку в мпп.
- •Майнові відносини подружжя в мпп.
- •Сфера застосування та структура Закону України “Про міжнародне приватне право”.
- •Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин.
- •5. Поняття імунітету держави
2.Поняття вини, як умови деліктного зобов'язання в національних правових системах
Вина як умова виникнення деліктного зобов’язання визначаеться у декількох значениях: 1) як психічне ставлення делінквента до вчиненого ним діяння, що по суті запозичене з сутності вини в публічно-правовому делікті; 2) як необхідна дбайливість і обачність делінквента при виконанні сво-їх обов’язків та реалізації своїх прав. Загальним для всіх правових родин є виділення вини делінквента у двох формах: наміру чи нео-бережності.
У цивільному кодексі Наполеона відсутнє чітке відмежування категорій протиправної поведінки та вини як передумов виникнення деліктного зобов’язання, більше того - протиправна поведінка сприймається як складова вини. При цьому Французький цивіль-ний кодекс за критерій розмежування між деліктними та квазіде-ліктними зобов’язаннями сприймає саме форму вини делінквента, якщо вина у формі умислу, то маємо делікт, у формі необережнос-ті – квазіделікт. Однак, оскільки правові наслідки як для деліктів, так і квазіделіктів однакові, то практичне значення таке законодавче відмежування не має.
ФЦК у ст. 1384 передбачає відповідальність не тільки за свої дії, але й за дії інших осіб та шкоду, завдану речами делінквента. Так, в межах означеної статті передбачена відповідальність батьків за шкоду, завдану неповнолітніми дітьми, наставників – за шкоду, завдану їх учнями, наймачів – за шкоду, завдану при виконанні ними своїх обов’язків, згідно зі ст. 1385 ФЦК, особа несе відповідальність за шкоду, завдану її тваринами, а також згідно зі ст. 1386 ФЦК, за шкоду, за-вдану руйнуванням будівлі внаслідок недоліків ремонту чи дефектів будівлі. Французькій цивілістиці властиве також поняття змішаної вини, коли судова практика враховує вину як делінквента, так і по-терпілого для встановлення відповідних правових наслідків.
Водночас, німецьке цивільне законодавство розглядає проти-правну поведінку делінквента незалежно від вини. Остання при цьому чітко розуміється як суб’єктивне відношення делінквента до вчиненого ним протиправного діяння. Подібно до французького ци-вільного законодавства НЦУ теж передбачає випадки притягнення до відповідальності особи не за свої дії, як-то за дії неповнолітніх (§ 823), дії осіб що виконують певні обов’язки за замовленням де-лінквента (§ 831). Також за аналогією зі ст.ст. 1385, 1396 ФЦК §§ 833–836 передбачають відповідальність власників тварин і відпові-дальність за шкоду, завдану руйнуванням будівлі внаслідок її кон-структивних дефектів чи неналежного утримання.
3.Колізійні прив'язки, які застосовуються до угод та юридичних фактів.
К соглашениям и юридическим фактам применяются разнообразные коллизионные правила. Так, к соглашениям с «иностранный элементом» применяется по большей части закон автономии воли. Он означает, что стороны сами избирают закон для регламентации своих прав и обязанностей. Например, в ч. 1 ст. 569 Гражданского кодекса Украины установлено, что права и обязанности сторон относительно внешнеторгового соглашения могут определяться по согласованию сторон.
В ст. 569 Гражданского кодекса Украины зафиксирована отсылка к закону места совершения сделки, которое определяет ее форму. Однако применение таких средств связи, как телеграф, телефон, факс не всегда содействует установлению места совершения сделки. В таких случаях в арбитражной практике (в частности в Украине) местом заключения контракта признается местонахождение поставщика или подрядчика. Указание в соглашении города, в котором оно заключено, значительно облегчает применение этой коллизионной привязки.
Закон страны продавца чаще всего применяется при отсутствии явно выраженного волеизъявления сторон во внешнеторговом соглашении. Эту коллизионную привязку часто содержит законодательство государств Европы.
Коллизионная привязка - закон валюты долга применяется к сделкам, которые заключаются в определенной валюте. Указанный принцип означает, что заключение договора в определенной валюте подчиняет такое соглашение праву государства, которому принадлежит валюта.
Регуляции трудовых отношений присуща коллизионная привязка - закон места выполнения работы. Она предусматривается законодательством многих государств «семьи континентального права», прецедентным правом Бразилии, Нидерландов, других государств и означает, что к правоотношениям применяется законодательство государства, в котором обычно постоянно выполняются работы.
Коллизионная формула - закон флага регулирует выбор законодательства, применяемого к правоотношениям, возникающим в сфере торговой мореходности.
Закон места совершения правонарушения применяется к обязательствам, которые возникают в результате причинения вреда из деликта. Этот принцип закреплен, в частности, в ч. 1 ст. 569-4 Гражданского кодекса Украины, где указано, что права и обязанности сторон по обязательствам, которые возникают в результате причинения вреда, определяются по закону страны, где имело место действие или другое обстоятельство, которое послужило основанием для требования возмещения вреда.
Закон государства, с которым определенное правоотношение наиболее тесно связано, применяется в государствах «семьи общего права». Этот универсальный принцип может применяться к любым правоотношениям с «иностранным элементом». Отсылка к такой коллизионной привязке позволяет избежать пробелов в коллизионной регуляции отношений с «иностранным элементом».
Коллизионная привязка - закон суда означает, что к спору применяется закон того государства, в котором он рассматривается. То есть суд (арбитраж или другой орган государства) должен руководствоваться законодательством своего государства, не считаясь с наличием «иностранного элемента» в правоотношениях.