5. Розірвання шлюбу за національним правом.

Розірвання шлюбу - припинення статусу, що був утворений шлюбом: сторони можуть брати в новий шлюб; вони отримують право вибору самостійного місця проживання; жінка може обрати дошлюбне прізвище. Відбувається ліквідація правового режиму майна, встановленого шлюбом. Особа, яка потребує матер допомоги та на користь якої винесено відповідне рішення суду, має право на отримання такої допомоги. Окремим правовим системам відомі ще й нетрадиційні наслідки розірвання шлюбу, скажімо, відшкодування матер чи моральної шкоди на підставі деліктної відповідальності

Підставою для розлучення, передбаченою у багатьох державах, є воля одного чи обох із подружжя.

Фактичний розпад шлюбу є підставою для його розірвання у більшості держав. Часто його називають "непоправним" розпадом (ФРН, Великобританія). До того ж в окремих державах це єдина підстава розірвання шлюбу. Свідченням розпаду шлюбу в правових системах можуть бути: тривале роздільне проживання подружжя; вагомі розбіжності в поглядах на життя між подружжям; зрада одного з них, після чого сумісне життя для іншої особи стає неможливим; жорстока поведінка и стає неможливим; жорстока поведінка одного з подружжя; зловживання алкоголем; залишення одним із подружжя сім'ї на тривалий час.

У державах "сім'ї загального права" підставами розірвання шлюбу вважаються: подружня зрада; залишення одного з подружжя на певний строк; жорстоке поводження чи аморальність; алкоголізм; душевна хвороба; тюремне ув'язнення на певний термін тощо. Особливістю англійської правової системи стосовно розірвання шлюбу є те, що заява про розлучення не може бути подана, якщо з моменту укладення шлюбу не минуло 3 років.

Тільки у випадках, коли вимога про розлучення грунтується на виключній жорстокості та аморальності відповідача, суд може прийняти до розгляду позов про розлучення і до спливу трирічного терміну.

Спеціальним випадком розірвання шлюбу у ВБ є винесення рішення про це з огляду на презумпцію смерті одного з подружжя.

У державах із мусульманською правовою системою розлучення проводиться за рішенням суду переважно з ініціативи чоловіка (повнолітнього, повністю дієздатного), і тільки іноді за взаємною згодою подружжя.

Підставами для звернення до суду в мусульманських державах є: хвороба чи фізичні вади подружжя; тривала (1—2 роки) відсутність чоловіка без достатніх підстав, що заподіює моральну шкоду дружині; конфлікт між подружжям чи заподіяння одним із них моральної шкоди іншому. .

Правовим системам сучасності відомим є інститут сепарації, тобто роздільного проживання подружжя, запозичений з католицького церковного права. Він застосовувався у тих випадках, коли чоловік чи жінка не хотіли остаточно розривати подружні відносини. Нині інститут сепарації порівняно рідко використовується як у державах "сім'ї континентального права".

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 30

1. Інститут публічного порядку в мпп.

Суть оговорки: избранное на основе отечественной коллизионной нормы иностранное право не применяется, и субъективные права, возникшие под действием иностранного права, не получают защиты, если такое применение или такая защита противоречат публичному порядку данного государства.

Норма иностранного права, подлежащая применению, в исключительных случаях не применяется, когда последствия её применения явно противоречили бы основам правопорядка (публичному порядку) Украины. В этом случае при необходимости применяется соответствующая норма укр права. Отказ в применении нормы иностранного права не может быть основан только на отличии прав, полит или экон системы соответствующего иностранного государства от прав, полит или эконом системы Украины.

ЗУ «О внешнеэкономической деятельности» содержит оговорку о публичном праве следующего содержания: «Внешнеэкономический договор (контракт) может быть признан недействительным в судеб­ном или арбитражном порядке, если он не отвечает требованиям ЗУ или международных договоров Украины».

Таким образом, даже избрание сторонами контракта иностранного правопорядка не исключает действия в отношении данного контрак­та императивных норм законодательства Украины (в отношении по­рядка расчета в иностранной валюте, лицензирования и квотирова­ния, регистрации контракта, уплаты пошлин, страхования и т.п.).

Оговорку о публичном порядке можно применять, если:

- не противоречие самих иностранных норм отечественному праву, а последствия их применения могут привести к результату, нарушающему публичный порядок.

- применение иностранного права явно не совместимо с национальным правопорядком

Национальное право допускает применение иностранного права, устанавливает порядок его применения и одновременно очерчивает допустимые границы его применения на своей территории. Этой цели служит оговорка о публичном порядке.

Публичный порядок — устои правовой системы и коренные интересы общества и государства, основы морали.

Например — условия брака по росс. коллизионной норме определяются по национальному закону брачующихся. В Йемени можно выходить замуж с 9 лет. В росс.загсе йеменку не распишут.

Згідно ЗУ «Про МЧП» Подружжя може обрати для регулювання майнових наслідків шлюбу право особистого закону одного з подружжя або право держави, у якій один з них має звичайне місце перебування, або, стосовно до нерухомого майна, право держави, у якій це майно знаходиться.

Право, вибране згідно з частиною першою цієї статті, припиняє застосовуватися або змінюється за згодою сторін у разі зміни особистого закону або звичайного місця перебування того з подружжя, до особистого закону або звичайного місця перебування якого було прив'язане обране право. Нове право застосовується до правових відносин з моменту укладення шлюбу, якщо інше письмово не встановлено подружжям.