16.8. Провідні напрями ефективної інтеграції України у світове господарство

Інтеграція України повинна проходити по найбільш ефективних напрямах, які давали б можливість нашій країні забезпечити достатній рівень стабільності економіки і благополуччя населення. На думку різних учених, існують наступні шляхи ефективної інтеграції України у світове господарство:

1. Визначення специфічних сфер співпраці з країнами інших континентів. Ця співпраця повинна здійснюватися на галузевій основі, а особливо в науково-технічній, енергетичній, продовольчій і екологічній сферах. Надзвичайно важливим кроком назустріч Європі повинні стати такі акції, як приєднання України до відповідних науково-технічних (наприклад, аерокосмічною, конструювання нових матеріалів), інформаційних і іншим програмам.

2. Участь в загальноєвропейському економічному просторі, який починає формуватися. При цьому потрібний перехід до ринку і визначення галузей виробництва, які складатимуть профіль міжнародної спеціалізації економіки України. Стимулювання цих галузей і виробництва методами ринкової економіки покажуть пріоритети зміни в народному господарстві. Рішення вказаних завдань в подібному контексті можливе на принципі спільності інтересів європейських країн в забезпеченні політичної стабільності, створенні умов для ефективного функціонування загальноєвропейського економічного простору, а також рішенні тих, що стоять перед усіма державами континенту екологічних проблем.

3. Максимально тісна взаємодія з організацією ЄС, її окремими спеціалізованими утвореннями, яка все більше і більше стимулюватиме процес включення економіки України в континентальні господарські структури і взаємозв'язки. Не можна не відмітити і той факт, що за останні роки саме з країнами ЄС Україна встановила найбільш тісні контакти по міжнародній кооперації виробництва на рівні основної господарської ланки у вигляді спільних підприємств, інших форм економічного взаємодій.

4. Лібералізація зовнішньої торгівлі, яка сприяла формуванню основних інструментів ринкового механізму, встановленню зв'язків між внутрішніми і зовнішніми цінами, включенню вітчизняних товаровиробників в конкурентну боротьбу на зовнішньому ринку і підвищення міжнародної конкурентоспроможності національного виробництва [див. додаток №1, №2].

5. Вироблення чіткої позиції участі в Міжнародному валютному фонді. Світовому банку реконструкції і розвитку, Генеральній угоді по торгівлі і тарифам, Міжнародній організації праці, Всесвітньої організації торгівлі, оскільки ці організації є ключовими в міжнародній фінансовій. Торговій і соціальній регуляції.

6. Залучення іноземного капіталу у вже функціонуючі господарські об'єкти і створення іноземними інвесторами фірм і підприємств на території нашої країни [див. додаток №3]. Подібні форми економічних стосунків сприяли б введенню у виробництво сучасних технологій, надали б імпульс прогресивним зрушенням в господарській структурі України, забезпечили б вихід на світовий ринок з конкурентоздатною продукцією.

7. Якісне поглиблення співпраці в Чорноморському регіоні. Для цього потрібне встановлення режиму вільного пересування товарів, капталів і робочої сили, створення транспортно-комунікаційної інфраструктури. Україна має в розпорядженні сприятливе геоекономічне положення: займає велику територію на сході Європи, має вихід до Азовського і Чорного морям, знаходиться на перетині торгових шляхів з півночі на південь і із заходу на схід, має сухопутний і морський кордон з більшістю країн, зацікавлених в розвитку зони причорноморської інтеграції.